- •Передмова
- •1. Етапи становлення анатомії як науки
- •2. Роль видатних учених у розвитку фізіології
- •Основи загальної цитології
- •Епітеліальна тканина
- •1. Покривний епітелій
- •2. Залозистий епітелій
- •Сполучна тканина
- •1. Волокниста сполучна тканина
- •2. Скелетні тканини
- •3. Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •Кров і лімфа
- •М'язова тканина
- •2. Посмугована м'язова тканина
- •Кровотворення (гемопоез)
- •Нервова тканина
- •1. Загальні поняття про органи, їх системи та організм у цілому
- •2. Зв'язок організму із довкіллям
- •3. Вплив біологічних і соціальних факторів на діяльність організму
- •4. Конституція. Значення типів будови тіла в походженні захворювань
- •Патологоанатомічна служба
- •Смерть, її форми, стадії, ознаки. Способи оживлення організму
- •1. Дистрофія
- •2. Атрофія
- •Регенерація
- •1. Гіперемія
- •1.1. Артеріальна гіперемія
- •1.2. Венозна гіперемія
- •2. Стаз
- •3. Ішемія (місцеве малокрів'я)
- •4. Кровотеча
- •5. Інфаркт
- •6. Тромбоз
- •7. Емболія
- •Запалення
- •1. Стадії і механізми запалення
- •2. Класифікація запалення
- •Пухлини загальна характеристика пухлин
- •1. Властивості пухлин
- •2. Особливості росту пухлин
- •3. Вплив пухлин на організм
- •4. Морфогенез пухлин
- •5. Етіологія і патогенез пухлин
- •Класифікація пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації
- •2. Органоспецифічні пухлини
- •3. Мезенхімальні пухлини
- •3.1. Пухлини м'яких тканин
- •3.2. Первинні пухлини кісток
- •4. Пухлини з меланінпродукуючої тканини
- •Загальні реакції організму на ушкодження
- •1. Стрес
- •3. Колапс
- •4. Кома, її види
- •Алергія
- •1. Алергічні реакції негайного типу
- •2. Алергічні реакції сповільненого типу
- •Загальні дані остеології та артросиндесмології
- •Скелет голови. Череп
- •1. Кістки мозкового черепа
- •2. Кістки лицевого черепа
- •3. З'єднання кісток черепа
- •5. Вікові та статеві особливості черепа
- •Скелет тулуба
- •1. Хребетний стовп
- •1.1. Будова хребців
- •1.2. Види з'єднань між хребцями
- •1.3. Хребет у цілому
- •2.2. Груднина
- •2.3. З'єднання кісток грудної клітки
- •2.4. Грудна клітка в цілому
- •1. Кістки плечового пояса та їх з'єднання
- •2. Кістки вільної верхньої кінцівки та їх з'єднання
- •Скелет нижньої кінцівки. З'єднання кісток нижньої кінцівки
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •2. Таз у цілому
- •3. Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки
- •1. Загальна характеристика збудливих тканин
- •2. Основні властивості м'язів
- •3. Фізіологічні особливості гладких та посмугованих м'язів
- •4. Робота м'язів. М'язова втома
- •5. Значення фізичного тренування
- •1. М'язи та фасції спини
- •2. М'язи та фасції грудей
- •3. М'язи та фасції живота
- •4. Топографія передньої стінки живота
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •1. М'язи тазового пояса
- •2. М'язи вільної нижньої кінцівки
- •3. Фасції нижньої кінцівки
- •4. Топографія нижньої кінцівки
- •2. Несправжній суглоб
- •4. Травматичні ушкодження м'язів
- •1. Уроджені деформації
- •2. Вади постави. Сколіоз
- •3. Остеопороз. Остеопенічні стани
- •4. Остеохондроз
- •2. Функції спинного мозку
- •1. Довгастий мозок
- •2. Задній мозок
- •2.2. Мозочок
- •3. Перешийок ромбоподібного мозку
- •4. Четвертий шлуночок
- •5. Середній мозок
- •6.2. Фізіологія проміжного мозку
- •7. Ретикулярна формація
- •8. Кінцевий мозок
- •8.1. Кора півкуль великого мозку
- •8.2. Нюховий мозок
- •8.3. Базальні ядра
- •8.4. Бічні шлуночки
- •1. Чутливі (висхідні) шляхи
- •2. Рухові шляхи
- •1. Задні гілки
- •2. Передні гілки
- •2.1. Шийне сплетення
- •2.2. Плечове сплетення
- •2.3. Поперекове сплетення
- •2.4. Крижове сплетення
- •1. Симпатична частина
- •2. Парасимпатична частина
- •1. Загальна характеристика шкіри
- •3. Функції шкіри
- •1. Око та його додаткові структури
- •2. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •2.1. Оптична система ока
- •2.2. Зіничні реакції
- •2.3. Гострота зору
- •2.4. Сприйняття кольору
- •2.5. Адаптація ока
- •1. Будова органа слуху
- •2. Фізіологія слухового аналізатора
- •3. Відчуття положення та руху тіла (аналізатор рівноваги)
- •2. Захворювання щитоподібної залози
- •2.1. Дифузний токсичний зоб
- •2.2. Гіпотиреоз
- •2.3. Ендемічний зоб
- •2.4. Спорадичний зоб
- •2. Цукровий діабет
- •1. Будова та функції надниркових залоз
- •2. Хронічна недостатність кори надниркових залоз
- •1. Будова та функції гіпофіза
- •2. Патологія аденогіпофіза 2.1. Акромегалія
- •2.2. Гігантизм
- •2.4. Хвороба Іценко-Кушинга
- •3. Патологія нейрогіпофіза
- •3.1. Нецукровий діабет
- •1. Осмотичний тиск крові
- •2. Реакція крові
- •3. Густина та в'язкість крові
- •2. Методика підрахунку еритроцитів у камері Горяєва
- •3. Гемоглобін
- •4. Методика визначення гемоглобіну за допомогою
- •5. Швидкість осідання еритроцитів. Методика визначення
- •1. Характеристика лейкоцитів
- •2. Методика підрахунку лейкоцитів
- •3. Фагоцитоз
- •1. Характеристика тромбоцитів
- •2. Згортальна система крові
- •3. Протизгортальна система крові
- •1. Загальні принципи переливання крові
- •2. Методики визначення груп крові
- •2.1. Методика визначення груп крові в системі аво за стандартними сироватками
- •2.2. Методика визначення груп крові в системі аво за цоліклональними антитілами
- •2,3. Методика визначення групи крові за системою сде (резус-фактор) пробірковим методом
- •2.4. Методика визначення індивідуальної сумісності крові
- •1. Анемії
- •1.1. Анемії внаслідок крововтрати (постгеморагічні)
- •1.2. Анемії внаслідок порушеного кровотворення
- •1.3. Анемії внаслідок підвищеного кроворуйнування (гемолітичні)
- •2. Пухлини системи крові або гемобластози
- •2.1. Лейкози
- •2.2. Лімфоми
- •3. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії
- •1. Будова стінки серця. Камери серця
- •2. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини
- •3. Судини серця
- •1. Фази серцевої діяльності
- •2. Тони серця
- •3. Верхівковий поштовх
- •4. Частота серцевих скорочень
- •5. Систолічний та хвилинний об'єм серця
- •6. Основні властивості серцевого м'яза
- •6.1. Автоматизм
- •6.2. Провідність. Провідна система серця
- •6.3. Рефрактерність
- •7. Електричні явища в серці
- •8. Регуляція серцевої діяльності
- •1.2. Гілки низхідної частини аорти
- •2. Вени великого кола кровообігу
- •2.1. Система верхньої порожнистої вени
- •2.2. Система нижньої порожнистої вени
- •2.3. Система ворітної вени
- •2.4. Каво-кавальні та порто-кавальні анастомози
- •Методи зупинки кровотеч
- •Особливості кровообігу плода
- •Фізіологія кровоносних судин
- •1. Основні принципи гемодинаміки
- •2. Артеріальний тиск крові. Методи вимірювання
- •3. Артеріальний пульс
- •4. Кровообіг
- •4.1. Кровообіг у капілярах
- •4.2. Рух крові по венах
- •5. Регуляція кровообігу
- •5.1. Іннервація судин
- •5.2. Судиноруховий центр
- •5.3.Рефлекторна регуляція судинного тонусу
- •5.4. Вплив праці на серцево-судинну систему
- •5.5. Гуморальні впливи на судини
- •Лімфатичні судини
- •Лімфоїдні органи
- •Лімфатичні судини та вузли окремих ділянок тіла
- •1. Лімфатичні судини та вузли нижньої кінцівки
- •2. Лімфатичні судини та вузли таза
- •3. Лімфатичні судини та вузли черевної порожнини
- •4. Лімфатичні судини та вузли грудної порожнини
- •5. Лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки
- •Поняття про артеріальну гіпо- та гіпертензію
- •Гіпертонічна хвороба
- •Атеросклероз
- •Ішемічна хвороба серця
- •1. Гостра ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда)
- •2. Хронічна ішемічна хвороба серця
- •Вади серця
- •Серцева недостатність
- •1. Гостра недостатність кровообігу
- •2. Хронічна недостатність кровообігу
- •Тампонада серця
- •Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •Розділ 8. Процес дихання та його патологія
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •Гортань
- •Головні бронхи
- •1. Бронхіальне дерево
- •2. Альвеолярне дерево
- •Межі плевральних мішків і легень
- •Середостіння
- •Процес дихання
- •Вентиляція легень
- •1. Механізм вдиху та видиху
- •2. Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •3. Тиск у плевральній порожнині
- •4. Регуляція дихання
- •Легеневі об'єми і життєві ємності легень
- •Дихання за різних умов
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •3. Дихання при підвищеному атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Розлади зовнішнього дихання
- •Гайморит
- •Ларингіт
- •Бронхіт 1. Гострий бронхіт
- •2. Хронічний бронхіт
- •Бронхоектатична хвороба
- •Пневмонія
- •1. Гострі пневмонії
- •2. Хронічні пневмонії
- •Емфізема легень
- •Рак легень
- •Плеврит
- •Пневмоторакс
- •Дихальна недостатність
- •Гіпоксія
- •Вплив куріння на функції дихальної системи
- •Анатомія та фізіологія органів травлення ротова порожнина
- •1. Присінок та власне порожнина рота
- •2. Язик
- •3. Зуби
- •4. Слинні залози
- •5. Зміна їжі у порожнині рота
- •Стравохід
- •Черевна порожнина та порожнина очеревини
- •1. Будова шлунка
- •2. Травлення в шлунку
- •2.1. Склад і властивості шлункового соку. Методи вивчення
- •2.2. Регуляція виділення шлункового соку
- •2.3. Моторна функція шлунка
- •Жовчний міхур
- •Підшлункова залоза
- •Тонка кишка
- •1. Відділи тонкої кишки
- •2. Травлення у дванадцятипалій кишці
- •2.1. Склад, властивості, регуляція виділення підшлункового соку
- •2.2. Жовч. Процеси жовчоутворення та жовчовиділення
- •3. Травлення у тонкій кишці
- •3.1. Кишкова секреція
- •3.2. Всмоктування
- •3.3. Моторика тонкої кишки
- •1. Відділи товстої кишки
- •2. Травлення в товстій кишці
- •3. Акт дефекації
- •4. Поняття про шлункове та дуоденальне зондування, гастроскопію, ректороманоскопію і копрограму
- •Обмін речовин і енергії. Терморегуляція
- •Обмін вуглеводів
- •1. Основний обмін
- •3. Регуляція обміну енергії
- •Температура тіла та її регуляція
- •1. Хімічна терморегуляція
- •2. Фізична терморегуляція
- •3. Центр терморегуляції
- •Розлади терморегуляції
- •1. Гарячка
- •2. Гіпертермія
- •3. Гіпотермія
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Основні клінічні прояви захворювань органів травлення
- •Патологія порожнини рота
- •2. Стоматит
- •3. Фарингіт
- •Патологія стравоходу
- •1. Функціональні розлади
- •2. Езофагіт
- •3. Рак стравоходу
- •Патологія шлунка
- •1. Порушення функцій шлунка
- •2. Гастрит
- •3. Виразкова хвороба
- •4. Рак шлунка
- •Патологія печінки
- •1. Недостатність печінки
- •2. Гепатоз
- •3. Гепатит
- •3.1. Вірусні гепатити
- •3.2. Алкогольний гепатит
- •4. Цироз печінки
- •Патологія жовчного міхура та жовчних шляхів
- •1. Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •2. Жовтяниця
- •3. Жовчнокам'яна хвороба
- •4. Холецистит і холангіт
- •Патологія підшлункової залози
- •1. Панкреатит
- •2. Рак підшлункової залози
- •Розлади кишкового травлення
- •Захворювання кишечника
- •1. Ентерит
- •2. Кишкова непрохідність
- •3.1. Гострий коліт
- •3.2. Хронічний коліт
- •3.3. Неспецифічний виразковий коліт
- •4. Апендицит
- •5. Геморой
- •6. Рак прямої кишки
- •Дисбактеріоз
- •Перитоніт
- •Механізм сечоутворення
- •1. Фільтрація
- •3. Секреція
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Сечовід
- •Сечовий міхур
- •Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі
- •Патологія нирок та сечового міхура склад патологічної сечі
- •Функціональні розлади сечовипускання Енурез
- •Захворювання нирок
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •Захворювання сечового міхура
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Розділ 11. Процес репродукції анатомія статевих органів
- •2. Сім'явиносна протока
- •3. Сім'яні піхурці
- •4. Передміхурова залоза
- •5. Бульбоуретральні залози
- •6. Сім'яний канатик
- •7. Калитка
- •8. Статевий член. Чоловічий сечівник
- •Жіночі статеві органи
- •1. Яєчник.
- •2. Маткова труба
- •3. Матка
- •5. Жіноча соромітна ділянка
- •7. Жіночий сечівник
- •Промежина
- •Статеві клітини
- •1. Сперматозоїди. Сперма
- •2. Яйцеклітина
- •Статевий цикл жінки
- •Статеве дозрівання
- •Статеві мотивації та їх реалізація
- •1. Статеві реакції у чоловіків
- •2. Статеві реакції у жінок
- •3. Фізіологія статевого акту
- •Запліднення
- •Лактація
- •Патологія репродуктивної системи позаматкова вагітність
- •Безплідність
- •1. Жіноча безплідність
- •2. Чоловіча безплідність
- •Простатит
- •Крипторхізм
- •Розділ 12. Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової (психічної) діяльності типи вищої нервової діяльності
- •Перша та друга сигнальні системи
- •Форми психічної діяльності
- •1. Мова
- •3. Свідома поведінка
- •Зв'язок психічної діяльності та соматичного стану організму
- •Тлумачний словник основних медичних термінів
1. Будова та функції гіпофіза
Гіпофіз (hypophysis) лежить на дні гіпофізарної ямки турецького сідла клиноподібної кістки і відокремлений від порожнини черепа відростком твердої мозкової оболонки, який утворює діафрагму сідла. Через отвір в цій діафрагмі гіпофіз з'єднаний з лійкою гіпоталамусу проміжного мозку. Зовні гіпофіз покритий капсулою. Його маса становить не більше 0,6 г. Гіпофіз складається із передньої та задньої часток (рис. 5.77). В передній частці виділяють дистальну частину, яка займає передній відділ гіпофізарної ямки, проміжну частину, яка розташована на межі з задньою часткою і горбову частину, яка з'єднується з лійкою гіпоталамуса. Паренхіма передньої частки складається із залозистих клітин, а задньої -із нейрогліальних клітин (пітуїцитів), нервових волокон, що ідуть від нейросек-реторних ядер гіпоталамуса в нейрогіпофіз та до нейросекреторних тілець. Передня частка - аденогіпофіз - виробляє тропні гормони, які регулюють активність ендокринних залоз. Задня частка має назву нейрогіпофіза.
Гіпофіз займає особливе місце серед залоз внутрішньої секреції, що пов'язане з функцією спеціальних тропних гормонів, які регулюють діяльність інших ендокринних залоз.
Рис. 5.76. Схема розташування тимчасових і постійних хромафінних парагангліїв у тілі людини:
Рис. 5.77. Гіпофіз (схема):
Аденогіпофіз продукує дві групи гормонів. До першої групи належать гормони, які впливають на процеси обміну, регулюють ріст та розвиток організму. Це соматотропін, або гормон росту, ліпопротеїни і пролактин. Друга група включає тропні гормони. їх основна роль полягає у регуляції функції периферичних залоз. До них належать: адренокортикотропін, тиреотропін, гонадотропні (лютеїнізуючий і фолікулостимулюючий) гормони.
Ефекти гормонів. Соматотропний гормон, чи гормон росту, сприяє синтезу білка і нуклеїнових кислот у клітині, зумовлюючи лінійний ріст, загальні розміри тіла, його масу, розміри окремих органів.
Пролактин стимулює ріст молочних залоз і секрецію молока. Після пологів посилюється секреція гіпофізом пролактину, внаслідок чого настає лактація -утворення і виділення молока. У чоловіків також є пролактин. У них він стимулює ріст і розвиток передміхурової залози та сім'яних міхурців.
Ліпопротеїни стимулюють мобілізацію жиру із жирових депо.
Меланоцитостимулюючий гормон регулює пігментний обмін і сприяє перерозподілу пігменту меланіну у шкірі, сітківці ока, волоссі, райдужці.
Адренокортикотропний гормон (АКТГ) сприяє синтезу і секреції кортикостероїдів - гормонів надниркових залоз.
Тиреотропний гормон стимулює синтез і виділення гормонів щитоподібної залози. При екстирпації гіпофіза у тварин настає атрофія щитоподібної залози, а при введенні тиреотропного гормону спостерігають розростання її тканини.
До гонадотропних гормонів відносять фолікулостимулюючий і лютеїні-зуючий. Ці гормони є і у чоловіків, і у жінок. У чоловіків фолікулостимулюючий гормон впливає на утворення чоловічих статевих клітин. У жінок цей гормон сприяє росту везикулярного фолікула і секреції фолікулярної рідини. Лютеотропний гормон стимулює синтез жіночих статевих гормонів естрогенів і чоловічих -андрогенів. Крім цього, у жінок завдяки цьому гормону яйцеклітини виходять з фолікула яєчника і утворюється жовте тіло на місці фолікула, що розірвався.
Гіпофункція передньої частки гіпофіза зупиняє розвиток статевого апарату. При гіперфункції, навпаки, спостерігається раннє статеве дозрівання.
Таким чином, діяльність передньої частки гіпофіза тісно пов'язана з діяльністю інших залоз внутрішньої секреції і в свою чергу регулюється гіпоталамусом через рилізинг-гормони.
Інкреторні клітини ядер гіпоталамуса продукують анти діуретичний гормон і окситоцин. Ці гормони транспортуються по аксонах, що становлять гіпоталамо-гіпофізарний тракт, до задньої частки гіпофіза (нейрогіпофіза). Звідси ці гормони потрапляють у кров.
Антидіуретичний гормон сприяє підсиленому зворотному всмоктуванню води в дистальних канальцях нирок, у зв'язку з чим зменшується виділення сечі і вона стає більш концентрованою.
При збільшенні концентрації в крові антидіуретичний гормон має пресорну дію - звужує артеріоли, що призводить до підвищення артеріального тиску.
Окситоцин посилює скорочення матки і під час пологів забезпечує нормальний їх перебіг, а після пологів сприяє виділенню молока.
