- •Тема 13 . Інформаційна система 1с: підприємство
- •1. Структура системи.
- •2.Організація функціонування системи.
- •2.1. Вимоги до комп’ютера
- •2.2. Основи функціонування.
- •2.3. Основні об’єкти системи.
- •3. Основні поняття системи.
- •4.Організація бухгалтерського обліку в системі 1с:підприємство
- •5Особливості обробки вхідної, склад і порядок формування вихідної інформації в компоненті
2.Організація функціонування системи.
2.1. Вимоги до комп’ютера
Система 1С:Підприємство призначена для роботи на IBM-сумісних персональних комп’ютерах. Комп’ютер повинен мати:
операційну систему Microsoft Windows 95, Microsoft Windows 98, Microsoft Windows NT 4,0;
процесор Intel 80486DX і вище;
оперативну пам’ять 16 Мбайт і вище;
жорсткий диск ( при встановленні використовується біля 20 Мбайт);
накопичувач на гнучких магнітних дисках 3.5” (при встановленні з дискет комплекта поставки) або засоби читання компакт-дисків (при встановленні з компакт дисків);
друкуючий пристрій;
VGA-сумісний дисплей (рекомендується SVGA-дисплей).
2.2. Основи функціонування.
Функціонування системи 1С:Підприємство розподіляється на два етапи:
конфігурування – тобто, описування моделі предметної області засобами системи;
виконання , або обробка даних предметної області.
На етапі конфігурування система оперує такми універсальними поняттями або об’єктами, як “Документ”, “Журнал документів”, “Довідник”, “Реквізит”, “Регістр” та ін.. Їх сукупність і визначає концепцію системи.
Ці поняття і стандартні операції по їх обробці визначені на рівні системи.Так, засоби конфігурування дозволяють описати структури даних, що входять до згаданих об’єктів, та алгоритми їх обробки з врахуванням специфіки господарського обліку на конкретному об’єкті.
Під час конфігурування максимально використовуються візуальні засоби настройки, а для описування специфічних алгоритмів – мовні (програмні) засоби.
В процесі конфігурування проєктується структура інформаційної бази, алгоритми обробки даних, форми діалогів та вихідних документів. Інформаційна база проектується на рівні передбачених в системі типів об’єктів предметної області, що підгягають обробці. Це: константи, довідники, документи, регістри, перерахування, журнали розрахунків, бухгалтерські рахунки, операції, проводки та ін..
На етапі виконання система вже оперує конкретними поняттями, які описані на етапі конфігурування.
2.3. Основні об’єкти системи.
Поняття (об’єкти), якими оперують в системі 1С: Підприємство, діляться на базові, тобто ті, які використовуються в усіх компонентах системи, і об’єкти, які притаманні певній компоненті.
До базових об’єктів відносяться:
константи;
довідники;
перерахування;
документи;
журнали документів;
звіти і обробки.
Для обробки оперативної і нормативно-довідкової інформації використовуються об’єкти типу “Константа”. Найчастіше використовуються такі константи, як “Назва підприємства”, “ Ставка ПДВ”, “Прізвище, ім’я, по-батькові директора (головного бухгалтера тощо).
В системі можна описати безмежну кількість констант. Для цього на етапі конфігурування формується список констант і описуються їх характерис-тики. В константу можна ввести ознаку періодичності для слідкування за змінами її значності.
Для організації роботи з постійною та умовно-постійною інформацією з деякою множиною значень в системі використовуються об’єкти типу “Довідник”.
За звичай довідниками є списки виробничих запасів, товарів, організацій, валют, співробітників і т.ін..
Механізм підтримки довідників дозволяє проектувати і підтримувати найрізноманітніші довідники. На етапі конфігурування описують якості кожного довідника. До налагоджуємих якостей відносяться, наприклад, довжина і тип кода, кількість рівнів, підтримка універсальності коду, набір реквізитів довідника.
Крім кода і назви, механізм роботи з довідниками дозволяє формувати набір реквізитів для збереження будь-якої додаткової інформації про кожний елемент довідника. Для слідкування за змінами значень реквізитів довідника вказується тип елемента “Періодичний”.
Для кождого довідника є можливість задати декілька форм перегляду і коригування.
Особливістю системи є та обставина, шо для описування субпідряд-ності суттностей можливо використати не багаторівневість довідника, а підпорядкованість довідників. В такому випадку у підпорядкованім довіднику кожний об’єкт до певного об’єкту довідника-господаря.
Перерахування використовуються в системі 1С: Підприємство для описання постійних наборів значень, які не змінюються для конкретної конфі-гурації.
Перерахування описуються на етапі конфігурування ї їх кількість не обмежується. На відміну від довідників, значення перерахувань, що задані на етапі конфігурування, на етапі виконання не можна змінювати.
Типовими прикладами перерахувань є види оплат (готівкова, безготівкова, бартер), статус клієнта (постійний, одноразовий) та ін..
Документи призначені для збереження основної інформації про всі господарські події, які здійснені на підприємстві в певному періоді.
Під час конфігурування настроюється безмежна кількість видів документів. Типовими прикладами видів документів є такі документи, як “Платіжне доручення”, “Рахунок”, “ Прибуткова накладна”, “Вибуткова накладна”, “Прибутковий касовий ордер”, “Видатковий касовий ордер” і т.п..
Для кожного документа створюється екранна форма вводу. Всі документи характеризуються номером, датою і часом. Під час настройки для кожного виду документів задаються також загальні характеристики:
довжина номера документа;
умови підтримки унікальності номера . т.ін..
Система автоматично підтримує журнал перехресних посилок по документам.
Документи відіграють центральну роль для основних механізмів, які реалізуються компонентами системи. Всі документи створюють єдину послідовність. Фактично, ця послідовність документів відображає послідовність подій – так, як вони здійснювались реально. Всередині дати послідовність документів визначається їх часом, при цьому час документа є не стільки засобом відображення реального часу введення документа, скільки засобом, який дозволяє чітко упорядкувати документи всередині однієї дати. Крім формування, важливою особливістю документа є його проведення, тобто відображення зафіксованих в ньому подій в механізмах, які реалізуються компонентами (наприклад, запис проводок).
Журнали документів використовуються як засіб перегляду списка документів одного або декількох видів (напр.,”Складські документи”). Таким чином, кожний вид документа відноситься до певного журналу. В системі існує можливість описування журналу в декількох формах для його візуального представлення.
Звіти і обробки. На епапі конфігурування в системі передбачена можливість створити необмежену кількості довільниих звітів і процедур їх обробки. Кожна з таких форм має свій діалог настройки, який дозволяє визначити набір параметрів для формування звіту (напр., вибрати конкретний склад, клієнта),
Алгоритм формування звіту описується за допомогою вмонтованої мови, при цьому можна використати вмонтовану мову запитів. Крім того, можна створювати зовнішні звіти – звіти, які зберігаються не в самій конфігу-рації, а в окремому файлі.
Бухгалтерські рахунки (“Рахунки”) виступають як засіб організації синтетичного обліку. Використовуються для формування довідника з планом рахунків бухгалтерського обліку.
В системі можна формувати декілька планів рахунків, кожний із яких має свою специфіку. На етапі конфігурування для плана рахунків визначається довжина кода рахунка і кількість рівнів субрахунків, а також кількість знаків у субранку кожного рівня. По рахункам описуються додаткові реквізити та форми перегляду списка і коригування рахунків.
Бухгалтерські рахунки є основою системи бухгалтерських підсумків компоненти “Бухгалтерський облік”. При їх настройці вказуються властивості додаткових розрізів обліку – валютного, аналітичного.
Види субконо є спеціальними об’єктами, які використовуються в компоненті «Бухгалтерський облік» для ведення аналітичного обліку по бухгалтерським рахункам . Термін субконто в компоненті використовується для позначення набора значень, які використовуються для ведення аналітич-ного обліку по рахунку. В якості субконто виступають основні засоби, організації, товари і інші набори об’єктів, як реальних, так і абстрактних.
Вид субконто ідентифікує сукупність об’єктів конкретного типу, який в подальшому використовується для ведення аналітичного обліку по певному бухгалтерському рахунку. Для кожного рахунку допускається використання до п’яти видів субконто. Сам по собі вид субконто не описує будь-яких зберігаємих в системі даних. При його настройці вказується лише один із існуючих типів даних, який буде визначати набір значень субконто цього вида (як правило, це довідник або перерахування. Наприклад, вид субконто “Товари” має тип “Довідник. ТМЦ”).
Створені види субконто використовуються для настройки аналітич-ного обліку по рахункам, при цьому по кожному рахунку можна використати до 5-ти видів субконто. Використання такої кількості видів субконто дозволяє здійснювати багаторівневий аналітичний облік.
Операції і проводки. Відображення руху засобів в компоненті здійснюється у вигляді операцій і проводок.
Операція може містити декілька проводок. В той же час проводки не існують окремо від операцій. Кожна проводка належить одній і тільки одній операції. В той же час, операція завжди належить певному документу. Саму операцію можна записувати в процесі формування документа або в момент його проведення. В системі для здійснення ручного введення операції існує спеціальний вид документа “Операція”. Він не має власних даних, використовується лише в якості “носія” інформації, введеної вручну.
Типові операції. Механізм типових операцій надає користувачеві можливість автоматизувати введення операцій, які часто повторюються (напр. внесення тогової виручки на розрахунковий рахунок). Для цього призначено шаблон типової операції, до якого заноситься “сценорій” проводок. При використанні типових операцій для введення даних, за необхідності автома-тично розраховуються відповідні суми і заносяться до журналу проводок.
Коректні проводки призначені для здійснення автоматичного конт-ролю при введенні операцій. Для цього користувачеві необхідно сформувати список коректних проводок, виходячи із свого бачення достовірності ведення обліку.
Журнали проводок і операцій. Журнал операцій використовується для перегляду списка всіх сформованих за певний період операцій. Кожна операція в ньому відображається одним рядком, який містить найважливішу інформацію (напр., дату, номер, зміст, суму).
Журнал проводок використовується для перегляду існуючих проводок операцій у вигляді загального списка.
