Ускладнення

Зустрічаються рідко. Найсерйозніше ускладнення краснухи – енцефаліт. Енцефаліт виникає в період висипу чи після нього. Починається гостро з підвищення температури, інколи на фоні нормальної температури з ознаками порушення свідомості, генералізованими клоніко-тонічними судомами, вогнищевими симптомами. Найбільш загрозливими є центральні порушення серцевої діяльності та дихання. Часто в процес залучаються і мозкові оболонки – розвивається менінгоенцефаліт. Прогноз уражень центральної нервової системи у разі краснухи серйозний – в 20-35% випадків летальні наслідки, і у 30% дітей, які перехворіли, відзначають залишкові явища з боку нервової системи (парези, паралічі, судомний синдром та інші).

Ураження внутрішніх органів відзначають рідко. У дівчат та жінок можуть виникати артрити, які клінічно проявляються болем, почервонінням, припухлістю суглобів. Уражаються частіше п’ястно-фалангові суглоби пальців рук, потім колінні та ліктьові. Симптоми ураження суглобів з’являються, як правило, через тиждень після появи висипу і зникають протягом наступного тижня. Перебіг артриту та синовіту нетривалий і сприятливий. Деякі автори повідомляють про можливість виникнення хронічної краснушної артропатії. У хлопчаків шкільного віку можлива тесталгія.

Рідко розвивається тромбоцитопенія. Зниження кількості тромбоцитів у поєднанні з враженням периферичних дрібних капілярів може бути причиною розвитку геморагічного синдрому (носові та ясневі кровотечі, гематурія), але вони не мають загрозливого характеру, хоча можливий навіть розвиток тромбоцитопенічної пурпури.

Можливі також отит, пневмонія, нефрит.

Лікування

Лікування хворих з неускладненим перебігом набутої краснухи проводять у домашніх умовах:

• ліжковий режим протягом гострого періоду;

• загально гігієнічні заходи;

• часте провітрювання приміщень;

• симптоматична терапія: жарознижуючі при підвищенні температури тіла (парацетамол, ібупрофен) та ін.

Лікування хворих на природжену краснуху – залежно від характеру основних клінічних синдромів у профільному стаціонарі в ізольованій палаті.

Профілактика

Загальна профілактика полягає у виявленні хворих, їхній ізоляції і лікуванні. Хворих, якщо це можливо, ізолюють в домашніх умовах на 5 днів з моменту висипання, іноді термін доцільно продовжити. Дезінфекція не проводиться. На контактних накладається карантин на 21 день. Варто оберігати вагітних, котрі раніш не хворіли на краснуху, від спілкування з хворими не менш 3-х тижнів.

Специфічна профілактика полягає у вакцинації. Кожна країна розробляє свою стратегію вакцинації. Використовують переважно живі вакцини. Добре зарекомендувала себе вакцина RA 27/3: як показали дослідження, вона стимулює не тільки гуморальний імунітет, але і секреторну імунну відповідь. Через вірусемію протипоказана вакцинація вагітних, більш того, після вакцинації жінка повинна уникати вагітності не менше 3 місяців. В даний час створені різні типи вакцин, у тому числі і жива тривалентна вакцина (проти кору, краснухи і епідемічного паротиту), за допомогою якої шляхом масової вакцинації ВОЗ планує справитися в найближчі роки з цією розповсюдженою і небезпечною «дитячою» інфекцією.

В Україні згідно календаря щеплень специфічну профілактику краснухи проводять живою вакциною у віці 12 місяців з подальшою ревакцинацією у 6 і в 15 років (дівчат). Щеплення може бути проведене як моновакциною, так і тривакциною (кір, краснуха, паротитна інфекція).