- •Лекція 0.Уведення в управління проектами
- •0.1.Введення до проектного менеджменту
- •0.2.Особливості програмного забезпечення як предметної сфери управління проектами інформатизації
- •0.3.«Залізний трикутник» у менеджменті програмних проектів
- •0.4.Еволюція підходів до управління проектами інформатизації
- •0.5.Основні специфічні особливості проектів з розробки програмного забезпечення
- •Лекція 1.Класифікація і оточення проектів
- •1.1.Класифікація проектів
- •1.3.Ресурси і обмежуючі фактори проектів інформатизації
- •1.4.Ролі учасників проектів інформатизації
- •1.5.Вплив зовнішніх факторів на виконання проектів інформатизації
- •1.2.Основні складові зовнішнього та внутрішнього середовища проектів інформатизації
- •Лекція 2.Життєвий цикл проекту
- •2.1.Поняття життєвого циклу програмного проекту
- •2.2.Зв’язок моделі життєвого циклу програмного проекту і підходів до управління та показників програмних проектів
- •2.3.Неструктурований життєвий цикл програмних проектів
- •2.4.Каскадна модель життєвого циклу програмних проектів
- •2.6.Модель життєвого циклу на основі розробки прототипів
- •2.7.Інкрементна модель життєвого циклу програмного проекту
- •2.8.Спіральна модель проектування
- •2.9. Ітеративна модель життєвого циклу програмного проекту
- •Лекція 3.Використання стандартів життєвих циклів інформаційних систем
- •3.1.Поняття стандартів якості і їх використання у сфері проектів інформатизації
- •3.2.Найважливіші стандарти якості і моделі процесу управління програмними проектами
- •3.3.Загальна характеристика групи стандартів sei cmm/cmmi
- •3.4.Стандарт sei sw-cmm. Стандарт sei cmmi
- •4.1.Фундаментальні принципи і проблеми оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.2.Найпростіша формула розрахунку вартості проекту
- •4.3.Розрахунок трудовитрат на основі хронологічних даних
- •4.4.Одиниці оцінки розміру програмного забезпечення
- •4.5.Кількість рядків коду при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.6.Функціональні точки для оцінки розміру програмного забезпечення
- •4.7.Метод точок властивостей при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.8.Метод об’єктних точок при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.9.Метод побудови бліц-моделі при оцінці обсягу проекту
- •4.10.Методика Wideband Delphi при оцінці розміру програмного проекту
- •4.11.Модель cocomo для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.12.Модель cocomo II для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.13.Модель slim для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •Лекція 5.Сучасні методології управління програмними проектами
- •5.1.Введення до методологій управління програмними проектами
- •5.2.Загальна характеристика методології msf в управлінні програмними проектами
- •5.3.Моделі, які складають методологію msf
- •5.4.Модель проектної групи msf
- •5.5.Модель процесу msf
- •5.6.Планування з урахуванням ризиків у msf
- •5.7.Орієнтація на випуск версій продукту у msf
- •5.8.Орієнтація на продукт у msf
- •5.9.Загальна характеристика методології rup в управління програмними проектами
- •5.10.Виміри процесу розробки у методології rup
- •5.11.Статичний зміст процесу у rup
- •5.12.Життєвий цикл програмного проекту згідно з методологією rup
- •5.13.Методології швидкої розробки при управлінні програмними проектами
- •Лекція 6.Автоматизація функцій управління проектами
- •6.1.Загальна характеристика програмного інструментарію, який використовується для автоматизації управління проектами інформатизації
- •6.2.Сучасні інструменти, які використовуються учасниками програмних проектів
- •6.3.Інструментарій для планування і контролю за ходом виконання проекту
- •6.4.Засоби для оцінки економічних параметрів і ризиків програмних проектів
- •6.5.Інструментарій для контролю версій та управління змінами при виконанні програмних проектів
- •6.6.Інструментарій для управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •6.7.Засоби забезпечення взаємодії учасників при виконанні програмних проектів
- •Лекція 7.Управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •7.1.Основі положення управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •7.2.Забезпечення взаємодії із замовником при реалізації програмних проектів
- •7.3.Планування, визначення пріоритетів, оцінка ризику та контроль виконання вимог
- •7.4.Управління вимогами на основі підходу до ітеративного створення версій при реалізації програмних проектів
- •7.5.Інтеграція управління вимогами у загальний процес управління програмними проектами
- •Лекція 8.Менеджмент конфігурації програмного забезпечення
- •8.1.Основні положення менеджменту конфігурації при реалізації програмних проектів
- •8.2.Контроль змін як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.3.Контроль версій як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.4.Контроль випусків як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.5.Поняття кортежу програми, кортежу проекту та паспорту проекту при виконанні програмних проектів
- •8.6.Інструментальні засоби менеджменту конфігурацій програмного забезпечення
- •8.7.Стандартизація внутрішніх процесів при виконанні програмних проектів
- •Лекція 9.Управління персоналом при реалізації програмних проектів
- •9.1.Основні положення менеджменту персоналу при реалізації програмних проектів
- •9.2.Основні принципи розподілення ролей учасників програмного проекту
- •9.3.Забезпечення взаємодії учасників програмного проекту
- •9.4.Мотивація виконавців програмних проектів
- •9.5.Корпоративна культура при реалізації програмних проектів
- •9.6.Управління віддаленими учасниками програмних проектів
- •Лекція 10.Аутсорсинг програмних проектів
- •10.1.Основі положення аутсорсингу програмних проектів
- •10.2.Пошук замовників аутсорсингового проекту
- •10.3.Управління взаємодією із замовниками аутсорсингового проекту
- •10.4.Пошук виконавців аутсорсингового проекту
- •10.5.Управління виконавцями аутсорсингового проекту
- •Лекція 11.Безперервне поліпшення процесів виконання програмних проектів
- •11.1.Основні положення інноваційного менеджменту при виконанні програмних проектів
- •11.2.Інновації у сфері програмного забезпечення і їх вплив на параметри «залізного трикутника»
- •11.3.Безперервне поліпшення виконання програмних проектів як основна ціль проектного менеджменту
- •11.4.Забезпечення конкурентноздатності середовища розробки
- •11.5.Управління сторонніми компонентами при реалізації програмних проектів
- •Список літератури
2.9. Ітеративна модель життєвого циклу програмного проекту
Подальший розвиток ідей спіральної моделі був здійснений у так званому «ітеративному підході», який вперше був запропонований Ф. Крачтеном.
Оригінальна спіральна модель Б. Боема використовує ітератівний підхід лише по відношенню до процесу проектування, інші складові процесу розробки ПЗ є послідовними, як у каскадній моделі. Ф. Крачтен поширив ітеративний підхід на усі інші складові процесу розробки ПЗ, виділивши при цьому чотири фази життєвого циклу:
Початок. На даній стадії команда приділяє основну увагу розумінню бізнес-варіанта проекту, визначенню його масштабу, можливості досягнення реалізації. Проводиться аналіз проблеми, складається документ-концепція, попередньо оцінюються графік, бюджет, а також фактори ризику проекту.
Дослідження. Уточнюються вимоги до системи, задається вихідна архітектура, демонструється попередній прототип системи.
Побудова. Головна увага приділяється реалізації. На цій стадії створюється основна частина програмного коду, закінчується планування та доробка архітектури.
Впровадження. Проводиться бета-тестування; користувачі та команда супроводження системи отримують досвід роботи з нею. Протестована базова версія ПЗ передається користувачам та розгортається для використання.
Ітеративна модель передбачає послідовний випуск життєздатних версій по закінченню кожної ітерації на усіх фазах життєвого циклу процесу розробки (рис. 3.6). В своїй основі ітеративна модель у значній мірі подібна спіральній, за тією відмінністю, що окремі ітерації (витки спіралі) охоплюють не лише процес проектування, а й усі інші процеси, для яких це можливо (процеси поділяються на робочі та допоміжні, кожен процес може мати свій цикл ітерацій, що не завжди має відповідати циклу інших процесів).
Рис. 3.6. Фази та ітерації, що призводять до появи життєздатних версій
Оскільки ітеративна модель розвинула основі положення спіральної моделі і, фактично, замінила її, то звичайно у сучасних умовах під спіральною моделлю процесу розробки ПЗ розуміють не оригінальну спіральну модель, розроблену Б. Боемом, а ітеративну модель Ф. Крачтена. Сам підхід набув широкої популярності і став відноситися до управління будь-якими проектами, а не лише проектами з розробки ПЗ [107].
У 1998 р. Б. Боем у співавторстві з іншими дослідниками запропонував модифікацію спіральної моделі, яка отримала назву спіральної моделі «Win-Win». Спіральна модель «Win-Win» фактично є представленням гри двох учасників, причому умовою виграшу для них є успішне закінчення проекту.
На наш погляд, спіральна та ітеративна моделі, на відміну від попередніх, мають значні можливості для ефективного впровадження інновацій у діяльності з розробки ПЗ. Початок кожної нової ітерації доцільно розпочинати з процесу вибору та оцінки нововведень з максимальним економіко-технічним ефектом як для конкретного проекту, так і для фірми-розробника взагалі з урахуванням можливих ризиків, зокрема, затримки у реалізації проекту з причин впровадження інновацій.
Лекція 3.Використання стандартів життєвих циклів інформаційних систем
План лекції:
Поняття стандартів якості і їх використання у сфері проектів інформатизації.
Найважливіші стандарти якості і моделі процесу управління програмними проектами.
Загальна характеристика групи стандартів SEI CMM/CMMI.
Стандарт SEI SW-CMM. Стандарт SEI CMMI.
Стандарти ISO у сфері інформаційних систем.
Стандарт ISO/IEC 90003:2004.
Стандарт ISO/IEC 15504.
Порівняння CMMI та ISO/IEC 15504.
Стандарт ISO/IEC 9126.
Стандарт якості «Шість сигм» і особливості його використання у сфері розробки програмного забезпечення.
Процес DMAIC.
Переваги і недоліки стандарту «Шість сигм».
Стандарти ITIL.
Питання, що виносяться на самостійне вивчення студентом (7 год.):
Стандарт IEEE 1074 [7, С.104-115].
Керування якістю програмного забезпечення за допомогою стандартів якості [3, С. 162-168].
Стандарти програмної інженерії [3, С. 254-258; 7, С. 613-668].
Зв’язок стандартів якості і моделей життєвого циклу програмних проектів [7, С.169-175].
