Патогенез

Зараження вірусом поліомієліту здійснюється per os (горлові мигдалики). Вірус активно розмножується в кишечнику та регіональних лімфовузлах, а потім розвивається вірусемія. Гематогенним шляхом по периневральних, лімфатичних, навколосудинних просторах він потрапляє в нервову систему: передні роги спинного мозку, зону ядер черепно-мозкових нервів, гіпоталамічну ділянку, мозочок тощо; циркулює в спинномозковій рідині. Прорив гематоенцефалічного бар’єру й ураження нервової системи спостерігається приблизно у 1 % інфікованих. Розвиток патологічного процесу тісно пов’язаний зі станом реактивності організму (гуморальним та клітинним імунітетом). Перші морфологічні зміни виявляються вже в препаралітичний період захворювання і досягають найбільшого вираження в паралітичний період. Морфологічні зміни пояснюють клінічні прояви поліомієліту: морфологічні зміни в передніх рогах спинного мозку – поява млявих паралічів у верхніх чи нижніх кінцівках; зміни в стовбуровому відділі, мозочку та у великих півкулях – паралічі черепно-мозкових нервів, мозочкові та пірамідні випадіння функцій нервової системи. Відновний період характеризується активним репаративним процесом: регенерація потерпілих нервових клітин і відновлення апаратів міжневральних зв’язків. Відновлення втраченої рухової функції можливе при загибелі не більше ніж 70 % нейронів у враженій ділянці нервової системи.

Клініка

Інкубаційний період складає 2 – 35 днів.

Клініка поліомієліту залежить від того, на якому етапі закінчилось розповсюдження вірусу в організмі людини. Нижче приводиться класифікація клінічних форм поліомієліту, пов’язана з патогенезом хвороби.

Етап розвитку вірусу	Клінічна форма
1. Реплікація вірусу в горлянці та кишечнику.	1. Інапарантна (субклінічна або вірусоносійство).
2. Вірусемія.	2. Абортивна (мала хвороба).
3. Проникнення вірусу в ЦНС з ураженням мозкових оболонок.	3. Менінгеальна (серозний менінгіт).
4. Проникнення вірусу в ЦНС з ураженням мотонейронів у сірій речовині ствола головного мозку і спинного мозку. а) шийний, грудний, поперековий відділи спинного мозку; б) ядра рухових нервів, розміщених у стволі мозку (ІІ, ІV, VI, X, XI, XII пари); в) ізольоване враження ядер лицьового нерва (VІІ пара) в ділянці Варолієвого моста); г) ураження спинного мозку і ядер черепно-мозкових нервів.	4. Паралітична. а) спинальна; б) бульбарна; в) понтинна; г) змішана (бульбоспинальна, понтоспинальна, бульбо-понтоспинальна).

Клінічна характеристика непаралітичних форм поліомієліту.

Інапарантна форма поліомієліту в сучасний час складає більш ніж 90 % випадків. Це є здорове вірусоносійство, яке супроводжується виробленням специфічного імунітету і діагностується тільки на підставі лабораторних даних. Має велике епідеміологічне значення.

Абортивна форма поліомієліту (мала хвороба) виникає в 4-8 % випадків. Має наступні клінічні синдроми:

- загальноінтоксикаційний (підвищення температури, загальну слабкість, головний біль);

- респіраторний (дряпання і навіть біль в горлі, іноді - невеликий кашель), але місцеві запальні зміни під час огляду не виявляються;

- гастроінтестинальний (невизначений біль в животі, іноді нудота, блювання, частіше – запор, рідше 2-разове послаблення випорожнень).

Захворювання протікає легко. Одужання настає через 3-7 днів. Запідозрити цю форму можливо на підставі епідеміологічних даних. Остаточний діагноз ставиться по даним лабораторного обстеження.

Менінгеальна форма. Ведучий клінічний синдром – серозний менінгіт. Захворювання починається гостро, може мати одно і двохвильовий перебіг. При однохвильовому перебігу захворювання починається з сильного головного болю, блювоти, значного підвищення температури, позитивних менінгеальних знаків. При двохвильовому перебігу перша хвиля клінічно не відрізняється від “малої хвороби”. Через 2-5 днів стан дитини нормалізується, самопочуття покращується, пацієнт почуває себе здоровим, але через 2-3 дні починається друга хвиля хвороби (велика хвороба), яка має клініку серозного менінгіту. Характерною особливістю є майже одночасна поява симптомів полірадикулоневриту, а також виникає м’язова слабкість, змінюються рефлекси (посилюється, або пригнічується). З’являється біль в ногах, руках, у хребті, особливо в разі бажання сісти. Хворий набуває вимушеного положення – симптом триніжка (дитина не може сидіти, не підпираючись раками позаду сідниць), симптом поцілунку колін (не може доторкнутися губами до зігнутого коліна). У дітей раннього віку можуть бути клоніко-тонічні судоми. З діагностичною та лікувальною ціллю проводять люмбальну пункцію. Ліквор при поліомієліті прозорий, витікає під підвищеним тиском, лімфоцитарний плеоцитоз, помірне підвищення білка та цукру. Перебіг форми теж доброякісний. Одужання настає через 2-3 тижня, але ще деякий час зберігаються явища цереброастенічного синдрому.