Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
федонюк 1.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
15 Мб
Скачать
☆

3. Артеріальний пульс

Під час кожної систоли лівий шлуночок під великим тиском викидає в аорту в середньому 70 мл крові, яка розтягує стінки аорти. Під час діастоли пружні стінки аорти повертаються до попереднього стану, щоб знову розтягнутися при наступній систолі. Якщо прикласти палець до тих ділянок тіла, де артерії підходять до його поверхні, то можна відчути ці коливання.

Артеріальний пульс - це ритмічне коливання стінок артерій у зв'язку з діяльністю серця.

Пульсова хвиля поширюється по артеріях з великою швидкістю - 9 м/с, потім поступово слабшає і закінчується в капілярній сітці.

Артеріальний пульс свідчить про нагнітальну функцію серця. Визначаючи властивості пульсу, ми можемо скласти деяку уяву про роботу серця.

Існує два методи визначення властивостей артеріального пульсу: пальпаторне дослідження і графічний запис - сфігмограма.

Пальпаторно артеріальний пульс визначають, як правило, на променевій

артерії, притиснувши її до променевої кістки. Шляхом пальпації можна виявити

пульсацію будь-якої артерії, що лежить поверхнево: скроневої, пахвинної, сонної.

Пальпаторно визначають такі властивості артеріального пульсу, як його

частоту, ритм, напруженість і наповнення.

Частота пульсу - це кількість пульсових коливань стінки артерії за 1 хвилину. В нормі вона звичайно співпадає з частотою серцевих скорочень. У дорослої людини в стані спокою це становить 60-80 ударів/хв (70 ± 10).

Ритм пульсу визначають за тривалістю інтервалів між сусідніми пульсовими коливаннями. Якщо ці інтервали однакові, говорять про ритмічний пульс, якщо ні - пульс аритмічний.

Напруженість пульсу визначають тією силою, яку необхідно прикласти до артерії, щоб зупинити пульсову хвилю. Напруженість пульсу відтворює такий гемодинамічний показник, як артеріальний тиск.

Сфігмографія - це запис артеріального пульсу. На сфігмограмі розріз­няють анакроту, катакроту і дикротичний підйом (рис. 7.40).

Анакрота відпові­дає систолі лівого шлу­ночка, коли кров, що над­ходить в аорту, розтягує її стінки. Зниження тиску в аорті під час діастоли лівого шлуночка відтво­рюється у вигляді спуску на сфігмограмі - катакроти. Дикротичний підйом виникає в результаті зниження тиску крові в шлуночках під час їх діастоли. При цьому частина крові з аорти старається повернутися назад у серце. Однак потрапити в серце вона не може, тому що півмісяцеві клапани закрилися. Внаслідок цього кров вдаряється в півмісяцеві клапани, викликаючи утворення дикротичного підйому на сфігмограмі.

Р ис. 7.40. Сфігмограма:

а - анакрота; б - катакрота; в - дикротичний підйом.

4. Кровообіг

Час, протягом якого певна кількість крові проходить через велике і мале кола кровообігу, називається швидкістю кровообігу. Швидкість кровообігу у людини при частоті серцевих скорочень 60-80 за хвилину дорівнює 20-23 секунди, що складає 27 систол серця. Причому, 1/5 цього часу припадає на мале, а 4/5 - на велике кола кровообігу.