Література.

1. Максименко С. Д. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

2. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – 479 с.

3. Психологія / За ред. О. В.  Винославської. – К.: ІНКОС, 2005. – 352 с.

4. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.

5. Практикум по общей психологии / Под ред. А. И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1990. – С. 55 – 59.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6

Пізнавальна сфера особистості.

Практичне заняття № 12.

(2 години)

Тема: Уява.

Цілі: сформувати у студентів уявлення про уяву як вищий пізнавальний процес, про роль уяви у життєдіяльності людини, про індивідуальний характер уяви, її зв’язок з творчою діяльністю, з регуляцією органічних процесів та рухів. Виховувати інтерес до вивчення даної дисципліни, обраної спеціальності. Розвивати розумову самостійність та логічне мислення студентів.

Студенти повинні знати: визначення поняття „уява”, фізіологічні основи, етапи розвитку, види уяви, основні прийоми створення образів.

Студенти повинні вміти: визначати та аналізувати індивідуальні особливості уяви, застосовувати психодіагностичні методики для визначення особливостей цього процесу.

План проведення заняття.

Обговорення теоретичних питань:

1. Поняття про уяву.

2. Фізіологічна основа уяви.

3. Характеристика видів уяви.

4. Прийоми створення образів уяви.

5. Розвиток уяви.

6. Місце уяви в творчій діяльності людини.

Практична частина заняття.

Обговорення наступних питань:

• Чим уява відрізняється від інших пізнавальних процесів?

• Чи можна назвати уяву творчим мисленням?

• Як впливає уява на фізіологічні та органічні процеси людини?

• Чи є уява у тварин?

  • Поясніть, чому фантазія краще розвинута у дітей з багатодітних сімей.

  • Назвіть прийоми, які розвивають уяву.

  • Розв’язування психологічних задач.

  • Проведення психодіагностичних методик.

Тематика рефератів.

1. Роль уяви в житті та професійній діяльності людини.

2. Роль уяви в процесі розв’язування задач.

Самостійна та індивідуальна робота студентів.

1. Підготуватися до практичного заняття.

2. Самостійно опрацювати літературу. Знайти відповіді на теоретичні питання.

3. Зробити конспект-відповідь на теоретичні питання практичного заняття.

4. Визначте, які прийоми використані для створення образів творчої уяви. За якими ознаками це можна встановити?

Література.

1. Максименко С. Д. Загальна психологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

2. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977. – 479 с.

3. Психологія / За ред. О. В.  Винославської. – К.: ІНКОС, 2005. – 352 с.

4. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. школа, 1968.

5. Практикум по общей психологии / Под ред. А. И. Щербакова. – М.: Просвещение, 1990. – С. 55 – 59.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6

Пізнавальна сфера особистості.

Практичне заняття № 13.

(2 години)

Тема: Увага.

Цілі: сформувати у студентів уявлення про увагу як психічний феномен, роль уваги у пізнавальної діяльності людини. Виховувати інтерес до вивчення даної дисципліни, обраної спеціальності. Розвивати розумову самостійність та логічне мислення студентів.

Студенти повинні знати: визначення понять „увага”, „домінанта”, „мимовільна увага”, „довільна увага”, „післядовільна увага”; об’єм, розподіл, концентрація, стійкість, переключення уваги.

Студенти повинні вміти: визначати різні види уваги, надавати характеристику якостям уваги, користуватися на практиці методиками дослідження уваги.

План проведення заняття.

Обговорення теоретичних питань:

1. Поняття про увагу та її значення.

2. Фізіологічна основа уваги.

3. Види уваги, їх характеристика.

4. Властивості уваги.

5. Розлади уваги та їх корекція в навчально-виховному процесі.

Практична частина заняття.

Обговорення наступних питань:

• Чим обумовлена вибірковість людської уваги?

• Чи залежать коливання уваги від характеру діяльності?

• Як боротися з розсіюванням уваги?

  • Розкрийте механізми появи орієнтувальної реакції.

  • З’ясуйте фактори, які сприяють збільшенню стійкості та концентрації, обсягу уваги.

  • Розв’язування психологічних задач.

  • Проведення психодіагностичних методик.