4.4 Джерела фінансування екологічної експертизи

Фінансування різних форм екологічних експертиз має певні особливості, проте загальним принципом є їх проведення за ра­хунок коштів замовника (рис. 4.2).

Рисунок 4.2. Джерела фінансування різних форм екологічної експертизи

Державна екологічна експертиза здійснюється за рахунок замовника в межах лімітів проектно-кошторисної документації. Якщо об'єктом цієї експертизи є проекти або програми, які ре­алізуються за рахунок державних капіталовкладень, то фінан­сування здійснюється з державного бюджету. У разі проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій та еко­логічно небезпечних діючих об'єктів і комплексів за рішенням Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих рад чи їх виконавчих комітетів, експертиза фінансу­ється відповідно за рахунок коштів Державного бюджету, бю­джету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а та­кож відповідних позабюджетних фондів охорони навколишньо­го природного середовища.

Джерелами фінансування громадської екологічної експерти­зи є кошти об'єднань громадян, громадських природоохорон­них та інших фондів, а також цільові добровільні грошові вне­ски громадян, підприємств, установ і організацій.

Замовники інших екологічних експертиз, у тому числі і до­даткових, а також підприємства, установи та організації, що експлуатують екологічно небезпечні об'єкти, які негативно впли­вають на стан навколишнього природного середовища і здоро­в'я людей, проводять екологічні експертизи за свій рахунок згі­дно з укладеними договорами.

У середньому вартість екологічної експертизи становить близько 1 % від вартості реалізації проекту і є досить великою. Проте така ціна виправдана, оскільки вона набагато менша порівняно з сумою коштів, які необхідно буде витратити на ліквідацію можливих негативних екологічних наслідків реалізації проекту: на лікування людей, що зазнали впливу забруднення, перепрофілювання підприємства, відтворення якості навколишнього середовища тощо.

Здійснення екологічної експертизи на передпроектній та проектній стадіях виробництва дозволяють завчасно оцінити можливі негативні екологічні прояви реалізації об'єкта експер­тизи та запобігти економічним збиткам внаслідок забруднення навколишнього природного середовища. Проте для того щоб виконати ці завдання екологічної експертизи, необхідно забез­печити умови, які б сприяли підготовці об'єктивного, незалеж­ного та науково обґрунтованого висновку експертизи.

На сучасному етапі розвитку економіки України здійснення екологічної експертизи супроводжується деякими труднощами, насамперед організаційно-економічного характеру, що познача­ється на якості відповідних експертних висновків. Серед існую­чих недоліків організації екологічної експертизи в Україні до­цільно виділити такі моменти:

• по-перше, здійснювана в Україні екологічна експертиза ста­новить собою відносно вузьке спеціалізоване дослідження з погляду впливу проекту діяльності або певного рішення на компоненти довкілля;

• по-друге, висновки екологічної експертизи звичайно є обме­женими з огляду на порядок її виконання, оскільки проце­дура проведення експертизи передбачає просте порівняння впливу певного об'єкта на довкілля з існуючими норматива­ми та вимогами екологічної безпеки;

• по-третє, не завжди виконується принцип незалежності еко­логічної експертизи, оскільки переважне значення для ре­алізації проекту мають висновки державної експертизи. Рі­шення громадської екологічної експертизи має лише реко­мендаційний характер і при розбіжності з висновками дер­жавної експертизи може бути проігнороване;

• по-четверте, на даний момент екологічна експертиза в Укра­їні є переважно формальною процедурою, тому що чинне законодавство не забезпечує створення необхідних економі­чних стимулів для розвитку та впровадження екологічної експертизи на добровільній основі. Практично всі проекти, які проходять екологічну експертизу в Україні, підлягають обов'язковій експертизі, що свідчить про незацікавленість суб'єктів господарювання у виявленні власної ініціативи в цьому питанні.

Таким чином, існує необхідність заміни формальної екологі­чної експертизи в Україні інтегрованою, багатоаспектною, яка б забезпечила більш ґрунтовний і тематично широкий розгляд еко­логічних результатів і наслідків реалізації об'єктів експертизи. Крім того, на державному рівні необхідно запровадити відповідні механізми економічного стимулювання здійснення екологічної експертизи. До таких заходів можна віднести збільшення розмі­рів штрафів за перевищення нормативів забруднення довкілля, зменшення ставок податків для підприємств, що періодично про­ходять екологічну експертизу, часткове відшкодування замовни­ком вартості робіт з екологічної експертизи за рахунок коштів, що надходитимуть від реалізації об'єкта експертизи, тощо.

Актуальними напрямками підвищення ефективності екс­пертних робіт на сучасному етапі є:

• формування складових екологічної експертизи та механіз­мів її реалізації;

• визначення критеріїв оцінки еколого-економічної ефектив­ності проектів і бази порівняння;

• розробка методик еколого-економічної оцінки проектної до­кументації;

• забезпечення експертів повною інформацією про динаміку стану екосистем та можливі зміни під час реалізації об'єкта експертизи;

• оцінка можливостей використання результатів експертизи в процесі реалізації екологічного менеджменту.

Реалізація запропонованих заходів щодо стимулювання здій­снення екологічної експертизи та напрямків підвищення ефек­тивності експертних робіт забезпечить поліпшення якості вико­нання екологічної експертизи та поширення останньої в прак­тиці господарювання українських підприємств і організацій.