2. Структура і зміст роботи

Курсова робота повинна містити основні структурні елементи у наступній послідовності:

1) титульний аркуш (перша стоінка, не нумерується);

2) зміст (2 сторінка);

3) вступ (3 сторінка);

4) огляд літератури;

5) висновки;

6) перелік посилань;

7) додатки (при необхідності).

2.1 Титульний аркуш

Титульний аркуш має єдиний загальновузівський стандарт. На ньому вказано: якому міністерству підпорядкований вищий навчальний заклад, назва навчального закладу, тема курсової. Далі вказано курс, номер групи, напрям підготовки, спеціальність, прізвище, 9ім’я та по-батькові студента. Нижче – посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали керівника. Ще нижче – оцінка за національною шкалою, кількість балів, оцінка ECTS.

Далі – підписи, ініціали та прізвища членів комісії. (Додаток А).

2.2 Зміст

Зміст включає найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи. Зразок оформлення змісту представлено (див. додаток Б).

2.3 Вступ

Вступ починається з третьої сторінки. У вступі визначають коло тих питань, які розглядаються в курсовій роботі.

2.4 Огляд літератури

Цей розділ являє собою аналіз проблеми, яку було напрацьовано у процесі вивчення комплексу зібраних джерел і наукової літератури. У ній викладаються теоретичні основи поставленої проблеми, джерельні матеріали, пропонуються загальні, можливо оригінальні положення роботи.

Огляд літератури займає більшу частину роботи. Викладення матеріалу можна вести або в хронологічній послідовності, або розділяти матеріал на проблемні питання. Вибір того чи іншого варіанту залежить від характеру теми та зібраних матеріалів, ступеня висвітлювання окремих питань в літературі й т.п. Якщо в розділі виділені параграфи, то їх слід назвати.

Літературний огляд рекомендується проводити в 3 етапи: 1) підбір і складання списку спеціальної літератури (значну допомогу в підборі відповідних публікацій дають різні біографічні показники); 2) аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора); 3) запис основного змісту тексту.

Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними книги (в якому місті вона надрукована, яке видавництво її випустило, в якому році, яким тиражем, хто редактор), що дозволить оцінити сучасність та її характер (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури, щоб ознайомитись з додатковою літературою з обраної теми й оцінити її обсяг.

Приступаючи до читання основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова й терміни у спеціальний словник з вказівкою з’ясованого смислу. Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис його основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів.

Всі літературні джерела, на які є посилання в літературному огляді, повинні бути включені в перелік посилань і пронумеровані.

У курсовій роботі треба робити посилання, яке містить тільки номер публікації за списком. Воно береться у квадратні дужки. Наприклад: [12], [15], [1-5], [5, 12, 15].

Як правило, посилання розміщують у тому місці, де це найзручніше за змістом (як правило в кінці речення).

У тексті роботи, якщо виникає необхідність, може демонструватись графічний та статистичний матеріал. Більшість схем, що підкріплюють зміст роботи, разом з ілюстраціями виносяться в додатки.