Діагностика

При набутій краснусі:

• Загальний аналіз крові (лейкопенія, нейтропенія, лімфоцитоз, плазматичні клітини, нормальна ШОЕ;

• Серологічний метод (РН, РПГА, РЗХ, РІФ) - наростання титрів антитіл у динаміці в 4 та більше разів;

• Імуноферментний аналіз (ІФА): визначення специфічних антитіл класу Іg М у гострому періоді захворювання та Ig G після перенесеної інфекції в крові, при необхідності в спинномозковій рідині;

• ПЛР крові, сечі, слини, при необхідності спинномозкової рідини – виділення РНК вірусу.

При природженій краснусі:

• ІФА: виявлення специфічних антитіл класу Іg М;

• Серологічний метод (РПГА): стійкий позитивний результат;

• Виявлення РНК вірусу (кров, сеча, слина, кал, спинномозкова рідина) методом ПЛР.

Диференціальний діагноз

Ведучими клінічними проявами при краснусі є екзантема і лімфоаденопатія. Насамперед, диференціювати краснуху від кору.

Відрізняють кір:

- дуже висока контагіозність;

- гострий, раптовий початок, виражені інтоксикація і катар;

- склерит, кон'юнктивіт, фотофобія, сльозотеча;

- відсутність генералізованої лімфаденопатії;

- пізніше (на 3-4 день) поява висипки з чіткою повільною (близько 3 днів) етапністю висипань;

- наявність плям Філатова-Копліка-Бельського;

- пігментація та висівкоподібне лущення після зникнення висипки.

Відмінність від скарлатини, для якої характерно наступне:

- захворювання протікає з вираженою інтоксикацією і лихоманкою;

- характерний біль у горлі на тлі ангіни;

- збільшені і хворобливі лише підщелепні лімфовузли;

- висип дрібноплямистий, розташований на гіперемійованому фоні;

- є рясна висипка на обличчі з блідим носогубним трикутником;

- «малиновий» язик;

- дрібнолусочне лущення в місцях висипки на шкірі (6-9днів);

- тахікардія, можливий міокардит;

- нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.

Сип, генералізована лімфаденопатія можуть бути і при інфекційному мононуклеозі. Але на відміну від краснухи при мононуклеозі:

- більш виражений загально-інтоксикаційний синдром;

- характерна біль у горлі, явища тонзиліту;

- висипка виникає на тлі медикаментозної терапії (частіше);

- лімфовузли значно збільшені, іноді у виді пакетів, немає переважного враження шийних і потиличних лімфовузлів;

- відзначається збільшення печінки і селезінки;

- лейкоцитоз з лімфо- і моноцитозом, наявність > 10% атипових мононуклеарів.

Сип може бути і при вторинному сифілісі, але при сифілісі:

- збір анамнезу дає можливість виявити раніше перенесений сифіліс;

- найбільш рясні висипання на обличчі;

- висипка частіше мономорфна;

- висипка без якої-небудь динаміки може бути тривалою (2-3 тижня і більше);

- виявлення первинних сифілитів (залишкові явища);

- позитивна RW.

Для ентеровірусної екзантеми, на відміну від краснухи характерно:

- переважно літня-осіння сезонність;

- гострий початок, інтоксикація з лихоманкою до 39°С і вище;

- більш пізніше поява висипки (2-і - 3-і доба);

- відсутність катаральних явищ, кон’юнктивіту;

- відсутність лімфоаденопатії;

- діарея, герпангіна, міалгія, менінгеальні знаки;

- відсутність істотних змін у гемограмі.

При медикаментозних токсичних екзантемах:

- чіткий зв'язок між прийомом препарату і появою висипки;

- висипання частіше у виді зон гіперемії, хоча можливі варіації;

- нерідко буває шкірна сверблячка;

- спостерігаються „підсипання" на тлі прийому препарату;

- генералізована лімфоаденопатія частіше відсутня;

- тривалість перебігу визначається тривалістю прийому препарату.

З регіонарним лімфаденітом, висипкою протікає феліноз (хвороба котячих подряпин). Але при цьому:

- є первинний афект;

- через 10-20 днів збільшуються переважно пахвинні, підколінні лімфовузли (на стороні де були нанесені подряпини);

- збільшення вузлів досить значні (до 3-5 см), можуть нагноюватися;

- висипка (скарлатино-, краснухоподобна) з'являється через 1-6 тижнів після збільшення лімфовузлів;

- характерні лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.

Крім того, є ще багато захворювань, що мають перебіг з висипаннями і лімфаденітом (СНІД, хр. токсоплазмоз, лістеріоз, бруцельоз, лейкози й ін.)