- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Змістовий модуль і методологія системного аналізу
- •Тема 1. Системний аналіз як методологія наукового пізнання
- •1.1. Передумови вивчення і задачі навчальної дисципліни
- •1.2. Системність всесвіту. Системність людської діяльності
- •1.3. Системний підхід як метод пізнання
- •Тема 2. Поняття системи, властивості та її формальне уявлення
- •Основні поняття загальної теорії систем
- •2.2. Характеристики і властивості систем. Класифікація систем.
- •2.3. Формальне уявлення системи. Види моделей. Структурна модель системи.
- •Навколишнє
- •Середовище
- •Тема 3. Загальні засади аналізу систем
- •Основні етапи аналізу систем.
- •3.2. Побудова дерева цілей
- •3.3. Системний аналіз проблеми.
- •Змістовий модуль іі індустрія гостинності як система задоволення різноманітних потреб споживачів
- •Тема 4. Готельне господарство як складова індустрії гостинності
- •4.1. Середовище гостинності й чинники, що його визначають
- •4.2. Готельний продукт, його графічне й системне уявлення
- •Готельний продукт
- •4.3. Система споживачів готельного господарства
- •Тема 5. Моделювання готельного господарства як системи виробництва і надання послуг
- •Структурна система підприємств готельного господарства
- •5.2. Структурна система служб готелю
- •5.3. Система класифікації готельних номерів і готелів
- •Тема 6. Моделювання функціональної організації готельних комплексів
- •Процеси надання основних готельних послуг.
- •6.2. Процеси надання додаткових послуг зовнішнім і внутрішнім споживачам і забезпечення господарської діяльності готельного комплексу.
- •6.3. Моделювання процесів надання послуг готельного господарства.
- •Змістовий модуль ііі виробництво продукції ресторанного господарства як велика технологічна система
- •Тема 7. Технологічна система виробництва продуктів харчування. Формування якості продукції
- •7.1. Види систем ресторанного господарства
- •7.2. Технологічна система
- •7.3. Система формування якості продукції ресторанного господарства.
- •Тема 8. Структурні моделі підсистем технологічної системи виробництва продукції ресторанного господарства
- •Структурна модель технологічного процесу виробництва кулінарної продукції
- •8.2. Ієрархічна структура матеріальної підсистеми технологічної системи виробництва кулінарної продукції
- •8.3. Ієрархічна структура технічної підсистеми технологічної системи виробництва кулінарної продукції
- •Тема 9. Оператори і процесори технологічної системи виробництва продукції ресторанного господарства
- •Процесори й оператори. Основні поняття
- •9.2. Оператори хімічних і харчових виробництв.
- •9.3. Оператори і процесори ресторанного господарства.
- •Тема 10. Операторні моделі виробництва продукції ресторанного господарства
- •Операторні моделі виробництва напівфабрикатів
- •10.2. Операторні моделі виробництва борошняних виробів
- •Операторна модель виробництва страв із січеного м’яса
- •Виготовлення напівфабрикатів із котлетної маси Постачання доготівельних підприємств
- •Операторна модель процесу миття столового посуду
- •Тема 11. Системний аналіз технологічних процесів ресторанного господарства та харчової промисловості
- •11.3. Процес приготування страви «Салат м’ясний»
- •Процес приготування страви «Риба під маринадом»
- •11.6. Виробництво смажених м’ясних виробів із січеної маси
- •11.7. Приготування страви «Котлета січена з яловичини функціонального призначення» ( з використанням порошку топінамбура)
- •11.8. Процес приготування страви «Порося смажене, начинене гречаною кашею»
- •11.9. Процес приготування страви «Качка смажена, фарширована яблуками»
- •11.10. Виробництво тушкованих овочів
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (062) 297-60-50
Операторна модель виробництва страв із січеного м’яса
Група січених м'ясних виробів належать до гарячих страв, які можуть бути виготовлені за традиційною технологією - у підприємствах з повним технологічним циклом (що працюють на сировині), за технологією, розділеної в просторі, при централізованому виробництві напівфабрикатів (у заготівельних й доготівельних підприємствах), за технологією, розділеної в просторі й часі при централізованому виробництві готової кулінарної продукції (наприклад, охолоджені блюда).
На рисунку 88 представлена узагальнена технологічна схема виробництва м'ясних страв.
Рисунок 88 - Технологічна схема виробництва м'ясних виробів
а - традиційна технологія виробництва; б - централізоване виробництво напівфабрикатів; в - централізоване виробництво готової кулінарної продукції.
На рисунку 89 представлена операторна схема технологічного процесу типу "б" (Див. рис. 72, с. 150) виробництва страв із січеного м'яса. У ній використані послідовні й паралельні технологічні зв'язки.
Попередня обробка
Розділяння туш
Нарізання
Виготовлення напівфабрикатів із котлетної маси Постачання доготівельних підприємств
Обжарювання в доготівельних підприємствах
Рисунок 89 − Операторна схема технологічного процесу (тип "б") виробництва страв із січеного м'яса
Найбільш складні явища відбуваються при обсмажуванні виробів: підведення теплової енергії одночасно викликає процеси міжфазового обміну, стискання, ущільнення (зміни структурно-механічних характеристик фаршу), хімічних перетворень і випарювання вологи з поверхні виробів.
Моделювання технологічного процесу виробництва других м'ясних страв у цілому й з січеного м'яса, зокрема, дозволяє представити його в більше простій, узагальненій формі, що полегшує підхід до рішення проблеми контролю й оцінки якості сировинних продуктів, які надходять для переробки, стабільності технологічного процесу виробництва та якості готової продукції.
Операторна модель процесу миття столового посуду
Опис конфігуратора. Режим миття посуду вимагає пильної уваги. Якість миття посуду залежить від температури води, застосовуваних мийних засобів, частоти змінюваності води в мийних ваннах. Спочатку посуд очищають від залишків їжі щіткою або дерев'яною лопаткою, потім миють у тригніздовій ванні. У першому відділенні ванни посуд миють щіткою у воді температури 45-50°С із мийними засобами, через кілька хвилин температура знижується, але не повинна бути нижче 30°С, інакше миючий ефект застосовуваних засобів падає. Поки вода у ванні охолодиться до цієї температури, вона вже досить забруднена і її міняють на чисту температури 45-50°С. Звичайно зміна води відбувається через 5-6 мін. У другу ванну додають мийних засобів удвічі менше й у цьому розчині повторно миють посуд при температурі 40-45°С. У третім відділенні посуд обполіскують проточною гарячою водою температури не нижче 65°С, для чого його завантажують у металеві сітки. Така висока температура потрібна для остаточного змивання жиру, залишків мийних засобів, а також для додаткової дезінфекції. Потім посуд, поставлений на ребро, висушують у сушильних шафах або на полках.
При механізованому митті посуд очищають від залишків їжі, обполіскують у содовому розчині й завантажують у машину. Як миючі засоби застосовують 2% розчин «Посудомия»,0,1% розчин фосфорина й ін. численні дозволені засоби. Необхідно оптимальний тиск струменів, що обполіскують, води.
Незалежно від наявності посудомийної машини мийну столового посуду обладнають п’ятигніздовою ванною.
Нами була розроблена операторна схема технологічної системи процесу миття столового посуду, яка представлена на рисунку 90.
На вході в систему використаний посуд із залишками їжі («брудний»), від яких посуд звільняється. На виході з системи чистий посуд, що потім надходить на сушіння й зберігання. У технологічній системі розглянуті підсистеми механізованого (С1) і ручного (С2) миття.
Рисунок 90 - Операторна схема процесу миття столового посуду:
С1 – підсистема механізованого миття;
С2 – підсистема ручного миття.
У підсистемі механізованого миття посуду виділено: II- процесор миття посуду за допомогою посудомийної машини; I - процесор ополіскування посуду розчином мийних засобів. Процесор миття посуду у посудомийній машині включає оператор дозування мийних засобів (2) і оператор миття посуду гарячою водою усередині камери посудомийної машини (1). Процесор ополіскування посуду розчином мийних засобів включає оператор дозування води (3), оператор дозування мийних засобів (2) і оператор ополіскування посуду (1).
У підсистемі ручного миття посуду виділено: процесор миття посуду з мийними засобами в першій мийній ванні (III), процесор миття посуду з мийними засобами в другій мийній ванні (II) і процесор ополіскування посуду проточною водою (I).
Процесор миття посуду в першій мийній ванні включає оператор дозування мийних засобів (4), оператор нагрівання води до температури не нижче 45-50°С (3), оператор дозування води (2) і оператор миття посуду (1).
Процесор миття посуду в другій мийній ванні аналогічний процесору миття посуду в першій ванні.
Процесор ополіскування посуду проточною водою складається з оператора нагрівання води до температури не нижче 65°С (3), оператора дозування води (2) і оператора ополіскування посуду (1).
