Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dombrovsky772326l.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
972 Кб
Скачать
☆

2.9. Ітеративна модель життєвого циклу програмного проекту

Подальший розвиток ідей спіральної моделі був здійснений у так званому «ітеративному підході», який вперше був запропонований Ф. Крачтеном.

Оригінальна спіральна модель Б. Боема використовує ітератівний підхід лише по відношенню до процесу проектування, інші складові процесу розробки ПЗ є послідовними, як у каскадній моделі. Ф. Крачтен поширив ітеративний підхід на усі інші складові процесу розробки ПЗ, виділивши при цьому чотири фази життєвого циклу:

  1. Початок. На даній стадії команда приділяє основну увагу розумінню бізнес-варіанта проекту, визначенню його масштабу, можливості досягнення реалізації. Проводиться аналіз проблеми, складається документ-концепція, попередньо оцінюються графік, бюджет, а також фактори ризику проекту.

  2. Дослідження. Уточнюються вимоги до системи, задається вихідна архітектура, демонструється попередній прототип системи.

  3. Побудова. Головна увага приділяється реалізації. На цій стадії створюється основна частина програмного коду, закінчується планування та доробка архітектури.

  4. Впровадження. Проводиться бета-тестування; користувачі та команда супроводження системи отримують досвід роботи з нею. Протестована базова версія ПЗ передається користувачам та розгортається для використання.

Ітеративна модель передбачає послідовний випуск життєздатних версій по закінченню кожної ітерації на усіх фазах життєвого циклу процесу розробки (рис. 3.6). В своїй основі ітеративна модель у значній мірі подібна спіральній, за тією відмінністю, що окремі ітерації (витки спіралі) охоплюють не лише процес проектування, а й усі інші процеси, для яких це можливо (процеси поділяються на робочі та допоміжні, кожен процес може мати свій цикл ітерацій, що не завжди має відповідати циклу інших процесів).

Рис. 3.6. Фази та ітерації, що призводять до появи життєздатних версій

Оскільки ітеративна модель розвинула основі положення спіральної моделі і, фактично, замінила її, то звичайно у сучасних умовах під спіральною моделлю процесу розробки ПЗ розуміють не оригінальну спіральну модель, розроблену Б. Боемом, а ітеративну модель Ф. Крачтена. Сам підхід набув широкої популярності і став відноситися до управління будь-якими проектами, а не лише проектами з розробки ПЗ [107].

У 1998 р. Б. Боем у співавторстві з іншими дослідниками запропонував модифікацію спіральної моделі, яка отримала назву спіральної моделі «Win-Win». Спіральна модель «Win-Win» фактично є представленням гри двох учасників, причому умовою виграшу для них є успішне закінчення проекту.

На наш погляд, спіральна та ітеративна моделі, на відміну від попередніх, мають значні можливості для ефективного впровадження інновацій у діяльності з розробки ПЗ. Початок кожної нової ітерації доцільно розпочинати з процесу вибору та оцінки нововведень з максимальним економіко-технічним ефектом як для конкретного проекту, так і для фірми-розробника взагалі з урахуванням можливих ризиків, зокрема, затримки у реалізації проекту з причин впровадження інновацій.

Лекція 3.Використання стандартів життєвих циклів інформаційних систем

План лекції:

  1. Поняття стандартів якості і їх використання у сфері проектів інформатизації.

  2. Найважливіші стандарти якості і моделі процесу управління програмними проектами.

  3. Загальна характеристика групи стандартів SEI CMM/CMMI.

  4. Стандарт SEI SW-CMM. Стандарт SEI CMMI.

  5. Стандарти ISO у сфері інформаційних систем.

  6. Стандарт ISO/IEC 90003:2004.

  7. Стандарт ISO/IEC 15504.

  8. Порівняння CMMI та ISO/IEC 15504.

  9. Стандарт ISO/IEC 9126.

  10. Стандарт якості «Шість сигм» і особливості його використання у сфері розробки програмного забезпечення.

  11. Процес DMAIC.

  12. Переваги і недоліки стандарту «Шість сигм».

  13. Стандарти ITIL.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення студентом (7 год.):

  1. Стандарт IEEE 1074 [7, С.104-115].

  2. Керування якістю програмного забезпечення за допомогою стандартів якості [3, С. 162-168].

  3. Стандарти програмної інженерії [3, С. 254-258; 7, С. 613-668].

  4. Зв’язок стандартів якості і моделей життєвого циклу програмних проектів [7, С.169-175].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]