- •Лекція 0.Уведення в управління проектами
- •0.1.Введення до проектного менеджменту
- •0.2.Особливості програмного забезпечення як предметної сфери управління проектами інформатизації
- •0.3.«Залізний трикутник» у менеджменті програмних проектів
- •0.4.Еволюція підходів до управління проектами інформатизації
- •0.5.Основні специфічні особливості проектів з розробки програмного забезпечення
- •Лекція 1.Класифікація і оточення проектів
- •1.1.Класифікація проектів
- •1.3.Ресурси і обмежуючі фактори проектів інформатизації
- •1.4.Ролі учасників проектів інформатизації
- •1.5.Вплив зовнішніх факторів на виконання проектів інформатизації
- •1.2.Основні складові зовнішнього та внутрішнього середовища проектів інформатизації
- •Лекція 2.Життєвий цикл проекту
- •2.1.Поняття життєвого циклу програмного проекту
- •2.2.Зв’язок моделі життєвого циклу програмного проекту і підходів до управління та показників програмних проектів
- •2.3.Неструктурований життєвий цикл програмних проектів
- •2.4.Каскадна модель життєвого циклу програмних проектів
- •2.6.Модель життєвого циклу на основі розробки прототипів
- •2.7.Інкрементна модель життєвого циклу програмного проекту
- •2.8.Спіральна модель проектування
- •2.9. Ітеративна модель життєвого циклу програмного проекту
- •Лекція 3.Використання стандартів життєвих циклів інформаційних систем
- •3.1.Поняття стандартів якості і їх використання у сфері проектів інформатизації
- •3.2.Найважливіші стандарти якості і моделі процесу управління програмними проектами
- •3.3.Загальна характеристика групи стандартів sei cmm/cmmi
- •3.4.Стандарт sei sw-cmm. Стандарт sei cmmi
- •4.1.Фундаментальні принципи і проблеми оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.2.Найпростіша формула розрахунку вартості проекту
- •4.3.Розрахунок трудовитрат на основі хронологічних даних
- •4.4.Одиниці оцінки розміру програмного забезпечення
- •4.5.Кількість рядків коду при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.6.Функціональні точки для оцінки розміру програмного забезпечення
- •4.7.Метод точок властивостей при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.8.Метод об’єктних точок при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.9.Метод побудови бліц-моделі при оцінці обсягу проекту
- •4.10.Методика Wideband Delphi при оцінці розміру програмного проекту
- •4.11.Модель cocomo для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.12.Модель cocomo II для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.13.Модель slim для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •Лекція 5.Сучасні методології управління програмними проектами
- •5.1.Введення до методологій управління програмними проектами
- •5.2.Загальна характеристика методології msf в управлінні програмними проектами
- •5.3.Моделі, які складають методологію msf
- •5.4.Модель проектної групи msf
- •5.5.Модель процесу msf
- •5.6.Планування з урахуванням ризиків у msf
- •5.7.Орієнтація на випуск версій продукту у msf
- •5.8.Орієнтація на продукт у msf
- •5.9.Загальна характеристика методології rup в управління програмними проектами
- •5.10.Виміри процесу розробки у методології rup
- •5.11.Статичний зміст процесу у rup
- •5.12.Життєвий цикл програмного проекту згідно з методологією rup
- •5.13.Методології швидкої розробки при управлінні програмними проектами
- •Лекція 6.Автоматизація функцій управління проектами
- •6.1.Загальна характеристика програмного інструментарію, який використовується для автоматизації управління проектами інформатизації
- •6.2.Сучасні інструменти, які використовуються учасниками програмних проектів
- •6.3.Інструментарій для планування і контролю за ходом виконання проекту
- •6.4.Засоби для оцінки економічних параметрів і ризиків програмних проектів
- •6.5.Інструментарій для контролю версій та управління змінами при виконанні програмних проектів
- •6.6.Інструментарій для управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •6.7.Засоби забезпечення взаємодії учасників при виконанні програмних проектів
- •Лекція 7.Управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •7.1.Основі положення управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •7.2.Забезпечення взаємодії із замовником при реалізації програмних проектів
- •7.3.Планування, визначення пріоритетів, оцінка ризику та контроль виконання вимог
- •7.4.Управління вимогами на основі підходу до ітеративного створення версій при реалізації програмних проектів
- •7.5.Інтеграція управління вимогами у загальний процес управління програмними проектами
- •Лекція 8.Менеджмент конфігурації програмного забезпечення
- •8.1.Основні положення менеджменту конфігурації при реалізації програмних проектів
- •8.2.Контроль змін як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.3.Контроль версій як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.4.Контроль випусків як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.5.Поняття кортежу програми, кортежу проекту та паспорту проекту при виконанні програмних проектів
- •8.6.Інструментальні засоби менеджменту конфігурацій програмного забезпечення
- •8.7.Стандартизація внутрішніх процесів при виконанні програмних проектів
- •Лекція 9.Управління персоналом при реалізації програмних проектів
- •9.1.Основні положення менеджменту персоналу при реалізації програмних проектів
- •9.2.Основні принципи розподілення ролей учасників програмного проекту
- •9.3.Забезпечення взаємодії учасників програмного проекту
- •9.4.Мотивація виконавців програмних проектів
- •9.5.Корпоративна культура при реалізації програмних проектів
- •9.6.Управління віддаленими учасниками програмних проектів
- •Лекція 10.Аутсорсинг програмних проектів
- •10.1.Основі положення аутсорсингу програмних проектів
- •10.2.Пошук замовників аутсорсингового проекту
- •10.3.Управління взаємодією із замовниками аутсорсингового проекту
- •10.4.Пошук виконавців аутсорсингового проекту
- •10.5.Управління виконавцями аутсорсингового проекту
- •Лекція 11.Безперервне поліпшення процесів виконання програмних проектів
- •11.1.Основні положення інноваційного менеджменту при виконанні програмних проектів
- •11.2.Інновації у сфері програмного забезпечення і їх вплив на параметри «залізного трикутника»
- •11.3.Безперервне поліпшення виконання програмних проектів як основна ціль проектного менеджменту
- •11.4.Забезпечення конкурентноздатності середовища розробки
- •11.5.Управління сторонніми компонентами при реалізації програмних проектів
- •Список літератури
0.3.«Залізний трикутник» у менеджменті програмних проектів
В практиці управління проектами з розробки ПЗ використовується поняття «залізного трикутника», який визначає обмеження на найважливіші параметри програмного проекту: обсяг робіт, час та ресурси (рис. 1.1).
Рис. 1.1. «Залізний трикутник» – обмеження програмного проекту
Відповідно до правила «залізного трикутника» для забезпечення успіху програмного проекту необхідно, щоб фіксованими залишалися не більш, ніж дві його вершини, інакше проект буде перевантажений обмеженнями.
А. Коуберн пропонує додати до правила «залізного трикутника» нову вершину – процес і представити його таким чином, як зображено на рис. 1.2.
Рис. 1.2. Модифікований «залізний трикутник»
Необхідність введення додаткової вершини пояснюється наявністю на практиці проектів, у яких фіксованими є всі три вершини традиційного трикутнику, однак ці проекти залишаються успішними.
Діяльність з розробки, впровадження і супроводу ПЗ – це інтелектуальна діяльність, яка, як правило, здійснюється колективно, включає в себе окремі складові (етапи моделі SLC), що передбачають поділ праці та інтенсивний обмін інформацією між учасниками, характеризується інноваційною природою, складністю, високою здатністю до змін, відносно великою долею витрат на оплату праці у загальній структурі витрат. Дана діяльність передбачає не лише розробку і поставку програмного продукту, а й супровідної документації до нього, надання послуг з впровадження, що передбачають встановлення програмного продукту у замовника, його інтеграцію з існуючою апаратно-програмною інфраструктурою, проведення навчання персоналу, а також послуги супроводу, які передбачають модифікацію продукту після його поставки, усунення помилок у самому продукті та супровідній документації до нього, здійсненні будь-яких інших операцій по підтримці продукту, передбачених домовленостями між розробником і клієнтом.
0.4.Еволюція підходів до управління проектами інформатизації
Основна проблема невдач більшості проектів інформатизації полягає, насамперед, у неврахуванні специфіки ПЗ як особливого виду інтелектуальної діяльності, насамперед, колективної діяльності.
Спочатку діяльність з розробки ПЗ розглядалася як наукова діяльність (50-ті рр. XX ст.), оскільки ПЗ у той час використовувалося для наукових розрахунків, пізніше – як математична чи інженерна.
Діяльність з розробки ПЗ почала розглядатися як будь-яка інша самостійна діяльність з розробки ринкового продукту в зв’язку зі створенням концепції життєвого циклу ПЗ (SLC, Software Life Cycle), що стала наслідком проведеної у жовтні 1968 р. в німецькому м. Гармиш конференції підкомітету НАТО з науки і техніки. Модель SLC отримала назву «каскадної» чи «водоспадної», її графічне представлення SLC зображено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Каскадна модель життєвого циклу розробки ПЗ SLC
В даний час модель SLC вважається застарілою і у «чистому» вигляді майже не застосовується, однак вона стала основою практично всіх сучасних моделей вивчення життєвого циклу розробки ПЗ, термінологія та послідовність етапів SLC були запозичені більш досконалими моделями, тому їх сутність та значення для характеристики діяльності з розробки ПЗ не втратили своєї актуальності в наш час.
Відповідно до рис. 1.1 діяльність з розробки ПЗ фактично включає 9 послідовних етапів. Узагальнено прийнято виділяти чотири етапи: проектування, розробка, впровадження та супровід. Проектування включає перші три етапи SLC (дослідження концепції, дослідження системи, вимоги), розробка включає четвертий етап SLC (розробка проекту), впровадження включає п’ятий та шостий етапи (впровадження та встановлення), супровід – останні три етапи (встановлення, експлуатація та підтримка, виведення із експлуатації). Для цілей даного дослідження етап «проектування» буде спрощено розглядатися як складова етапу «розробка», оскільки з економічного погляду результатом послідовного виконання цих двох етапів буде ПЗ як товар, який виступатиме об’єктом економічних відносин між розробником і клієнтом у наступних етапах впровадження та супроводу.
Іноді як окремий етап каскадної моделі виділяється тестування, однак цей етап доцільно виділяти лише для тих моделей, які передбачають ітераційне виконання чи повернення на попередній етап, у оригінальній каскадній моделі тестування є складовою частиною етапу розробки проекту і звичайно окремо не виділяється.
