Попередні операції

1. Зробити монтаж установки, при цьому почати з агрегату, що має більшу вагу. Для проведення центрування необхідно з’ясувати взаємне розташування валів механізмів, що сполучаються. При горизонтальному положенні валів і однаковій висоті всіх чотирьох підшипників (рис. 25. а) торцеві поверхні муфт не будуть рівнобіжні внаслідок прогину кожного вала. Для отримання вільного від зусиль з’єднання в муфті необхідно підняти крайні підшипники і домогтися безперервності лінії вала в місці з'єднання (рис. 25,б).

Рис. 25 Перевірка співвісності валів

Основні операції

1.Зробити центрування валів за допомогою металевої лінійки, зробивши вимірювання верхньої, нижньої і двох діаметрально протилежних бічних крапках (див. рис. 21). Результати вимірювань порівняти з даними табл. 1.14.

2. Зробити центрування валів за допомогою центрошукача. При повороті центрошукача через 90° зробити чотири вимірювання і порівняти їх з даними табл.1.14.

3. Зробити точну перевірку співвісності валів за допомогою скоб, що центрують. Результати вимірів записати згідно мал. 23 і порівняти з даними табл. 1.14.

4. Зробити висновок про взаємне розташування валів і скласти звіт про роботу.

Контрольні питання.

1. Які муфти застосовують для з'єднання валів?

2. Для чого виробляється центрування валів?

1. У чому сутність методів центрування валів?

2. Як перевірити биття напівмуфт?

Лабораторна робота №4 Тема. Вивчення способів сушіння ізоляції обмоток трансформаторів

Мета роботи –

1) вивчити способи сушіння трансформатірів;

2) навчити робити сушіння методом втрат у сталі.

Короткі теоретичні відомості

Питання про необхідність сушіння трансформаторів перед ввімкненням зважується з комплексу параметрів: стану масла, опору ізоляції обмоток R_60”, коефіцієнту абсорбції R_60”/R_15” тангенсу кута діелектричних втрат обмоток tgδ; прирощенню ∆С/С; стану індикаторного силікагелю; співвідношенню С₂/С₅₀.

Розрізняють наступні види сушіння: контрольний прогрів, контрольне підсушування і сушіння. Усі види сушіння переслідують одну мету - привести ізоляцію трансформатора в стан, відповідаючий вимогам і нормам.

Паперово-масляна ізоляція в трансформаторах розрахована на надійну роботу лише за умови її високих ізоляційних властивостей - опору, електричної міцності, ємності і малих діелектричних утрат. Ці фактори насамперед залежать від ступеня зволоженості ізоляції.

Завдяки своїй капілярній структурі паперова ізоляція дуже гігроскопічна.Небагато менше гігроскопічне трансформаторне масло. Тому, знаходячись на повітрі, активна частина, навіть просочена маслом, зволожується.

Крім того, у старих трансформаторів без воздухоосушителей ізоляція зволожується й у процесі тривалої експлуатації. Навіть ізоляція щойно виготовлених обмоток має підвищену вологість.

Термодинамічний процес сушіння полягає в тому, що ізоляція нагрівається і волога переміщується з її внутрішніх пір до поверхні, а потім у навколишнє середовище. Чим вище температура нагрівання ізоляції, тим більше різниця між парціальними тисками в сусідніх шарах ізоляції і тем інтенсивніше сушіння, тому ізоляцію нагрівають до температури 100- 105 °С. В той же час ефективно знижують тиск у навколишнім просторі, тобто створюють вакуум.

Контрольний прогрів трансформаторів виконується в одному з наступних випадків:

-характеристики ізоляції не відповідають нормам;

-тривалість збереження трансформатора без додавання олії перевищує встановлений термін, але не більше 7 міс;

-час перебування активної частини на повітрі при злитій олії перевищує норму, але не більше ніж удвічі;

-при наявності ознак зволоження чи масла при значеннях ∆С/С (для трансформаторів, що транспортуються без масла), що перевищують норму.

Контрольне підсушування виконується в наступних випадках:

-характеристики ізоляції після контрольного прогріву не відповідають нормам

-наявність ознак зволоження або порушення герметичності.

Сушіння виконується в наступних випадках:

-на активній частині або в баці виявлені сліди води;

-трансформатор зберігався без масла або без додавання масла більше 1 року:

-перебування активної частини на повітрі вдвічі і більш перевищують установлений час; -індикаторний силікагель зволожений, утратив блакитний колір;

-характеристики ізоляції трансформатора після контрольного підсушування не відповідають нормам.

Сушіння активної частини може виконуватися наступними способами: у вакуум-сушильних шафах або печах, у сушильних шафах або печах без вакууму, у власному баці вихровими струмами (індукційний спосіб). у власному баці струмами короткого замикання, у власному баці постійним струмом, у власному баці струмами нульової послідовності, у власному баці сухою гарячою олією, в камері або власному баці сухим, гарячим повітрям від тепловоздуходувки. Кожним з цих способів можна домогтися високоякісного сушіння активної частини. Однак витрати на устаткування безпосередні енергетичні витрати на нагрівання, відвід надлишків теплоти, циркуляцію і інше будуть неоднакові. Тому для кожного виду сушіння застосовують свої методи.

Контрольний прогрів роблять з олією без вакууму методами постійного струму, короткого замикання, індукційним, а також методом циркуляції нагрітої олії. Температура верхніх шарів олії при контрольному прогріві не повинна перевищувати 75 °С і бути не більше ніж на 15 °С вище паспортної при прогріві індукційним методом і методом циркуляції і не більше ніж на 5 °С вище паспортної при прогріві методом постійного чи струму методом короткого замикання. Контрольний прогрів закінчується при температурі верхніх шарів олії, що перевищує на 5 °С температуру, до якої роблять прогрів. Контрольний прогрів методами постійного струму і короткого замикання забороняється проводити до одержання позитивних результатів наступних вимірювань: даних холостого ходу при зниженій напрузі; опору обмоток постійного струму і коефіцієнта трансформації при обраному положенні перемикачів; опору ізоляції обмоток, а також у випадку виявлення яких-небудь дефектів активної частини.

Сушіння методом постійного струму. Для прогріву трансформатора постійним струмом необхідно пропускати через його обмотки (звичайно, використовують обмотки ВН і СН) струм,

близький до номінального. Для рівномірного прогріву бажано забезпечити послідовне чи паралельне з'єднання всіх трьох фаз обмоток. Іноді застосовують схеми з послідовним з'єднанням обмоток тільки двох фаз чи схеми в який дві фази з'єднані паралельно, а третя ввімкнена послідовно.

Напруга, підводиться для прогріву до трансформатора, у залежності від схеми з'єднання його обмоток складе, В:

з'єднанням обмоток тільки двох фаз чи схеми в який дві фази з'єднані паралельно, а третя ввімкнена послідовно.

Напруга, підводиться для прогріву до трансформатора, у залежності від схеми з'єднання його обмоток складе, В:

Uпр=ІmaxRфК

- при паралельному з'єднанні всіх трифазних обмоток;

Uпр=2ІmaxRфК

- при двох фазах, з'єднаних паралельно і ввімкнених по послідовно з третьою;

Uпр=3ІmaxRфК

- при двох крайніх фазах, включених послідовно:

- при трьох фазах, ввімкнених паралельно.

де Іmax - максимальний фазний струм обмотки, що прогрівається, А; Rф-опір фази обмотки при 15 °С, Ом; k =0,8÷0,9 коефіцієнт, що враховує зміни опору Rф, при нагрванні.

На початку прогріву до досягнення температури верхніх шарів олії 40 °С допускається прогрів струмом, рівні 1,2 номінального. У процесі прогріву термосигналізаторами контролюється температура верхніх шарів олії. Температуру обмотки, що прогрівається, визначають по її омічному опорі R,(яке вимірюють у процесі прогріву) за допомогою співвідношення

де R_x і t_x - опір і температура обмотки, зазначені в паспорті трансформатора

Час нагрівання складає не менше 10 г, включаючи момент ввімкнення трансформатора,

Сушіння методом короткого замикання. Для сушіння струмами короткого замикання одну з обмоток замикають накоротко, а на іншу подають напругу короткого замикання, обумовлену паспортними даним трансформатора. Схеми включення обмоток трифазних трансформаторів при цьому методі прогріву приведені на рис. 26.

Рис. 26. Схеми включення обмоток трифазних трансформаторів при сушінні методом короткого замикання:а-двухобмоточні трансформатори (1-2); б-трьохобмоточні трансформатори (3-8).

Потужєність для прогріву Р_пр ттрифазних трансформаторів визначаються за формулами, кВт:

при втратах короткого замикання (Рк) менш 500 кВт і температурі обмоток 75 °С

Р_пр = 1/3 Р_к

де Рк = 500 кВ

при Рк>500 кВт потужність Рпр=0,49Р_к

Якщо потужності обмоток, що беруть участь у прогріві, рівні і нерівні і живлення подається на обмотку меншої потужності, то струм прогріву (А) визначають по формулі

де І_ном - номінальний лінійний струм обмотки, що живиться, А. Якщо потужності обмоток не рівне і живлення подається на обмотку більшої потужності, то струм прогріву (А) визначають по формулі:

де Р_1ном - номінальна потужність (велика) обмотки, що живиться, кВ А; Р_2ном-номінальна потужність (менша) обмотки, замкнутої накоротко, кВ А.

При цьому повинне виконуватися співвідношення

I_пр<= I_ном

Напруга прогріву трансформатора, коли потужності обмоток рівні і не рівні, а живлення подається на обмотку більшої потужності, визначають по формулі:

де U_к -напруга к.з. ( %) пари обмоток, що беруть участь у прогріванні; U_ном -номінальна напруга обмотки, що живиться, кВ.

Якщо потужності обмоток, що беруть участь у прогріві, не рівні і живлення подається на обмотку меншої потужності, то напругупрогріву визначають по формулі:

Прогрів методом короткого замикання (як і прогрів постійним струмом) забороняється робити у випадку виявлення неполадок, зазначених вище.

Сушіння методом циркуляції нагрітого масла. Цей метод допускається використовувати для сушіння активної частини трансформатора без демонтажу на місці його установки і від'єднання від мережі тільки з відключенням.

Бак трансформатора з'єднують двома мастилопроводами (всмоктуючим і нагнітаючим) із системою примусової циркуляції масла. У систему вмикають маслопвдогрівач, фільтри і масляний насос. Схема сушіння може бути і незамкнутої, коли масло зволожилася, поглинувши з ізоляції вологу, більше не використовують, а замінюють поступово сухим гарячим маслом до повного висихання ізоляції Приєднують при стрічковій броні до обох бронестрічками, а при дротової - до всіх дротів бандажем із дроту, а потім пайкою. Попереднє місце пайки очищають і обслуговують

При незамкнутій схемі якість сушіння вище, але потрібна більша кількість масла (приблизно десятикратне від кількості масла в баці). При замкнутій схемі масло не встигає, як слід, просушуватися і потрапляє в бак трансформатора не таким гігроскопічним. як свіже, тому сушіння продовжується довше.

Існує також небезпека, що масло в замкнутій системі прийде в повну непридатність, його залишки потраплять у канали обмоток і магнітопровода і будуть сприяти швидкому погіршенню знов залитого свіжого масла. Цей спосіб сушіння особливо пожеженебеспечний і рекомендується для застосування лише у виняткових випадках, коли можливість застосування інших методів

відсутня.

Контрольне підсушування. Воно відрізняється від контрольного прогрівання тим, що воно виробляється з застосуванням вакууму 46,5 кПа (350 мм рт. ст.) при температурі верхніх шарів масла, рівній 80° С. Контрольне підсушування виконується в тому випадку, якщо в результаті контрольного прогрівання характеристики ізоляції не відповідають нормам. У процесі контрольного підсушування через кожні 12 годин роблять циркуляцію масла через трансформатор протягом 4 годин. Підсушування припиняють, коли характеристики ізоляції приходять у відповідність з нормами, але не раніше чим через 36 годин після того, як температура верхніх шарів олії досягла 80° С для трансформаторів потужністю до 80 000 кВ·А.

Схема контрольного підсушування приведена на рис. 27.

Рис 27 Схема контрольної підсушки: 1- бак трансформатора; 2 - вакуумметр (вимірник залишкового тиск): 3-кран, 4 - насос; 5- вакуумнасос.

Якщо з результату контрольного підсушування трансформатора в маслі характеристики ізоляції не будуть відповідати нормам, то трансформатор підлягає сушінню.

Сушіння трансформаторів. Сушіння активної частини при наявності стаціонарних сушильних печей, що маються на усіх великих електроремонтних підприємствах, може виконуватися як вакуумним, так і без вакуумним методами. При відсутності печей сушіння роблять методом індукційних втрат у сталі бака.

Сушіння вакуумним методом здійснюється у вакуум-сушильних шафах і забезпечує швидке і високоякісне сушіння з невеликими енергетичними витратами. Найбільш економічним є паровий обігрів, менш економічним електрообігрівання. Вакуум-сушильна піч для сушіння трансформаторів І-П габаритів показана на рис. 28.

Рис. 28 Вакуум-сушильна піч для сушіння активних частин трансформаторів І-ІІ габаритів: 1 - бак зі знімною кришкою; 2 - теплоізоляція; 3 - ущільнення; 4 - водяний охолоджувач (конденсатор); 5 - вакуумний насос; 6 - термометр; 7 - циркуляційний насос; 8 - водяний казан з електронагрівниками 2х10 кВт; 9 - живильна труба; 10 - прохідний ізолятор для виміру опору ізоляції; 11- змійовик нагрівання; 12 - вакуумметр; 13 –конденсаторозбірник

У процесі сушіння вологу зі стовпчика конденсатора відбирають щогодини, її кількість і значення опору ізоляції записують у журнал сушіння. Коли протягом 3 годин підряд (по трьох вимірах) виділення вологи зі стовпчика не буде, а показання мегаомметра будуть відповідати нормам, обігрів відключають (закривають пару), зупиняють вакуум-насоси, вакуум поступово знімають краном для впуску повітря, піч разгерметизовують.

Дуже ефективним з погляду подальшої експлуатації є безпосереднє заливання активної частини маслом в печі. У цьому випадку олія заповнює пори ізоляції, що колись були зайняті вологою.

Тривалість вакуумного сушіння залежить від ступеня зволоженості ізоляції обмоток, ємності печі, потужності вакуумних насосів і герметичності ущільнень. Воно повинно продовжуватися не менш 14 годин. Характерний графік вакуумного сушіння представлений на рис. 29.

Рис. 29. Криві сушки обмоток трансформатора: 1 – температура обмоток; 2 – вакуум; 3 – опір ізоляції; 4 – огибаюча крива виділення конденсата

Перевагами вакуумного сушіння є швидкість, висока якість і стабільна технологія, а недоліками - необхідність постійно підтримувати в справному стані складне і дорогокоштуюче устаткування й у зв'язку з цим високі експлуатаційні витрати (у сушильному відділенні повинне бути організоване цілодобове чергування), необхідність підтримки дуже глибокого вакууму, важко підтримувати, тому що ущільнення печі зношуються швидко, а їх заміна складна і дорога

Безвакуумне сушіння здійснюється в стаціонарних тупикових печах з електричним, паровим, індукційним чи калориферної підігрівом. Активну частину трансформатора завантажують на візок, вкочують у піч, піч закривають і вмикають обігрів. Сушіння ведеться природно довше, ніж у вакуумній печі. По закінченні сушіння один - опір ізоляції, що відповідає нормам, повинен мати стале значення протягом 3-4 годин. Вимірюють опір ізоляції на трьох ізоляційних ділянках: обмотки ВН стосовно обмоток НН, приєднаним до корпуса; обмотки НН стосовно обмоток ВН, приєднаним до корпуса; з'єднаних між собою обмоток ВН і НН по відношенню до корпуса. Для можливих вимірювань усі вивідні кінці обмоток ВН з'єднують між собою, кінці обмоток НН також з'єднують між собою. Від цих з'єднань, а також від ярмових балок (корпуса) виводять назовні дроти.

При без вакуумному методі сушіння не вимагаються ущільнення, а здійснюється термопарами чи іншими термодатчиками. Для прискорення процесу сушіння ближче до її закінчення рекомендується проводити одну - дві 20-хвилинні продувки печі теплим чи навколишнім сухим повітрям для видалення пари, що зібралася в ній. При калориферному обігріві печей цього не потрібно, тому що в печі повітря постійно циркулює.

Сушіння активної частини і баці струмами нульової послідовності. Цей метод полягає і тому, що до однієї з обмоток трифазного трансформатора підводять знижену однофазну перемінну напругу й обмотки з'єднують так, щоб порушувані в стержнях магнітні потоки мали однакові значення і напрямки у всіх стрижнях. Замикаючи через повітря, металеві деталі і бак, вони викликають у них утрати від вихрових струмів, чим і створюється нагрівання.

При цьому способі сушіння, як і при індукційному, теплота йде від металевих частин через паперову ізоляцію до дротів, тому спосіб неекономний. Для трансформаторів І-ІІ габаритів з схемою з'єднання "зірка - зірка" і номінальнальною напругою до 6300/230 В напруга (В), що підводиться до обмотки НН

де Р_ном - номінальна потужність трансформатора, кВа.

Необхідність підбора напруги при інших схемах з'єднання обмоток досвідченим шляхом, а також необхідність розпаювання обмоток при з’єднанні однієї з обмоток у трикутник чи зиґзаґ - серйозні нестатки методу. Тому область застосування його вкрай обмежена.

Сушіння методом індукційних втрат у сталі бака - самий поширений спосіб сушіння активних частин трансформаторів. Бак трансформатора утеплюють, обмотують обмоткою, що намагнічує. Вона може бути однофазною (що цілком достатньо для трансформаторів І-ІІ габаритів) чи трифазною. До обмотки підключають джерело змінного струму від силової зборки 220 чи 380/220 В через двох- чи трьохполюсний автомат або рубильник

При проходженні струму по обмотці в сталевих стінках бака збуджується магнітний потік, що, закорочуючись по периметрі бака, викликає в ньому вихрові струми, що нагрівають бак. Теплота від бака передається активній частині.

Попередніми розрахунками по емпіричних формулах визначають кількість витків обмотки, що намагнічує обмотка при сушінні в залежності від фактичної температури змінюють кількість витків. Для цього обмотка, що намагнічує, може бути виконана з одним - двома регулювальними відгалуженнями (рис. 30).

Рис. 30. Схема обмотки, що намагнічує:

а- схема однофазної обмотки; б- схема трифазної обмотки: з'єднаної в зірку

Сушіння активної частини можна робити як з маслом, так і без масла, і в залежності від цього механізм сушіння діє по-різному. Масло є теплоносієм і одночасно гігроскопічним середовищем, що відбирає вологу з ізоляції. В маслі необхідно сушити активну частину з промасленими обмотками, тобто при ремонті без заміни обмоток. Нові обмотки сушать без масла.

Для прискорення сушіння передбачають примусову циркуляцію повітря в порожнині бака, для чого на одному з отворів у кришці бака встановлюють витяжний вентилятор, що вмикається періодично.

Температуру ізоляції на різних висотах обмоток, верхнього і нижнього ярма, стінки бака і повітря у верхній частині бака контролюють термопарами. Температура ізоляції підтримується в межах 95-105 °С, а стінок бака в межах 110-130° С.

На початку сушіння, після того, як температура обмоток досягне 85-100 °С, у баці створюють вакуум 200 мм рт. ст. (27 кПа) для видалення пари з бака. Надалі вакуум зменшують і по закінченню сушіння доводять до гранично припустимого для даної конструкції. Звичайний діапазон робочого вакууму 40-50 кПа.

У процесі сушіння вимірюються температури й опори ізоляції. На початку сушіння вимірювання проводять кожні 4 години, а до закінчення сушіння - щогодини. Параметри записують у журнал сушіння.

Таблиця 3.1. Питома витрата потужності для прогріву трансформатора

Периметр бака трансформатора, м	Питома витрата потужності ∆р, кВт/м2
До 10	До 1,8
11-15	2-2,8
16-20	2,9-3,6
21-26	3,7-4

Сушіння закінчується, коли стале значення опору ізоляції, що відповідає нормам, продовжує залишатися незмінним протягом 6 годин. Після цього відключають індукційну обмотку, дають охолонути активній частині до 60-70° С, ущільнюють всі отвори нижньої частини бака, і заливають активну частину в баці сухим трансформаторним маслом.

Розрахунок параметрів індукційної обмотки ведуть наступним чином. Потужність індукційної обмотки нагрівання, кВт

де ∆р - питома витрата потужності, квт/м2, обумовлений по табл. 3.1; l - периметр бака, м; h-висота бака, м.

Число витків обмотки, що намагнічує, при харчуванні однофаз-ным струмом частотою 50 Гц

де А - коефіцієнт, що залежить від питомої витрати потужності, обумовлений по табл. 3.2;

U - напруга живлення обмотки намагнічування; l - периметр бака трансформатора, м.

Таблиця 3.2. Значення коефіцієнта А

Питома витрата потужності ∆р, кВт/м2	А	Питома витрата потужності ∆р, квт/м2	А	Питома витрата потужності ∆р, квт/м2	А
0,75	2,33	1,35	1,77	2,4	1,44
0,8	2,26	1,4	1,74	2,5	1,42
0,85	2,18	1,45	1,71	2,6	1,41
0,9	2,12	1,5	1,68	2,7	1,39
0,95	2,07	1,6	1,65	2,8	1,38
1	2,02	1,7	1,62	2,9	1,36
1,05	1,97	1,8	1,69	3	1,34
1,1	1,92	1,9	1,56	3,25	1,31
1,15	1,88	2	1,54	3,5	1,28
1.2	1,84	2,1	1,51	3,75	1,25
1,25	1,81	2,2	1,49	4	1,22
1,3	1,79	2,3	1,46

Струм в обмотці, А

де Р_об - потужність обмотки нагрівання бака, кВт;U-напруга живлення, В; cos φ вибирають рівним 0.5-0.6.

Перетин проводу обмотки, що намагнічує, мм²

S=І/j

де І- струм в обмотці, А; j - припустима щільність струму, А/мм². Для мідних неізольованих проводів j = 6 А/мм², для ізольованих дротів j =3-3.5 А/мм²; для алюмінієвих неізольованих дротів j=5 А/мм²; для ізольованих j=2-2,5 А/мм².

Методичні вказівки

Герметичність бака перевіряють створенням в ньому вакуум 350 мм. рт.ст. (47 кПа) і підтриманням його протягом 1 години. Якщо натікання за 1 годину не перевищує 20 мм. рт. ст. (2,7 кПа), бак вважають герметичним.

Утеплення бака проводять азбестовим полотном у 2 – 3 слоя в залежності від товщини полотна. Товщина теплоізоляції стінок повинна бути 10 –15 мм., а кришки баку 15 –20 мм. намотка витків однофазної обмотки ведеться в сторону,причому нерівномірно: до середини обмотка намотується рідше, а до дна бака і до кришки крок зменьшується. В нижній частині бака укладується 50-60 % намагнічуючої обмотки

Внутрішня частина бака повинна бути насухо витерта.

Затиск для заземлення з’єднують перемичкою з заземляючим контуром.

Порядок виконання роботи

1. Витерти бак насухо.

2. Встановити всередині бака на активну частину термоелектричні

термоелектричні датчики чи термометри опору. Додатково можна встановити ртутні термометри з шкалою 150 ^оС в деяких верхніх точках бака по периметру трансформатора.

3. Приєднати до вводів дроти для вимірювання опору ізоляції(опір ізоляції до 100МОм вимірюють мегаометром на 1000 В, більше 100 МОм – на2500 В).

4. Зібрати схему вакуумування.

5. Утеплити бак.

6. Розрахувати зріз і кількість витків.

7. Перевірити герметичність бака.

8. Підключити намагнічуючу обмотку до мережі вакуум-насоса і слідкувати за рівномірним зростанням температури. Після того як температура досягне 85-100 ^оС, в баці створиться вакуум 150-200 мм. рт. ст.(20-27 кПа),який потім рівномірно збільшується на5 мм. рт. ст. протягом кожної години. Сушіння проводиться при температурі обмоток 95-100 ^оС, а бака 115-120 ^оС. регулювати температуру обмоток ввімкненням чи вимкненням обмоток намагнічування. Якщо виявиться, що кількісті теплоти не достатньо для сушіння, то необхідно зменшити число витків.

9. Опір ізоляції, температуру і величину вакууму вимірювати щопівгодини і дані вимірювань заносити в табл. 3.3.

10. За даними табл. 3.3. побудувати криві зміни температури, опір ізоляції і вакууму (див. рис. 29).

11. Сушіння вважати закінченим і відключити нагрівання бака, якщо протягом 6 годин показання мегаомметра будуть залишатися незмінними

12. Скласти звіт по роботі

Контрольні питання

1. У чому сутність процесу сушіння ?

2. Які види сушіння застосовують і в яких випадках ?

3. У чому сутність різних методів сушіння, їх переваги і недоліки.

4. У яких випадках забороняється робити контрольний прогрів методами постійного струму і короткого замикання ?

ЛІТЕРАТУРА

1. Зюзин А.Ф., Поконов Н.З., Антонов М.В.

Монтаж, експлуатація і ремонт електроустаткування промислових підприємств і установок – М. Вища школа. 1986.

2. Довідник по налагодженню електроустаткування промислвих підприємств – М. Енергоатом вид. 1983.

3. Слонім Н.М. Випробування асинхронних двигунів при ремонті – М. Енергія. 1980.

4. ПУЕ – 85. - М. Енергоатом вид. 1985.

5. Йолкін Ю.С. Монтаж електричних машин і трансформаторів - М. Енергія. 1979.

6. Груба В.И., Калінін В.В., Макаров М.І. Монтаж і експлуатація електроустановок - М. Недра. 1991.

7. Третьяков М.Н. Іспит електродвигунів малої потужності – М. Енергія 1966.

8. Довідник по монтажу електроустановок промислових підприємств. Кн. 2. Під ред. МовХХХова Н.С., Храмушина А.М. – М. Енерго вид. 1982.

9. Пястолова А.И., Райхмін І.М., Ремонт трьохфазних трансформаторів I і II габаритів. – М. Енергія. 1977.

10.Федоров А.А., Попов Ю.П. Експлуатація електроустаткування промислових підприємств. – М. Енергоатом вид. 1986.

11. Пантеляєв Е.Г. Монтаж кабельних ліній. – М. Енергія. 1979.

12. Компеемякін В.А. Монтаж силового устаткування промислових підприємств. – М. Енегоатом вид. 1987.

31