Тема: Стан економіки України наприкінці 1950-х – у і пол. 1960-х рр.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете: - пояснювати зміст термінів і понять „централізація”, „раднаргосп”, „вертикальна і горизонтальна система управління”, „екстенсивний та інтенсивний методи розвитку народного господарства”; - характеризувати зміни в системі управління народним господарством, стан промисловості й аграрного сектора наприкінці 50-х – у І пол. 60-х рр., зміни в соціальній сфері; - визначати й аргументувати свої позиції, оцінюючи результати реформ.

План.

1. Реформи системи управління н/г та промисловості

2. Реформи с/г та їх наслідки.

3. Реорганізація партійних органів.

4. Реформи в соціальній сфері.

У середині 50-х pp. нове керівництво СРСР на чолі з М. С. Хрущовим розпочало спроби реформувати командно-бюрократичну систему. Однак ці спроби не дали позитивного результату, й економіка продовжувала зазнавати серйозних труднощів.

У середині 50-х pp. СРСР увійшов в епоху науко­во-технічної революції (НТР). Особливістю НТР в СРСР було те, що вона переважно відбувалася в галузях військово-промис­лового комплексу. У промисловості почали застосовувати радіотехніку, електроніку, ЕОМ, штучні матеріали з завданими властивостями. Побудова­но найбільші гідроелектростанції Дніпровського каскаду — Дніпродзержинську, Каховську і Кременчуцьку. Введено до ладу ТЕС — Ворошиловградську, Миронівську, Придністровську, Старобешівську та ін.

Відбувалося інтенсивне спорудження шахт у Донбасі. Були освоєні нові вугільні райони — Львівсько-Волинський, Дніпровський. Розроблялися нові газові родовища — Шебелинське в Харківській області, Радченківське в Пол­тавській. Унаслідок цього центр газовидобутку перемістився із західних областей України до східних.

Швидкими темпами розвивався Криворізький залізорудний басейн. У 1955 р. став до ладу найбільший у Європі Південний гірничо-збагачувальний комбінат.

В Україні були збудовані унікальні за розмірами доменні печі й мартени, використовувалася новітня технологія (завод «Криворіжсталь»). За умов НТР відставання хімічної промисловості позначалося на розвит­ку військово-промислового комплексу. Тому були збудовані підприємства хімічної промисловості. В Україні це — Роздольський гірничо-хімічний комбі­нат, Черкаський і Чернігівський заводи хімічних волокон, Дніпропетров­ський шинний завод.

На Харківському авіазаводі виробляли пасажирські літаки ТУ-104, потім ТУ-124, на Київському — турбогвинтовий літак АН-24.

Харчова й легка промисловість набули меншого розвитку. Виробницт­вом товарів народного споживання займалися також підприємства важкої промисловості.

У1957 р. почалася реформа керівництва народним господарством. Було ліквідовано міністерства і створено Ради народного господарства — раднаргоспи. Керівництво економікою з центру за галузевим принципом було замі­нене місцевим керівництвом з області. Метою адміністративної реформи було наближення органів керівництва до місць виробництва, щоб підняти ініціативу і зміцнити економічні зв'язки всередині регіонів. В Україні було створено економічні райони.

Одним зі способів реформування економіки стала відмова від п'ятиріч­ного планування і прийняття семирічного плану (1959—1965 pp.).

Реформа принесла позитивні результати, але були й негативні наслідки: послаблення єдиної технічної політики,, порушення загальносоюзних зв'яз­ків. Через кілька років раднаргоспи було ліквідовано.

50-ті pp. відбувалися численні пленуми ЦК партії, де обговорювалися проблеми сільського господарства, відставання якого ставало загрозли­вим. Уперше було запроваджено грошове авансування праці колгоспників. Тепер вони одержували гроші щомісяця.

У 1954 р. почалося освоєння цілинних земель у Казахстані, Поволжі, на Уралі, Північному Кавказі, куди поїхали добровольцями 500 тис. чоло­вік. Серед них було багато мешканців України.

Однак ці заходи мали екстенсивний характер розвитку сільського госпо­дарства за рахунок освоєння нових земель. Спочатку освоєння цілини дало добрі результати, але до початку 60-х pp. земля, що постійно видувається вітрами, перестала давати великі врожаї.

Після візиту до Америки (1959) М. С Хрущов дійшов висновку, що розв'язати зернову проблему можна за допомогою широкої культивації кукурудзи. Як правило, за рахунок скорочення посівів інших культур почалося розширення посівів кукурудзи навіть у регіонах, не придатних для вирощування цієї теплолюбної культури. У результаті часто не було не тільки кукурудзи, але й вівса та жита. Незабаром було висунуто «новий план» — наздогнати й перегнати Америку за виробництвом молока, масла * та м'яса, для цього необхідно було збільшити їхнє виробництво в три рази.

В умовах адміністративної чехарди широкого розповсюдження набула прак­тика приписок, липових звітів про «виконання й перевиконання плану».

На початку 60-х pp. сільське господарство опинилося на межі кризи.

З 1962 р. стали зростати ціни на м'ясо й масло, почалися серйозні перебої з хлібом.

М. Хрущов зважився на нове реформування економіки. Були створені комітети з нової техніки, відроджені міністерства, створена Вища рада на­родного господарства, що зосередила у себе всі важелі керівництва промис­ловістю та будівництвом на території СРСР.

Реформування народного господарства було приречене на невдачу, тому що зводилося до адміністративних методів керівництва за ігнорування еко­номічних законів.

Водночас за Хрущова відбувся підйом життєвого рівня народу: скоротився до 7 годин робочий день, зросла заробітна плата, був скасований випуск обов’язкових облігацій держпозик. Почалося масове житлове будівництво. Родини стали отримувати окремі квартири. Продовжувалася газифікація міст. Колгоспники одержали паспорти і право вільного пересування країною.

Висновок. Економічні реформи наприкінці 50-х — у першій половині 60-х pp. передбачали вступ країни до епохи НТР. Реформа мала короткочасний ус­піх, оскільки збереглися принципи соціалістичного господарювання: тверде планування, централізація, адміністрування. Лише соціальна політика мала позитивні результати.

Поміркуємо разом: **Чому в сільському господарстві України в період хрущовського правління спочатку відбулося різке піднесення, а потім почався різкий спад? Які фактори не дали змоги досягти стабільності? **Як позначилася на економічному розвитку республіки реорганізація трьох „надпрограм” – освоєння цілинних земель, масштабне розширення площ посівів кукурудзи та інших „диво-культур”, форсований розвиток тваринництва? Чи мали вони шанс на успіх? ***Чи можливе в рамках командної системи „органічне поєднання” централізованого планового керівництва з самостійністю республік, країв, областей? *Як пов’язані між собою суспільно-політичне життя республіки та стан її економіки? * Які зміни в соціальній сфері на краще відбулись? Які проблеми залишилися? **Які загальні підсумки хрущовських реформ в економіці? Вплив якого економічного курсу – сталінського чи хрущовського – був для господарства України відчутнішим і довговічнішим?

До наступного заняття: - підготувати повідомлення : «Політичний портрет П. Шелеста та В. Щербицького»

Де про це читати:

Бойко О.Д. Історія України. – К., Академія, 2012. – с.518- 531.