- •Передмова
- •1. Етапи становлення анатомії як науки
- •2. Роль видатних учених у розвитку фізіології
- •Основи загальної цитології
- •Епітеліальна тканина
- •1. Покривний епітелій
- •2. Залозистий епітелій
- •Сполучна тканина
- •1. Волокниста сполучна тканина
- •2. Скелетні тканини
- •3. Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •Кров і лімфа
- •М'язова тканина
- •2. Посмугована м'язова тканина
- •Кровотворення (гемопоез)
- •Нервова тканина
- •1. Загальні поняття про органи, їх системи та організм у цілому
- •2. Зв'язок організму із довкіллям
- •3. Вплив біологічних і соціальних факторів на діяльність організму
- •4. Конституція. Значення типів будови тіла в походженні захворювань
- •Патологоанатомічна служба
- •Смерть, її форми, стадії, ознаки. Способи оживлення організму
- •1. Дистрофія
- •2. Атрофія
- •Регенерація
- •1. Гіперемія
- •1.1. Артеріальна гіперемія
- •1.2. Венозна гіперемія
- •2. Стаз
- •3. Ішемія (місцеве малокрів'я)
- •4. Кровотеча
- •5. Інфаркт
- •6. Тромбоз
- •7. Емболія
- •Запалення
- •1. Стадії і механізми запалення
- •2. Класифікація запалення
- •Пухлини загальна характеристика пухлин
- •1. Властивості пухлин
- •2. Особливості росту пухлин
- •3. Вплив пухлин на організм
- •4. Морфогенез пухлин
- •5. Етіологія і патогенез пухлин
- •Класифікація пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації
- •2. Органоспецифічні пухлини
- •3. Мезенхімальні пухлини
- •3.1. Пухлини м'яких тканин
- •3.2. Первинні пухлини кісток
- •4. Пухлини з меланінпродукуючої тканини
- •Загальні реакції організму на ушкодження
- •1. Стрес
- •3. Колапс
- •4. Кома, її види
- •Алергія
- •1. Алергічні реакції негайного типу
- •2. Алергічні реакції сповільненого типу
- •Загальні дані остеології та артросиндесмології
- •Скелет голови. Череп
- •1. Кістки мозкового черепа
- •2. Кістки лицевого черепа
- •3. З'єднання кісток черепа
- •5. Вікові та статеві особливості черепа
- •Скелет тулуба
- •1. Хребетний стовп
- •1.1. Будова хребців
- •1.2. Види з'єднань між хребцями
- •1.3. Хребет у цілому
- •2.2. Груднина
- •2.3. З'єднання кісток грудної клітки
- •2.4. Грудна клітка в цілому
- •1. Кістки плечового пояса та їх з'єднання
- •2. Кістки вільної верхньої кінцівки та їх з'єднання
- •Скелет нижньої кінцівки. З'єднання кісток нижньої кінцівки
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •2. Таз у цілому
- •3. Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки
- •1. Загальна характеристика збудливих тканин
- •2. Основні властивості м'язів
- •3. Фізіологічні особливості гладких та посмугованих м'язів
- •4. Робота м'язів. М'язова втома
- •5. Значення фізичного тренування
- •1. М'язи та фасції спини
- •2. М'язи та фасції грудей
- •3. М'язи та фасції живота
- •4. Топографія передньої стінки живота
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •1. М'язи тазового пояса
- •2. М'язи вільної нижньої кінцівки
- •3. Фасції нижньої кінцівки
- •4. Топографія нижньої кінцівки
- •2. Несправжній суглоб
- •4. Травматичні ушкодження м'язів
- •1. Уроджені деформації
- •2. Вади постави. Сколіоз
- •3. Остеопороз. Остеопенічні стани
- •4. Остеохондроз
- •2. Функції спинного мозку
- •1. Довгастий мозок
- •2. Задній мозок
- •2.2. Мозочок
- •3. Перешийок ромбоподібного мозку
- •4. Четвертий шлуночок
- •5. Середній мозок
- •6.2. Фізіологія проміжного мозку
- •7. Ретикулярна формація
- •8. Кінцевий мозок
- •8.1. Кора півкуль великого мозку
- •8.2. Нюховий мозок
- •8.3. Базальні ядра
- •8.4. Бічні шлуночки
- •1. Чутливі (висхідні) шляхи
- •2. Рухові шляхи
- •1. Задні гілки
- •2. Передні гілки
- •2.1. Шийне сплетення
- •2.2. Плечове сплетення
- •2.3. Поперекове сплетення
- •2.4. Крижове сплетення
- •1. Симпатична частина
- •2. Парасимпатична частина
- •1. Загальна характеристика шкіри
- •3. Функції шкіри
- •1. Око та його додаткові структури
- •2. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •2.1. Оптична система ока
- •2.2. Зіничні реакції
- •2.3. Гострота зору
- •2.4. Сприйняття кольору
- •2.5. Адаптація ока
- •1. Будова органа слуху
- •2. Фізіологія слухового аналізатора
- •3. Відчуття положення та руху тіла (аналізатор рівноваги)
- •2. Захворювання щитоподібної залози
- •2.1. Дифузний токсичний зоб
- •2.2. Гіпотиреоз
- •2.3. Ендемічний зоб
- •2.4. Спорадичний зоб
- •2. Цукровий діабет
- •1. Будова та функції надниркових залоз
- •2. Хронічна недостатність кори надниркових залоз
- •1. Будова та функції гіпофіза
- •2. Патологія аденогіпофіза 2.1. Акромегалія
- •2.2. Гігантизм
- •2.4. Хвороба Іценко-Кушинга
- •3. Патологія нейрогіпофіза
- •3.1. Нецукровий діабет
- •1. Осмотичний тиск крові
- •2. Реакція крові
- •3. Густина та в'язкість крові
- •2. Методика підрахунку еритроцитів у камері Горяєва
- •3. Гемоглобін
- •4. Методика визначення гемоглобіну за допомогою
- •5. Швидкість осідання еритроцитів. Методика визначення
- •1. Характеристика лейкоцитів
- •2. Методика підрахунку лейкоцитів
- •3. Фагоцитоз
- •1. Характеристика тромбоцитів
- •2. Згортальна система крові
- •3. Протизгортальна система крові
- •1. Загальні принципи переливання крові
- •2. Методики визначення груп крові
- •2.1. Методика визначення груп крові в системі аво за стандартними сироватками
- •2.2. Методика визначення груп крові в системі аво за цоліклональними антитілами
- •2,3. Методика визначення групи крові за системою сде (резус-фактор) пробірковим методом
- •2.4. Методика визначення індивідуальної сумісності крові
- •1. Анемії
- •1.1. Анемії внаслідок крововтрати (постгеморагічні)
- •1.2. Анемії внаслідок порушеного кровотворення
- •1.3. Анемії внаслідок підвищеного кроворуйнування (гемолітичні)
- •2. Пухлини системи крові або гемобластози
- •2.1. Лейкози
- •2.2. Лімфоми
- •3. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії
- •1. Будова стінки серця. Камери серця
- •2. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини
- •3. Судини серця
- •1. Фази серцевої діяльності
- •2. Тони серця
- •3. Верхівковий поштовх
- •4. Частота серцевих скорочень
- •5. Систолічний та хвилинний об'єм серця
- •6. Основні властивості серцевого м'яза
- •6.1. Автоматизм
- •6.2. Провідність. Провідна система серця
- •6.3. Рефрактерність
- •7. Електричні явища в серці
- •8. Регуляція серцевої діяльності
- •1.2. Гілки низхідної частини аорти
- •2. Вени великого кола кровообігу
- •2.1. Система верхньої порожнистої вени
- •2.2. Система нижньої порожнистої вени
- •2.3. Система ворітної вени
- •2.4. Каво-кавальні та порто-кавальні анастомози
- •Методи зупинки кровотеч
- •Особливості кровообігу плода
- •Фізіологія кровоносних судин
- •1. Основні принципи гемодинаміки
- •2. Артеріальний тиск крові. Методи вимірювання
- •3. Артеріальний пульс
- •4. Кровообіг
- •4.1. Кровообіг у капілярах
- •4.2. Рух крові по венах
- •5. Регуляція кровообігу
- •5.1. Іннервація судин
- •5.2. Судиноруховий центр
- •5.3.Рефлекторна регуляція судинного тонусу
- •5.4. Вплив праці на серцево-судинну систему
- •5.5. Гуморальні впливи на судини
- •Лімфатичні судини
- •Лімфоїдні органи
- •Лімфатичні судини та вузли окремих ділянок тіла
- •1. Лімфатичні судини та вузли нижньої кінцівки
- •2. Лімфатичні судини та вузли таза
- •3. Лімфатичні судини та вузли черевної порожнини
- •4. Лімфатичні судини та вузли грудної порожнини
- •5. Лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки
- •Поняття про артеріальну гіпо- та гіпертензію
- •Гіпертонічна хвороба
- •Атеросклероз
- •Ішемічна хвороба серця
- •1. Гостра ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда)
- •2. Хронічна ішемічна хвороба серця
- •Вади серця
- •Серцева недостатність
- •1. Гостра недостатність кровообігу
- •2. Хронічна недостатність кровообігу
- •Тампонада серця
- •Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •Розділ 8. Процес дихання та його патологія
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •Гортань
- •Головні бронхи
- •1. Бронхіальне дерево
- •2. Альвеолярне дерево
- •Межі плевральних мішків і легень
- •Середостіння
- •Процес дихання
- •Вентиляція легень
- •1. Механізм вдиху та видиху
- •2. Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •3. Тиск у плевральній порожнині
- •4. Регуляція дихання
- •Легеневі об'єми і життєві ємності легень
- •Дихання за різних умов
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •3. Дихання при підвищеному атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Розлади зовнішнього дихання
- •Гайморит
- •Ларингіт
- •Бронхіт 1. Гострий бронхіт
- •2. Хронічний бронхіт
- •Бронхоектатична хвороба
- •Пневмонія
- •1. Гострі пневмонії
- •2. Хронічні пневмонії
- •Емфізема легень
- •Рак легень
- •Плеврит
- •Пневмоторакс
- •Дихальна недостатність
- •Гіпоксія
- •Вплив куріння на функції дихальної системи
- •Анатомія та фізіологія органів травлення ротова порожнина
- •1. Присінок та власне порожнина рота
- •2. Язик
- •3. Зуби
- •4. Слинні залози
- •5. Зміна їжі у порожнині рота
- •Стравохід
- •Черевна порожнина та порожнина очеревини
- •1. Будова шлунка
- •2. Травлення в шлунку
- •2.1. Склад і властивості шлункового соку. Методи вивчення
- •2.2. Регуляція виділення шлункового соку
- •2.3. Моторна функція шлунка
- •Жовчний міхур
- •Підшлункова залоза
- •Тонка кишка
- •1. Відділи тонкої кишки
- •2. Травлення у дванадцятипалій кишці
- •2.1. Склад, властивості, регуляція виділення підшлункового соку
- •2.2. Жовч. Процеси жовчоутворення та жовчовиділення
- •3. Травлення у тонкій кишці
- •3.1. Кишкова секреція
- •3.2. Всмоктування
- •3.3. Моторика тонкої кишки
- •1. Відділи товстої кишки
- •2. Травлення в товстій кишці
- •3. Акт дефекації
- •4. Поняття про шлункове та дуоденальне зондування, гастроскопію, ректороманоскопію і копрограму
- •Обмін речовин і енергії. Терморегуляція
- •Обмін вуглеводів
- •1. Основний обмін
- •3. Регуляція обміну енергії
- •Температура тіла та її регуляція
- •1. Хімічна терморегуляція
- •2. Фізична терморегуляція
- •3. Центр терморегуляції
- •Розлади терморегуляції
- •1. Гарячка
- •2. Гіпертермія
- •3. Гіпотермія
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Основні клінічні прояви захворювань органів травлення
- •Патологія порожнини рота
- •2. Стоматит
- •3. Фарингіт
- •Патологія стравоходу
- •1. Функціональні розлади
- •2. Езофагіт
- •3. Рак стравоходу
- •Патологія шлунка
- •1. Порушення функцій шлунка
- •2. Гастрит
- •3. Виразкова хвороба
- •4. Рак шлунка
- •Патологія печінки
- •1. Недостатність печінки
- •2. Гепатоз
- •3. Гепатит
- •3.1. Вірусні гепатити
- •3.2. Алкогольний гепатит
- •4. Цироз печінки
- •Патологія жовчного міхура та жовчних шляхів
- •1. Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •2. Жовтяниця
- •3. Жовчнокам'яна хвороба
- •4. Холецистит і холангіт
- •Патологія підшлункової залози
- •1. Панкреатит
- •2. Рак підшлункової залози
- •Розлади кишкового травлення
- •Захворювання кишечника
- •1. Ентерит
- •2. Кишкова непрохідність
- •3.1. Гострий коліт
- •3.2. Хронічний коліт
- •3.3. Неспецифічний виразковий коліт
- •4. Апендицит
- •5. Геморой
- •6. Рак прямої кишки
- •Дисбактеріоз
- •Перитоніт
- •Механізм сечоутворення
- •1. Фільтрація
- •3. Секреція
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Сечовід
- •Сечовий міхур
- •Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі
- •Патологія нирок та сечового міхура склад патологічної сечі
- •Функціональні розлади сечовипускання Енурез
- •Захворювання нирок
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •Захворювання сечового міхура
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Розділ 11. Процес репродукції анатомія статевих органів
- •2. Сім'явиносна протока
- •3. Сім'яні піхурці
- •4. Передміхурова залоза
- •5. Бульбоуретральні залози
- •6. Сім'яний канатик
- •7. Калитка
- •8. Статевий член. Чоловічий сечівник
- •Жіночі статеві органи
- •1. Яєчник.
- •2. Маткова труба
- •3. Матка
- •5. Жіноча соромітна ділянка
- •7. Жіночий сечівник
- •Промежина
- •Статеві клітини
- •1. Сперматозоїди. Сперма
- •2. Яйцеклітина
- •Статевий цикл жінки
- •Статеве дозрівання
- •Статеві мотивації та їх реалізація
- •1. Статеві реакції у чоловіків
- •2. Статеві реакції у жінок
- •3. Фізіологія статевого акту
- •Запліднення
- •Лактація
- •Патологія репродуктивної системи позаматкова вагітність
- •Безплідність
- •1. Жіноча безплідність
- •2. Чоловіча безплідність
- •Простатит
- •Крипторхізм
- •Розділ 12. Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової (психічної) діяльності типи вищої нервової діяльності
- •Перша та друга сигнальні системи
- •Форми психічної діяльності
- •1. Мова
- •3. Свідома поведінка
- •Зв'язок психічної діяльності та соматичного стану організму
- •Тлумачний словник основних медичних термінів
3. Фізіологічні особливості гладких та посмугованих м'язів
До посмугованих (скелетних) м'язів належать м'язи кінцівок, тулуба, дихальні. Скелетні м'язи підтримують тіло людини у певному положенні, здійснюють рухи тіла, в результаті їх скорочення в організмі виробляється тепло. Скелетні м'язи легко збуджуються, проводять збудження по м'язовому волокну з великою швидкістю і швидко скорочуються.
До гладких м'язів належать м'язи внутрішніх органів, кровоносних судин, їх фізіологічні властивості відрізняються від властивостей скелетних м'язів тим, що вони менш збудливі. Збудження по гладких м'язах проводиться повільніше, ніж по скелетних. їх скорочення розвивається також повільніше і зберігається протягом тривалого часу. Для того, щоб викликати збудження гладкого м'яза, необхідно діяти на нього подразненням більшої сили. Характерною особливістю гладких м'язів є їх здатність до спонтанної автоматичної діяльності, тобто здатність скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають в них самих. Спонтанні скорочення спостерігаються при дослідженні гладких м'язів шлунка, кишок, нирок, жовчного міхура та ін. Якщо денервовані стрічки цих органів помістити в теплий розчин Рінгера, насичений киснем, вони здатні тривалий час автоматично скорочуватись.
Гладкі м'язи за своєю будовою є функціональним синцитієм, тобто збудження з однієї м'язової клітини може вільно переходити на іншу. Це пояснює залучення в процес збудження і скорочення усього м'яза, якщо навіть нервовий імпульс надійшов до незначної кількості м'язових волокон.
Скорочення гладких м'язів відбуваються повільніше і триваліше, латентний період у них значно довший. Гладкі м'язи здатні приходити в стан тривалого скорочення при дуже незначних затратах енергії, в результаті чого вони не втомлюються. Ці скорочення називаються тонічними. Деякі м'язи протягом усього життя людини знаходяться у тонусі (гладкі м'язи судин).
Гладкій мускулатурі притаманні пластичність і здатність до розтягування. Ці властивості мають значення для нормального функціонування порожнистих органів. Наприклад, завдяки пластичності гладких-м'язів тиск у порожнині сечового міхура майже не змінюється, незалежно від ступеня його наповнення.
Характерною особливістю гладких м'язів є їх висока чутливість до хімічних подразників медіаторної природи: адреналіну, ацетилхоліну, гістаміну, серотоніну, брадикініну.
На відміну від скорочень скелетних м'язів, скорочення гладких м'язів є мимовільними. Гладкі м'язи іннервуються вегетативними нервами. Симпатична і парасимпатична іннервація має протилежні ефекти.
Від фізіологічних властивостей гладких м'язів залежать функції внутрішніх органів, а саме моторна функція травного тракту, сечостатевої та судинної систем. Від тонусу м'язів стінок артерій залежить величина їх просвіту, а тому і рівень артеріального тиску, кровопостачання органів і попередження виходу вмісту з них.
4. Робота м'язів. М'язова втома
Скорочуючись, м'язи виконують певну роботу навіть у тому випадку, коли людина знаходиться у спокої. В цих умовах м'язи діють на суглоби нашого тіла, підтримуючи певне положення.
Розрізняють динамічну та статичну роботу. Для обчислення динамічної роботи величину піднятого м'язом вантажу множать на висоту підйому. Робота вимірюється в кілограмометрах, джоулях і кілокалоріях. При виконанні цієї роботи необхідно враховувати правило середніх навантажень: максимальна робота буває лише при середніх навантаженнях, а при незначних навантаженнях і при надмірних величинах робота зменшується.
Робота, при якій м'язи скорочуються, не змінюючи своєї довжини, а лише збільшуючи напругу (ізометрично), називається статичною. Наприклад, утримання вантажу в певному положенні. Ця робота визначається множенням піднятої ваги на час її утримання.
Робота, яка виконується м'язом, залежить від його сили. Розрізняють максимальну та абсолютну силу. Максимальну силу визначають максимальним вантажем, який здатен підняти м'яз. Ця сила знаходиться в прямо пропорційній залежності від поперечного перерізу м'яза. Але фізіологічний поперечний переріз (сума поперечних перерізів усіх м'язових волокон) співпадає з геометричним лише в м'язах з поздовжнім ходом волокон, а в м'язів із косим розташуванням волокон сума поперечних перерізів кожного волокна може значно перевищувати геометричний поперечний переріз. Тому м'язи з косо розташованими волокнами сильніші за м'язи з поздовжніми волокнами.
Для порівняння сили м'язів вираховують абсолютну силу - відношення максимальної сили до площі фізіологічного перерізу. Наприклад, абсолютна сила литкового м'яза - 5,9 кг/см2, жувального - 10 кг/см2, триголового м'яза плеча - 16,8 кг/см2.
Тимчасове зниження працездатності в результаті роботи називають втомою. Для пояснення механізмів розвитку втоми було висунуто декілька теорій. За теорією "виснаження", втома розвивається внаслідок втрати м'язом енергетичних запасів - глікогену, АТФ, креатинфосфату, які потрібні для його скорочення. Теорія "засмічення" базується на тому, що в процесі роботи у м'язі накопичуються продукти метаболізму (фосфорна, молочна кислоти), які знижують його працездатність. Теорія "удушення" пояснює розвиток втоми внаслідок гіпоксії (зменшення кисню), яка виникає в процесі роботи.
В цілому організмі втома залежить не лише від процесій", що проходять у м'язах, але й від процесів в нервовій системі, яка регулює м'язову активність.
Дослідженнями І.М. Сеченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського і О.О. Ух-томського було доведено, що в тривалому збереженні працездатності і розвитку втоми головну роль відіграє центральна нервова система.
М.Є. Введенський спостерігав у досліді втому м'яза при рефлекторному впливі, що досягалось подразненням одного з відцентрових нервів. Після цього наносили подразнення іншому відцентровому нерву. На це подразнення м'яз відповідав скороченням з попередньою силою. Очевидно, що втома настає спочатку не в м'язі, а в центральній нервовій системі (периферичні нерви практично невтомні).
Вплив вегетативної нервової системи (симпатичних нервів) на роботу м'язів було показано на класичному досліді Орбеллі і Гінецинським. Експеримент проводився на нервово-м'язовому препараті жаби. Електричним струмом подразнювали спочатку руховий нерв литкового м'яза; при цьому м'яз скорочувався до того часу, поки не наставала втома. Після цього подразнювали симпатичний нерв, що іннервував цей м'яз, і спостерігали відновлення його працездатності. Таким чином, зробили висновок, що симпатичний відділ вегетативної нервової системи відіграє трофічну роль і збільшує інтенсивність обмінних процесів у м'язі, що призводить до підвищення його працездатності.
Без сумніву, кора великих півкуль має вплив на працездатність і розвиток втоми. В експерименті, коли досліджуваному, який виконував значну роботу, навіювалось, що він виконує легку роботу, затрата енергії зменшувалась, а інтенсивність роботи не знижувалась, і втома наставала пізніше.
Поширена думка, що найкращим засобом відновлення працездатності є цілковитий спокій. Але дослідження І.М. Сеченова довели, що працездатність відновлюється швидше при активному відпочинку, тобто зміні одного виду діяльності іншим.