- •Поняття, структура та функції юридичної науки, місце тдп в системі юридичних наук.
- •Предмет та функції теорії держави і права.
- •Поняття та характеристика методології та система методів теорії держави і права.
- •Поняття та складові елементи політичної системи суспільства. Місце держави в політичній системі суспільства.
- •Виникнення та розвиток держави
- •Теорії походження держави, характеристика їх різновидів.
- •Поняття держави та характеристика її ознак.
- •Сутність держави. Основні концепції держави.
- •Соціальне призначення та функції держави.
- •Поняття і структурні елементи форми держави. Особливості форми державного устрою в Україні.
- •Поняття та принципи організації і діяльності механізму держави.
- •Поняття та структура державного апарату. Класифікація державних органів.
- •Поняття та ознаки права, його зміст. Співвідношення права і закону.
- •Підходи до визначення сутності права (школи права).
- •Поняття та види принципів права.
- •Функції права та їх класифікація.
- •Визначення норм права та її ознаки. Місце норм права в системі соціальних норм.
- •Види та структура норм права.
- •Система права: поняття, ознаки та характеристика структурних елементів.
- •Система законодавства: поняття, ознаки. Співвідношення системи права з системою законодавства. Класифікація норматино-правових актів.
- •Ієрархія нормативно-правових актів.
- •Чинність нормативно-правових актів.
- •Систематизація нормативно-правового матеріалу. Способи систематизації
- •Форми права: поняття та види.
- •Поняття та стадії правоутворення.
- •Правотворчий процес в Україні.
- •Реалізація норм права: поняття та характеристика форм реалізації правових норм.
- •Поняття, підстави та основні стадії застосування правових норм.
- •Прогалини в праві та шляхи їх усунення.
- •Тлумачення норм права: поняття та види та способи тлумачення норм права. Інтерпретаційні акти.
- •Правовідносини: поняття, ознаки та види. Характеристика структурних елементів правовідносин.
- •Правопорушення: поняття та види. Характеристика складових елементів правопорушення.
- •Юридична відповідальність: поняття, підстави та види.
- •Види юридичної відповідальності за галузями:
- •Виділяють ще Фінансову , та Міжнародно-правову відповідальність (держави).
- •Законність. Вимоги законності та засоби її забезпечення.
- •Правосвідомість та її структура. Рівні правосвідомості.
- •Правовий нігілізм та інші форми деформації правової свідомості.
- •Правові сім'ї. Загальна характеристика романо – германської правої сімї. Порівняння її з англо – американською та релігійно-традиційною правовою сім'єю.
- •Колізії в законодавстві, шляхи їх подолання
Виділяють ще Фінансову , та Міжнародно-правову відповідальність (держави).
Законність. Вимоги законності та засоби її забезпечення.
Законність є складною категорією, що охоплює декілька аспектів її розуміння, сукупність яких і визначає зміст цього поняття:
І. Як принцип права законність визначається як ідея, положення та установка, що складає основу розвитку і функціонування права.
Саме у цьому значенні законність пронизує всі сторони дії права, починаючи з процесу його формування та закінчуючи однією з форм реалізації норм. Вона визначає одну з особливостей права як самостійної юридичної категорії.
II. як принцип поведінки суб'єктів права характеризується як вимога добровільного виконання покладених обов'язків, реалізації суб'єктивних прав у встановлених формах та межах.
Це значення законності характеризує поведінку фізичних осіб у відносинах, регламентованих правом. Можливість безперешкодного виконання обов'язків та використання прав і складає сутність законності у аспекті регулювання відносин в суспільстві.
III як вимога діяльності органів держави та посадових осіб виявляється у вимозі здійснення владних повноважень у межах наданих повноважень, відповідно до закону та з визнанням верховенства прав і свобод людини.
IV. як вимога державного управління суспільством.
Забезпечення управління суспільними відносинами пов'язується не лише з наявністю певних можливостей у держави, а й покладенням на неї певних зобов'язань та визначення необхідних вимог.
V. як принцип побудови системи нормативно-правових актів забезпечує ієрархічну підпорядкованість системи юридичних документів та їх взаємодію у процесі регулювання суспільних відносин.
VI. Законність як режим соціально-політичного життя держави. Характеризується як вимога точного і неухильного виконання законів і заснованих на них нормативних актів всіма суб'єктами права.
Основними вимогами законності є наступні:
1. Верховенство права в житті суспільства та держави вимагає правової регламентації найважливіших сфер діяльності суспільства, які об'єктивно потребують регулювання правом, відповідності змісту закону ідеї права, гуманізму та справедливості.
2. Верховенство закону виявляється у верховенстві його змісту над змістом інших нормативно-правових та індивідуальних актів, які приймаються на основі закону, у встановленому ним порядку та формі.
3. Рівність перед законом забезпечує надання всім суб'єктам рівних прав та покладення рівних обов'язків, створення рівних умов реалізації права, відсутність будь-яких привілей у сфері права, невідворотність відповідальності та боротьбу з правопорушеннями.
4. Неухильне дотримання правових актів всіма суб'єктами права передбачає необхідність реалізації державно-владних приписів та їх обов'язковість для всіх суб'єктів права.
5. Неухильна реалізація прав та свобод забезпечує необхідність конституційного закріплення прав та свобод, створення умов щодо їх реалізації; забезпечення механізму реального втілення прав, їх охорони, гарантування і поновлення. Ця вимога відображає конституційне положення про права і свободи людини як вищу соціальну цінність суспільства.
6. Правильне та ефективне застосування норм права компетентними органами держави у межах повноважень, відповідно до закону, гарантоване можливістю застосування юридичної відповідальності.
7. Послідовна боротьба з правопорушеннями вимагає чіткого визначення та нормативного закріплення протиправної поведінки, встановлення відповідальності відповідно до санкції правової норми, своєчасного реагування на будь-яке правопорушення та неможливості ухилитися від відповідальності за скоєне.
8. Неприпустимість свавілля в діяльності посадових осіб забезпечує реалізацію владних повноважень відповідно до наданої компетенції, з врахуванням інтересів суспільства, у рамках закріпленої правової процедури.
Здійснення зазначених вимог і утворює законність та визначає її місце в суспільстві як засобу забезпечення стабільності правопорядку та ефективності правового регулювання.
