Характеристика роздрібних підприємств за видом асортименту, що реалізується

Асортимент товарів — важлива ознака класифікації підприємств роздрібної торгівлі. Залежно від виду асортименту розрізняють такі ви­ди магазинів: універсальні, спеціалізовані, магазини з комбінованим асортиментом, магазини зі змішаним асортиментом товарів.

Універсальні магазини — магазини, що реалізують універсальний асортимент продовольчих та/або непродовольчих товарів. Прикладом універсальних продовольчих магазинів є: універсам (супермаркет), гіпермаркет; універсальних непродовольчих — універмаг.

Рис. 5.2.Класифікація роздрібних торговельних підприємств

Під спеціалізацією у торгівлі розуміють обмеження асортименту то­варів однієї або кількома товарними групами. Спеціалізація магазинів — це форма розподілу праці між магазинами з продажу окремих груп то­варів з метою найбільш повного задоволення попиту населення.

Спеціалізовані магазини — магазини, що реалізують одну групу товарів ("Одяг", "Взуття", "Меблі", "Культтовари", "М'ясо") або частину товарної групи ("Дитячий одяг", "Спортивні товари", "Ковбаси", "Сири", "Вовняні тканини").

Якщо спеціалізований магазин окрім основної групи товарів у не­значній кількості торгує супутніми товарами, то такий магазин також вважається спеціалізованим. Спеціалізовані магазини серйозно працю­ють з однією товарною групою, що скорочує кількість персоналу та спрощує процес оформлення паперової документації, тісно взаємодіють з постачальниками.

Вузькоспеціалізованими можна назвати магазини "Природа", "Зоомагазин", "Книги", "Насіння".

Комплексна спеціалізація передбачає магазини комплексного асортименту ("Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Товари для дітей", "Товари для дому", "Спорт і туризм"). Ці магазини реалізують по­вний асортиментний комплекс товарів, а не декілька їхніх груп.

В Україні функціонує спеціалізована мережа магазинів для ремонту та інтер'єру "Декор Сервіс". Вона складається із 17 магазинів, розміще­них у різних регіонах: у Києві — 3 одиниці, по 1 магазину — у Білій Церкві, Донецьку, Макеївці, Маріуполі, Краматорську, Харкові, Вінниці, Хмельницькому, Житомирі, Одесі, Ільїчевську, Південному, Дніпропетровську, Кривому Розі.

Асортимент представлено за такими комплексами: "Усе для підлоги" (лінолеум, Коврове покриття, паркет, килими, доріжки, плінтус); "Усе для стін" (шпалери, бордюри); "Усе для ванної" (умивальники, ванни, душові кабіни, змішувачі, крани, керамічна плитка для стін і полу, п'єде­стали); "Усе для вікон" (карнизи, жалюзі, гардини, штори); "Будівельна хімія" (фарби, лаки, клеї).

Широкий вибір асортименту за стилем, дизайном, ціновими і якісними характеристиками виробників різних країн (Україна, Німеч­чина, Франція, Бельгія, Китай, Росія, Туреччина, Швеція). Постійно відбувається розпродаж підлогових покриттів. Магазини "Декор Сервіс" надають покупцям додаткові послуги: безкоштовний розкрій, обробка оверлоком, доставка купленого товару, попередні замовлення, послуги чистки, безвідсотковий кредит.

Магазини з комбінованим асортиментом товарів — магазини, що ре­алізують кілька споріднених груп товарів, пов'язаних єдністю попиту ("Галантерея — парфюмерія", "М'ясо - риба") або задовольняють будь-які по­треби покупців ("Господарські товари", "Товари для садівника", "Дієта").

Магазини зі змішаним асортиментом товарів — магазини, що реалізують окремі види продовольчих та непродовольчих товарів.

Характеристика стаціонарних роздрібних торговельних підприємств за форматами

Універмаг — магазин загальноміського значення торговельною пло­щею понад 1500 м², з широким асортиментом (понад 5000 асортимент­них позицій) непродовольчих товарів.

Універмаг має важливі переваги порівняно з іншими магазинами: надає покупцям максимальний асортимент непродовольчих товарів, по­купець має можливість купити товари в одному місці, надаються додат­кові послуги.

Типовий сучасний універмаг має такі характеристики:

• будівля правильної форми;

• торговельна площа близько 8000 м² та вище;

• площа одного поверху не менше як 1200 м²;

• розподіл товарних груп по поверхам на основі тематичного принципу;

• єдність експозиції кожного поверху з відкритою викладкою то­варів і декількома касами, що розміщуються у різних місцях залу;

• наявність великої сервісної служби для покупців.

Гіпермаркет — магазин самообслуговування загальноміського значен­ня, торговельною площею понад 3000 м² з широким асортиментом (понад 15 тис. асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.

Цей формат дозволяє продавати велику кількість товарів за низьки­ми цінами й отримувати значні знижки від постачальників. Нерідко гіпермаркет розміщуються неподалік від великої залізничної або авто­бусної станції, аеропорту, обслуговуючи великий споживчий потік. Гіпермаркет приваблює покупців можливістю здійснювати в одному місці та протягом тривалого часу різні покупки (від продуктів харчуван­ня до автомобілів). Для власників гіпермаркетів важливі масштаби торгівлі, максимальна гнучкість і можливість за необхідності перебуду­вати бізнес-процеси.

За визначенням Французького інституту самообслуговування гіпермаркет має такі ознаки:

• це дуже велике підприємство роздрібної торгівлі, в якому пред­ставлено широкий і швидко обновлюваний асортимент як продо­вольчих, так і непродовольчих товарів;

• торговельна площа становить не менше 2,5 тис.м²;

• проводиться політика цінових знижок і невеликих націнок (система discount)]

• продаж по системі самообслуговування з оплатою всіх підібраних

товарів зразу в каси при виході з магазину; • наявність просторої стоянки для автомобілів.

Гіпермаркет є представником нової концепцію торгівлі — обслугову­вання покупців, які приїжджають за покупками раз на тиждень на власній машині і роблять великі обсяги закупівель різних товарів у зруч­ний для них час. Гіпермаркет дозволяє перетворити купівлю товарів у "сімейну прогулянку". Цьому сприяє наявність кафетерія, який відвіду­ють покупці.

Головний принцип — продавати якомога дешевше, щоб продати якомога більше. Подібний результат стає можливий завдяки швидкої обертаємості товарних запасів, більшої вартості однієї споживчої покупки, привабливої цінової системи, інтенсивної реклами, скорочення витрат на транспортування товарів та експлуатацію магазинів шляхом застосуван­ня піддонів та інших технічних засобів для перевезення і викладки то­варів. Гіпермаркет відрізняється від супермаркету більшими розмірами, подальшим розвитком методів самообслуговування і тенденцією налаго­дження прямих зв'язків між виробниками та споживачами.

За 10-5 км від Києва, на 7-му кілометрі траси Київ—Бориспіль, збудовано гіпермаркет "Максі", який відзначено "Золотою торговою мар­кою". Кращий світовий досвід показав, що великий торговий формат доцільно виносити за межі міста. Представлено широкий асортимент то­варів, помірні ціни. Споживачі мають змогу за один раз купити все не­обхідне. Особливо це зручно для тих, хто приїжджає на автомобілях. Продукти до гіпермаркету надходять від 700 вітчизняних виробників.

Новий напрямок діяльності гіпермаркету "Максі" — оптовий про­даж. Власники маленьких крамничок, кіосків і лотків, представники ма­лого бізнесу вже змогли оцінити переваги такої співпраці: не треба за­мовляти товар у кількох місцях, залучаючи посередників, коли можна все одразу закупити в одному місці для подальшого продажу за вищою ціною. Торговельна площа гіпермаркету "Максі" — 7000 м², у ньому 36 розрахунково-касових вузлів. Штатних співробітників — 240 чоловік.

Супермаркет (універсам) — магазин самообслуговування житлової зони торговельною площею понад 400 м², з широким асортиментом (понад 5000 асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.

Для супермаркетів притаманні широка викладка розфасованих, зручно розміщених товарів; швидке обслуговування покупців; висока культура торгівлі; ефективне використання площ; єдиний розрахунко­вий вузол; наявність асортименту свіжих продуктів (овочі, фрукти); до­статньо вузьке представлення непродовольчої групи. Сучасні супер­маркети працюють з виробниками, дистриб'юторами, здійснюють закупівлю товарів за кордоном.

Супермаркет може мати такі різновиди: класичний; економічний (доступний); супермаркет делікатесів.

Класичний супермаркет може розміщуватись як у зоні житлових бу­динків, так і за межами міста. Його покупці готові витратити час на доро-

гу і значно більше грошей (порівняно з дискаунтером) в обмін на широ­кий вибір товарів і зручне обслуговування. Супермаркет відповідає мо­делі як запланованої, так і спонтанної покупки. Його асортимент скла­дається з 5-15 тис. позицій; площа — 800-3000 м². Якщо пілотний проект такого магазину вдалий, то технологія може бути "протиражирована" у вигляді мережі. Використовуючи всі переваги супермаркету, постачаль­ники мають можливість застосувати власні ефективні технології мерчандайзингу, а внутрішня служба логістики — виявити оптимальних поста­чальників тієї чи іншої групи товарів на підставі відстеження кон'юнктури споживання. У супермаркеті активно практикуються додаткові торго­вельні контури — кулінарний, кондитерський цехи, обвалування м'яса.

Економічний (доступний) супермаркет є скромнішою за масштаба­ми моделлю (400-800 м~) порівняно з класичним супермаркетом. Тут представлено 1500-3000 товарних позицій. На відміну від класичного супермаркету, економічний розміщується зазвичай у житлових районах.

Супермаркет делікатесів розрахований на асортимент у 12-20 тис. позицій та орієнтований на елітного покупця. Характеризується висо­ким рівнем обслуговування і відповідно високими цінами. Такий фор­мат доцільно розміщувати в центрі міста, у складі торгового центру за­гальноміського значення. Це магазини високоякісних елітних товарів, з ідеальними інтер'єром і сервісом. Відвідувач може не тільки купити про­дукт, але також попросити приготувати його й покуштувати на місці.

У Москві до класичних супермаркетів можна віднести магазини тор­гових домів (ТД) "Перекресток", "Седьмой континент", "БИН", "Азбука вкуса". Для них властива висока якість товарів, великий асортимент (5000-12000 найменувань), порівняно високі ціни та добрий рівень об­слуговування.

Формату економічного супермаркету більше відповідають супер — і гіпермаркети "Рамстор", де ціни, як правило, нижче, ніж у класичних.

Компанія "Агроторг" — власник мережі супермаркетів "Пятерочка".ЇЇ річний оборот становить 212 млн. дол. У мережі нараховується 100 ма­газинів у Санкт-Петербурзі, Москві.

У Києві до класичного супермаркету можна віднести магазини тор­гових марок "Велика кишеня", "Billa". Здебільшого оператори роздрібного бізнесу застосовують класичну стратегію опанування неосвоєних ринків — створення якомога більшої кількості магазинів за яко­мога найменший час.

Магазин Товари повсякденного попиту" — підприємство роздрібної торгівлі, що реалізує продовольчі і непродовольчі товари ви­сокого попиту, переважно за методом самообслуговування, торговель­ною площею від 100м².

Міні-маркет — магазин самообслуговування торговельною площею до 200 м², з обмеженим асортиментом (500 асортиментних позицій)

продовольчих товарів. Основними продовольчими товарами є хліб, кон­дитерські товари, гастрономія, винно-горілчані вироби, пиво, безалко­гольні напої. Такий магазин базується на максимально ефективному ви­користанні торговельних площ, розрахований у першу чергу на мешканців навколишніх будинків. Тому його можна назвати "до­машнім" магазином. Чим приваблює він покупців? Розміщений ближче до споживача, ніж супермаркет, він забезпечує можливість придбати не­обхідні продовольчі товари повсякденного попиту.

Магазин "Промтовари" — підприємство роздрібної торгівлі, що ре­алізує непродовольчі товари вузького асортименту, основними з яких є швейні та трикотажні вироби, взуття, галантерея, парфумерія, торго­вельною площею від 18 м². Застосовується індивідуальне обслуговуван­ня через прилавок.

У США для обслуговування дрібних селищ та околиць міст, що розвиваються і розширюються, виникли так звані "зручні магазини".

Конвініенс сторз (convenience stores) — це "зручні магазини" з таки­ми ознаками: площа будівлі 90-290 м² з автостоянкою на 5-15 авто­мобілів; продовжені години торгівлі порівняно з іншими магазинами роздрібної торгівлі у певній зоні обслуговування; продаж товарів мето­дом самообслуговування; збалансований асортимент товарів повсякден­ного попиту, що включає молоко й молочні продукти, хліб і випічку, пи­во і безалкогольні напої, тютюнові вироби, заморожені продукти, делікатесні товари, бакалійно-гастрономічні товари, непродовольчі то­вари та обмежену кількість найменувань фруктів і овочів. Отже, це неве­ликий магазин з обмеженим асортиментом продовольчих і непродоволь­чих товарів, що швидко обертаються.

Як правило, магазин подібного типу легко доступний та зручний для покупців, дає можливість швидко здійснити покупки, але продає товари за більш високими цінами, ніж супермаркети. У тих штатах США, де доз­волено продаж бензину методом самообслуговування, конвініенс - сторз включили у свій асортимент і бензин для власників автомобілів. Як прибуткове доповнення до асортименту вони часто організують продаж готових страв. Окрім основного асортименту, продаються також додат­кові товари. Це визначається місцезнаходженням об'єкта торгівлі. Так, магазини, розміщені неподалік від морського узбережжя, продають това­ри для відпочинку, а якщо поблизу є парк — товари для туристів тощо.

Приклади фірмових назв "зручних магазинів" у США: "Коротка зупинка", "На хвилинку", "З 7 до 23".

Міністерство міжнародної торгівлі і промисловості уряду Японії виз­начило convenience store як магазин самообслуговування, у якому зайня­то не більше 50 працівників, має торговельну площу від 50 до 500 м пра­цює більше 12 годин надень і зачиняється після 9 години вечора. Хоча convenience stores уперше з'явились у СНІ А, само н Японії вони о грима-

ли бурхливий розвиток і мали справжній комерційний успіх. Ці магази­ни здебільшого працюють цілодобово і доступні повсюди. Японці нази­вають convenience store "конбіні". Асортимент даного формату включає обмежений, але постійно востребуваний набір продуктів в упаковці, не­продовольчі товари першої необхідності, готові до споживання обіди у пластиковій упаковці, свіжі продукти в асортименті. Як правило, є неве­ликий паркінг на декілька автомобілів, завжди є телефон, копіювальний апарат. У конбіні можна скористатись інтернет-терміналом, що пропо­нує послуги електронної комерції. З його допомогою легко з'ясувати розклад руху транспорту і забронювати квитки, замовити й придбати квитки на спортивні заходи, концерти і театральні постановки, які про­ходять у будь-якому з міст Японії. Лідером серед конбіні вже багато років залишається Seven—Eleven. Конбіні постійно перебувають у пошу­ку ідей, і в результаті у покупців з'являється новий привід зайти у такий магазин. Окрім впровадження автоматів, які резервують і продають квитки, конбіні приймають до сі і лаги рахунки за комунальні і телефонні послуги. Цілодобова доступність конбіні дозволяє оперативно викону­вати зроблені on-line замовлення на товари з оплатою за готівку при от­риманні товару. Існує розмежування між конбіні та міні-супермаркетами. Міні-супермаркет хоча й схожий на конбіні, але перевищує його за площею, яка може доходити до 500 м\ а також за асортиментом свіжих продуктів. Крім того, міні-супермаркети здебільшого управляються не­залежно, тоді як конбіні є частиною франчайзингових ланцюгів. Сучас­на роздрібна торгівля Японії — це понад 1,4 млн. магазинів різних фор­матів, не включаючи торгівлю .за каталогами, телемагазини та інтернет.

У Києві функціонують дві нові торговельні мережі "Сусід" та "Баклжан", які позиціонують себе у форматі convenience stores.

Магазини самообслуговування "Баклажан" мають площу 100-200 м². Інвестиції в кожний квадратний метр залу становлять 500-600 дол. Це пов'язано з тим, що приміщення викуповуються. Хоча це дещо уповільнює темп розвитку мережі та є проблематичним з точки зору по­шуку торговельних приміщень, але такий шлях зробить більш надійним становище компанії в ринку у майбутньому.

Компанія з торговою маркою магазинів "Сусід" обрала інший варіант — взяти приміщення в оренду. З одного боку — при викупі площ оператори не підвищать орендну ставку і не розірвуть контракт, незва­жаючи на те, що користувач вклав багато сил і коштів у розвиток мага­зинів. З іншого боку — окрім менших обсягів інвестицій, у випадку не­вдалого розміщення торгової точки можна швидко змінити локацію. Отже, кожен варіант має позитивні і негативні моменти. Але за умови правильної організації торговельної діяльності, достатньої швидкості операційних процесів і лояльності покупців зарахунок високого рівня сервісу бізнес магазинів "біля дому" буде досип, успішним.

Магазин-склад — це підприємство роздрібної торгівлі, що реалізує продовольчі та (або) непродовольчі товари універсального асортименту методом самообслуговування переважно з транспорної тари (ящиків, контейнерів та ін.) населенню, а також підприємствам (індивідуальним підприємцям) для подальшого перепродажу, використання у дрібному виробництві або надання послуг населенню.

Торгівля здійснюється за зниженими цінами. Обсяг послуг — обмежений. Мета — забезпечити продаж більших обсягів товарів за низьки­ми цінами. Прикладом є меблеві склади — магазини.

Магазин-демонстраційний зал, що торгує за каталогами. Викорис­товує торгівлю за каталогами з поєднанням торгівлі за зниженими ціна­ми для збуту широкого асортименту ходових марочних товарів, які про­даються зазвичай з високою націнкою. Серед них ювелірні вироби, механічний інструмент та ін. Магазин-демзал випускає повнокольорові каталоги, доповнюючи їх сезонними виданнями. Такі каталоги можна отримати в демонстраційному залі. Крім того, він розсилається поштою цільовим покупцям. У каталозі вказуються продажна ціна кожного ви­робу та його ціна зі знижкою. Клієнт може замовити товар по телефону, оплачуючи доставку, або приїхати до демзалу, особисто оглянути про­дукцію і здійснити покупку. Магазин-демзал, що торгує за каталогами, досягає рентабельності за рахунок: пропозиції марочних виробів у то­варних категоріях, не пов'язаних з модою; наймання торговельних площ у районах з низькою орендною платою; скорочення чисельності торго­вельного персоналу; мінімізації випадків крадіжок товарів, розміщених на прилавках і вітринах; проведення торговельних операцій переважно за готівковий рахунок.

Торговий дім — велика оптово-роздрібна фірма, яка здійснює опе­рації купівлі-продажу за свій рахунок, займається експортом та імпор­том товарів.

Така структура трансформувалася з товарних бірж і дедалі більше інтегрується у сферу виробництва та фінансів. Здійснюючи торгово-закупівельні операції, торговий дім надає клієнтам широкий спектр по­слуг та активно впливає на виробництво, пропонує схему прямого руху товару, стаючи посередником між виробником та споживачем. Як великі закупівельні організації, торгові доми здатні купувати продукцію вели­кими партіями зі значною ціновою знижкою. Торгові доми можуть нада­вати клієнтам такі послуги: фінансування, перевезення продукції, стра­хування, сервісне обслуговування, ремонт, надання кредиту, здавання в оренду обладнання, створення нового виробництва. Торгові доми прояв­ляють готовність займатись не тільки посередницькими, а й виробничими операціями. Великі торгові доми організовуються як багатопрофільні, інвестиційно-виробничо-торговельпі комплекси.

Світова практика свідчить, що результативність торгових домів ви­сока, як високій прибутки організаторів. Основні їхні переваги:

1. Немає жорстких обмежень як по товарній специфіки, так й по формі продажів — оптова, роздрібна торгівля з використанням таких організаційних форм: аукціони, виставки, ярмарки, бартер, посередництво;

2. Надання комплексу послуг: маркетингові дослідження ринку, допродажне та післяпродажне обслуговування, транспортні та експе­диційні послуги, надання складських приміщень для зберігання про­дукції, експертиза товарів, консультування та інформаційне забезпечен­ня, митні послуги, продаж товарів оптом вроздріб.

3. Розробляються прогнози кон'юнктурних оглядів ринку регіону за тією чи іншою номенклатурою товару або послуги.

4. Торгові дома розглядаються як перспективна сфера вкладення капіталу. Вони можуть надавати додаткові інвестиції для модернізації виробництва, пропонувати вигідні форми ділового співробітництва.

5. Проведення успішних угод купівлі-продажу на підставі вивчення кон'юнктури ринку — співвідношення попиту та пропозиції, величини та динаміки цін на продукцію у різних регіонах.

Маркетингова діяльність торгового дому включає в себе:

• допомогу у виборі товару, його кількості в тих випадках, коли по­купець не має точного уявлення, скільки йому треба закупити то­вару та якої якості;

• консультування (наприклад, стосовно правил використання то­варів, техніки безпеки);

• інформування про наявність конкретного товару на ринку;

• укладення угод щодо постійних поставок;

• надання юридичних послуг при розв'язанні спорів;

• транспортування, установку або зборку товару з мінімальними втратами часу та споживчої вартості;

• зберігання купленого товару на складі, якщо покупець не має тим­часового місця відвантаження;

• охорону купленого товару під час руху.

За організаційно-правовою формою торгові доми — акціонерне това­риство, створене на добровільних засадах зацікавленими підприємства­ми та організаціями різних форм власності і напрямків діяльності для організації ефективного виробництва та збуту продукції за ринковими цінами. Основною особливістю організаційної структури торгового до­му є дволанкова система управління. Перша ланка — апарат управління фірми, який здійснює поточний контроль за функціональними відділа­ми (комерційно-інформаційний відділ, договірно-правовий відділ, відділ збуту та реклами, відділ бухгалтерського обліку та звітності, відділ кадрів, канцелярія). Друга ланка — підприємства товаропровідної мережі: оптові склади (складське господарство); магазини, кіоски, павільйони; транспортне господарство.

У табл. 5.2 наведено типові функції деяких відділів та служб торго­вого дому.

Таблиця 5.2