2.6 Перелік посилань

Перелік посилань – свідчить про теоретичну підготовку розглянутої проблеми, про навички роботи з літературою. До нього включається весь науковий комплекс, який опрацьований студентом при вивченні проблеми і побудові концепції, а не тільки видання, на які є посилання. Відомості про джерела та літературу необхідно подавати у відповідності з вимогами сучасного стандарту. Не варто включати до списку науково-популярні, художні та інші публікації, що не мають наукової цінності.

Наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки, треба подати перелік посилань, які використовувалися в основній частині роботи.

Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог містять такі стандарти: 1) ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”; 2) ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”; 3) ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

При складанні переліку посилань слід керуватися такими правилами:

Джерела можна розміщувати одним із способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела і літературу, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць, авторів, року та місця видання, кількості сторінок. У випадку, коли в роботі використовується кілька праць одного автора, враховується принцип хронології, тобто за роком видавництва.

До переліку посилань вносяться роботи всіх згаданих авторів - вітчизняних та зарубіжних. Автори, матеріали яких не згадувались в курсовій роботі, до списку переліку не включаються.

Нумерація наскрізна протягом всього списку і позначається арабськими цифрами.

Бібліографічний опис складається мовою оригіналу.

Якщо авторів більше трьох, то наводяться імена всіх або перших трьох зі словами “та ін.”.

Назва місця видання пишеться повністю у називному відмінку, за винятком назв міст: Москва (-М.), Ленінград (-Л.), Санкт-Петербург (-СПб.), Київ (-К), Ростов на Дону (-Р-н-Д.). Якщо назва одного із двох міст не скорочується, то вони пишуться повністю: М. - К., але: Київ - Херсон. При наявності двох міст видання, в описанні наводять обидва міста через дефіс.

Назва видавництва пишеться без лапок в називному відмінку після назви міста видання і двох крапок.

При написанні статті з періодичних виданнях перед відомостями про видання ставиться помітка “В кн.: В зб.:”

Обсяг видання, тобто дані про загальну кількість сторінок і аркушів записують цифрами зі словом сторінка, яке скорочують: с. – в укр. та рос. мовах. Якщо у книзі нумерація сторінок вказана арабськими або (і) римськими цифрами, то в описі подають: 252 с. або CCLІІ с.

Отже, основна вимога до укладання списку використаних джерел – це однотипне оформлення та дотримання чинного стандарту на бібліографічний опис документів і друкованих творів (ГОСТ 7.1-84).

Нижче приведені окремі зразки бібліографічного опису використаної літератури.

Приклади навчальних посібників:

Бабский Е.В. Физиология человека. – М.: Медицина, 1972. – 656 с.

Смирнов В.М., Дубровский В.И. Физиология физического воспитания и спорта. – М.: Владос, 2002. – 605 с.

Анатомія та фізіологія з патологією / За ред. Я.І. Федонюка, Л.С. Білика, Н.Х. Микули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 680 с.

Приклади статей і з журналів, книг або збірників:

Поляков Г.А. О развитии двигательных качеств у школьников // Физическая культура. – 2000. – № 5. – С. 19-24.

Карпов Г.В. Розвиток гнучкості в школярів // Фізичне виховання в школі. – 2007. – № 2. – С. 30-36.

Зациорский В.М. Методика воспитания силы. Методика воспитания быстроты // В кн.: Физические качества спортсмена. – М.: Физкультура и спорт, 1997. – С. 8-103.

Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности и одаренности // В сб.: Мат. междун. научн. конф. Спортивный отбор и ориентация в системе многолетней подготовки спортсменов. – К., 1996. – С. 32-33.

Приклади тез або матеріалів конференції:

Иванова Т.П. Критические периоды развития быстроты, силы и выносливости детей школьного возраста // Тезисы V науч. конф. по физическому воспитанию детей и подростков. – М., 2009. – С. 134-136.