- •Лекція 0.Уведення в управління проектами
- •0.1.Введення до проектного менеджменту
- •0.2.Особливості програмного забезпечення як предметної сфери управління проектами інформатизації
- •0.3.«Залізний трикутник» у менеджменті програмних проектів
- •0.4.Еволюція підходів до управління проектами інформатизації
- •0.5.Основні специфічні особливості проектів з розробки програмного забезпечення
- •Лекція 1.Класифікація і оточення проектів
- •1.1.Класифікація проектів
- •1.3.Ресурси і обмежуючі фактори проектів інформатизації
- •1.4.Ролі учасників проектів інформатизації
- •1.5.Вплив зовнішніх факторів на виконання проектів інформатизації
- •1.2.Основні складові зовнішнього та внутрішнього середовища проектів інформатизації
- •Лекція 2.Життєвий цикл проекту
- •2.1.Поняття життєвого циклу програмного проекту
- •2.2.Зв’язок моделі життєвого циклу програмного проекту і підходів до управління та показників програмних проектів
- •2.3.Неструктурований життєвий цикл програмних проектів
- •2.4.Каскадна модель життєвого циклу програмних проектів
- •2.6.Модель життєвого циклу на основі розробки прототипів
- •2.7.Інкрементна модель життєвого циклу програмного проекту
- •2.8.Спіральна модель проектування
- •2.9. Ітеративна модель життєвого циклу програмного проекту
- •Лекція 3.Використання стандартів життєвих циклів інформаційних систем
- •3.1.Поняття стандартів якості і їх використання у сфері проектів інформатизації
- •3.2.Найважливіші стандарти якості і моделі процесу управління програмними проектами
- •3.3.Загальна характеристика групи стандартів sei cmm/cmmi
- •3.4.Стандарт sei sw-cmm. Стандарт sei cmmi
- •4.1.Фундаментальні принципи і проблеми оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.2.Найпростіша формула розрахунку вартості проекту
- •4.3.Розрахунок трудовитрат на основі хронологічних даних
- •4.4.Одиниці оцінки розміру програмного забезпечення
- •4.5.Кількість рядків коду при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.6.Функціональні точки для оцінки розміру програмного забезпечення
- •4.7.Метод точок властивостей при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.8.Метод об’єктних точок при оцінці розміру програмного забезпечення
- •4.9.Метод побудови бліц-моделі при оцінці обсягу проекту
- •4.10.Методика Wideband Delphi при оцінці розміру програмного проекту
- •4.11.Модель cocomo для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.12.Модель cocomo II для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •4.13.Модель slim для оцінки економічних параметрів програмних проектів
- •Лекція 5.Сучасні методології управління програмними проектами
- •5.1.Введення до методологій управління програмними проектами
- •5.2.Загальна характеристика методології msf в управлінні програмними проектами
- •5.3.Моделі, які складають методологію msf
- •5.4.Модель проектної групи msf
- •5.5.Модель процесу msf
- •5.6.Планування з урахуванням ризиків у msf
- •5.7.Орієнтація на випуск версій продукту у msf
- •5.8.Орієнтація на продукт у msf
- •5.9.Загальна характеристика методології rup в управління програмними проектами
- •5.10.Виміри процесу розробки у методології rup
- •5.11.Статичний зміст процесу у rup
- •5.12.Життєвий цикл програмного проекту згідно з методологією rup
- •5.13.Методології швидкої розробки при управлінні програмними проектами
- •Лекція 6.Автоматизація функцій управління проектами
- •6.1.Загальна характеристика програмного інструментарію, який використовується для автоматизації управління проектами інформатизації
- •6.2.Сучасні інструменти, які використовуються учасниками програмних проектів
- •6.3.Інструментарій для планування і контролю за ходом виконання проекту
- •6.4.Засоби для оцінки економічних параметрів і ризиків програмних проектів
- •6.5.Інструментарій для контролю версій та управління змінами при виконанні програмних проектів
- •6.6.Інструментарій для управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •6.7.Засоби забезпечення взаємодії учасників при виконанні програмних проектів
- •Лекція 7.Управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •7.1.Основі положення управління вимогами при реалізації програмних проектів
- •7.2.Забезпечення взаємодії із замовником при реалізації програмних проектів
- •7.3.Планування, визначення пріоритетів, оцінка ризику та контроль виконання вимог
- •7.4.Управління вимогами на основі підходу до ітеративного створення версій при реалізації програмних проектів
- •7.5.Інтеграція управління вимогами у загальний процес управління програмними проектами
- •Лекція 8.Менеджмент конфігурації програмного забезпечення
- •8.1.Основні положення менеджменту конфігурації при реалізації програмних проектів
- •8.2.Контроль змін як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.3.Контроль версій як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.4.Контроль випусків як одна із складових менеджменту конфігурацій
- •8.5.Поняття кортежу програми, кортежу проекту та паспорту проекту при виконанні програмних проектів
- •8.6.Інструментальні засоби менеджменту конфігурацій програмного забезпечення
- •8.7.Стандартизація внутрішніх процесів при виконанні програмних проектів
- •Лекція 9.Управління персоналом при реалізації програмних проектів
- •9.1.Основні положення менеджменту персоналу при реалізації програмних проектів
- •9.2.Основні принципи розподілення ролей учасників програмного проекту
- •9.3.Забезпечення взаємодії учасників програмного проекту
- •9.4.Мотивація виконавців програмних проектів
- •9.5.Корпоративна культура при реалізації програмних проектів
- •9.6.Управління віддаленими учасниками програмних проектів
- •Лекція 10.Аутсорсинг програмних проектів
- •10.1.Основі положення аутсорсингу програмних проектів
- •10.2.Пошук замовників аутсорсингового проекту
- •10.3.Управління взаємодією із замовниками аутсорсингового проекту
- •10.4.Пошук виконавців аутсорсингового проекту
- •10.5.Управління виконавцями аутсорсингового проекту
- •Лекція 11.Безперервне поліпшення процесів виконання програмних проектів
- •11.1.Основні положення інноваційного менеджменту при виконанні програмних проектів
- •11.2.Інновації у сфері програмного забезпечення і їх вплив на параметри «залізного трикутника»
- •11.3.Безперервне поліпшення виконання програмних проектів як основна ціль проектного менеджменту
- •11.4.Забезпечення конкурентноздатності середовища розробки
- •11.5.Управління сторонніми компонентами при реалізації програмних проектів
- •Список літератури
0.5.Основні специфічні особливості проектів з розробки програмного забезпечення
Таким чином, слід визначити основні специфічні особливості проектів з розробки програмного забезпечення.
Це інтелектуальна діяльність, що характеризується високим рівнем складності і невизначеності.
Це колективна діяльність, яка потребує досконалих комунікації та координації дій.
Проекти реалізуються за умов обмежень, значний рівень порушення яких може привести до невдачі проекту.
Вимоги до проектів не є статистичними, вони можуть уточнюватися і змінюватися.
Успіх проекту у значній мірі залежить від якості проектного менеджменту.
Лекція 1.Класифікація і оточення проектів
План лекції:
Класифікація проектів.
Основні складові зовнішнього та внутрішнього середовища проектів інформатизації.
Ресурси і обмежуючі фактори проектів інформатизації.
Ролі учасників проектів інформатизації.
Вплив зовнішніх факторів на виконання проектів інформатизації.
Питання, що виносяться на самостійне вивчення студентом (1 год.):
Правові питання, характерні для проектів інформатизації [7, С. 1007].
1.1.Класифікація проектів
Критерії для класифікації проектів:
Обсяг проекту – в залежності від показників, що вимірюють обсяг проекту, існують різні за обсягом проекти. Оскільки проекти є обмеженими у часі (як правило, від декількох тижнів до декількох років), то обсяг безпосередньо визначає кількість учасників проекту, яка необхідна для його виконання.
За обсягом проекти бувають:
дуже маленькі – такі, які можуть бути виконані одним учасником;
маленькі – такі, які можуть бути виконані невеликою командою учасників (до 10 осіб), які, як правило, виконують окремі ролі;
середні – виконуються командою середнього обсягу (до 100 осіб), команда, як правило, поділяється на окремі групи;
великі – виконуються великими командами учасників (сотні осіб), як правило, використовується праця підрядників;
дуже великі – виконуються дуже великими командами учасників (тисячі осіб), є тривалими у часі, можуть потребувати взаємодії розподілених команд, що розміщені у різних куточках світу.
Складність проекту – частково, але не завжди складність визначається обсягом проекту. Складність визначає необхідну кваліфікацію виконавців проекту та інші ресурси, у тому числі час. Крім того, складність визначає ризиковість і визначеність проекту, можливість детального прогнозування і планування для проекту. У більшості випадків складність зростає експоненціально в залежності від обсягу і кількості учасників проекту.
За складністю проекти бувають:
проекти з невисокою складністю – це проекти, як правило типові, що потребують адаптації уже існуючих рішень чи виконання некваліфікованої роботи;
проекти середньої складності – проекти, що містять високу кількість типових рішень, однак потребують також і розробки нових рішень;
складні проекти – характеризуються порівняно невеликою кількістю типових рішень, великі за обсягом та мають певні специфічні вимоги, виконання яких потребує серйозних зусиль і кваліфікації;
надзвичайно складні проекти – проекти, що вирішують задачі з надзвичайно високими вимогами, межують з науковими дослідженнями, кінцевий результат яких і можливість виконання відповідно до поставлених вимог є невизначеними.
В залежності від того, чи э замовник внутрішнім, чи зовнішнім, проекти бувають:
проекти із внутрішнім замовником;
проекти із зовнішнім замовником.
Участь замовника у проекті – дуже часто затримки по виконанню проекту залежать від замовника, від якого залежить прийняття важливих рішень по проекту, чи реалізація окремих його складових.
За ступенем участі замовника у проекті:
проекти з низьким ступенем участі замовника у проекті;
проекти з високим ступенем участі замовника у проекті.
Тип замовника. Іноді тип замовника впливає на характер і хід виконання проекту.
За типом замовника:
державний замовник – потребує чіткого дотримання раніше визначених планів і підготовки великої кількості звітів, у більшості випадків кінцевий результат проекту є не таким важливим, як дотримання формальних процедур при його виконанні;
приватний замовник – може потребувати внесення частих змін у проект у зв’язку з умовами бізнесу, що змінилися, кінцевий результат проекту є надзвичайно важливим;
замовником є ринок – конкретний замовник не визначається на початку робіт над проектом, розглядається певний узагальнений замовник, який представляє ринок в цілому.
