- •Конспект лекцій
- •1.1 Предмет і метод нарисної геометрії
- •1.2 Прийнята система скорочень і позначень
- •Метод проекцій
- •Відображення точки і прямої на комплексному кресленні
- •2.1 Ортогональне проектування. Комплексне креслення точки
- •2.2 Точка в квадрантах і октантах простору
- •2.3 Комплексне креслення прямої особливого і загального положення
- •2.5 Взаємне положення двох прямих
- •2.6 Сліди прямої
- •2.4 Взаємне положення точки і прямої
- •3 Зображення площин на епюрі
- •3.1 Способи зображення площин
- •3.2 Сліди площини. Відображення площин на епюрі
- •3.3 Взаємне розташування площин
- •3.4 Взаємна перпендикулярність двох площин
- •3.5 Належність прямої та точки площині
- •3.5.3 Взаємна перпендикулярність прямої і площини
- •3.5.4 Теорема про проектування прямого кута
- •3.6 Задачі нарисної геометрії
- •3.6.2 Перетин двох площин. Друга позиційна задача
- •4 Способи перетворення комплексного креслення
- •4.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •4.1.2 Перетворити пряму загального положення в проектуючу пряму і визначити кути нахилу її до площин проекцій
- •4.2 Спосіб плоско-паралельного переміщення
- •4.3 Спосіб обертання навколо проектуючої прямої
- •4.4 Обертання навколо лінії рівня (спосіб суміщення)
- •Список рекомендованої літератури
1.1 Предмет і метод нарисної геометрії
Інженерна графіка – це один з навчальних модулів, що складає основу інженерної освіти, це граматика інженерної графіки. Нарисна геометрія – це її теоретична база, яка є найкращим засобом розвитку просторової уяви, необхідної для технічної творчості. Знання нарисної геометрії та вміння використовувати її положення до розв’язування практичних задач – необхідна умова підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах.
Предметом інженерної графіки є побудова та читання креслень графічних моделей геометричних фігур, які лежать в основі технічних виробів та креслень самих виробів.
Предметом нарисної геометрії є виклад і обгрунтування методів побудови зображень просторових форм на площині і способів розв'язання задач геометричного характеру за заданими зображеннями. Нарисна геометрія передає ряд своїх висновків у практику виконання технічних креслень, до яких ставиться ряд вимог: креслення повинно бути наочним; креслення повинно бути оборотним; креслення повинно бути достатньо простим з точки зору його графічного виконання; графічні операції, які виконуються на кресленні, повинні давати достатньо точний розв'язок.
Правила побудови зображень, які викладаються в нарисній геометрії, грунтуються на методі проекціювання (проектування). У зв’язку з цим, креслення, які виконуються в нарисній геометрії, називають проекційними кресленнями. При побудові цих креслень широко використовуються проекційні властивості предметів.
Змістом нарисної геометрії є: дослідження способів побудови проекційних креслень; розв'язання геометричних задач, які пов'язані з просторовими фігурами; застосування способів нарисної геометрії при дослідженнях практичних і теоретичних питань науки і техніки.
1.2 Прийнята система скорочень і позначень
Точки
А, В, С, … – великі букви латинського алфавіту;
1, 2, 3, … – арабські цифри.
Лінії
а, b, c, … – малі букви латинського алфавіту;
h –горизонтальна пряма; f –фронтальна пряма; р –профільна пряма;
АВ, (АВ) – пряма, яка визначається точками А і В;
[А,В] – відрізок прямої, який обмежений точками А і В.
Площини і поверхні
Г, Δ, Ω, Σ, Θ, Φ, … – великі букви грецького алфавіту;
П – велика буква грецького алфавіту “П”, використовується для позначення площин проекцій;
П1, П2, П3, П4, … – площини проекцій з відповідним підрядковим індексом;
Σ (А, В, С) – площина, що задана точками А, В, С;
Σ (А, m) – площина, що задана точкою А і прямою m;
Σ (d // m) – площина, що задана паралельними прямими d і m;
Σ (а ∩ с) – площина, що задана прямими а і с, які перетинаються;
Σ (Δ АВС) – площина, що задана трикутним відсіком АВС.
Кути
α, β, γ, … – малі букви грецького алфавіту;
а ^ с – кут між прямими а і с;
b ^ Г – кут між прямою b і площиною Г;
Σ ^ Г – кут між площинами Σ і Г.
Натуральні величини, довжина, відстань
|А, В| – відстань між точками А і В, довжина відрізка [АВ];
|А, b| – відстань від точки А до прямої b;
|а // с| – відстань між паралельними прямими а і с;
|Σ // Г| – відстань між паралельними площинами Σ і Г;
|d b| – відстань між мимобіжними прямими;
|Δ ABC| – натуральна величина трикутника АВС;
|Σ ^ Г| – величина кута між площинами Σ і Г;
|а ^ с| – величина кута між прямими а і с;
|b ^ Г| – величина кута між прямою b і площиною Г.
Проекції геометричних елементів позначаються тими ж знаками, як і у просторі, з додаванням підрядкового індексу, який відповідає індексу площини проекцій:
А1, А2, А3, …, 11, 12, 13, … - проекції точок;
а1, а2, а3, …, h1, h2, f1, f2,… - проекції ліній;
Г1, Г2, Σ1, Σ2, … - проекції проектуючих поверхонь.
Позначення залежностей і інші символи
≡ – тотожно збігаються;
= – рівність, результат дії;
// – паралельність;
– перпендикулярність;
∩ – перетин;
∪– з'єднання;
– мимобіжність;
– належність елемента;
– належність точки;
; – не належить і т.п.;
Осі проекцій на комплексному кресленні
Х12 – вісь проекцій в системі площин проекцій (П1, П2);
Y13 – вісь проекцій в системі площин проекцій (П1, П3);
Z23 – вісь проекцій в системі площин проекцій (П2, П3);
Хіу – вісь проекцій в системі площин проекцій (Пі, Пу).
Лінії зв’язку
(А1А2) – вертикальна лінія зв’язку (лінія зв’язку в системі площин проекцій П1 і П2); (А2А3) – горизонтальна лінія зв’язку (лінія зв’язку в системі площин проекцій П2 і П3).
