Розмовний(розмовно-побутовий) стиль

Розмовнемовлення є найдавнішим стилем будь-якої національної мови, оскільки виконуєфункцію спілкування (а мова, як відомо, виникла з потреби наших далеких предківпоспілкуватися, передати одне одному якусь інформацію й почути відповідь нанеї). Решта стилів – явища набагато пізнішого часу. Найбільша відмінність міжкнижними та розмовним стилем полягає в умовах спілкування. Розмовним мовленнямкористуються люди різного віку в побуті, неофіційному й офіційному спілкуванні,в навчальній, науковій, виробничій, суспільно-політичній та інших сферах життя.Широко представлене розмовне мовлення в публіцистиці, ще ширше – в красномуписьменстві.

Призначення стилю – з ’ ясування побутових стосунків, живий обмін думками.

Основні ознаки: усна форма спілкування, невимушеність спілкування, що може супроводжуватисяпозамовними чинниками – мімікою, жестикуляцією, які часто бувають виразно емоційнозабарвлені; розмаїття ритміко-мелодійних варіацій, неодноманітність,що відтворює природну безпосередність мовців.

Мовні засоби: характернешироке використання загальновживаних слів. У цьому стилі найчастіше вживаються різніздрібнілі форми слів, пестливі, лайливі, жартівливі слова. Розмовне мовленнявідрізняється величезним багатством інтонацій, різними типами простих речень,часто неповних, односкладних звертань і т. п., можливі діалектизми,фольклоризми, просторічна лексика.

Виразною ознакою цього стилю мови є усні діалогита полілоги.

Художній стиль

Стиль художньої літератури (інші назви – художній, художньо-белетристичний)являє собою складний сплав, у якому відображається все багатство національноїмови. Тут можливі поєднання елементів усіх стилів літературної мови, а такождіалектизмів, жаргонізмів та інших складників, якщо це вмотивоване потребамимистецького зображення дійсності.

Призначеннястилю – формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичний смак засобамихудожнього слова через систему образів. У цьому стилі вирізняються засади організаціїмовних засобів прози, поезії та драматургії, кожна з яких у свою чергухарактеризується розмаїттям жанрових особливостей. Та попри жанрові відмінностіхудожньо-белетристичний стиль є цілісною категорією літературної мови, оскількивсі його різновиди об’єднуються виконуваною ними спільною функцією – функцієювпливу.

Основні ознаки стилю: образність, зображувальність, естетичність мовлення, поетичність.

Мовні засоби: широке вживання синонімів, антонімів, епітетів,метафор, порівнянь, фразеологізмів, омонімів, використання зі стилістичноюметою історизмів, діалектизмів, просторічних елементів. Використання мовних засобів у художньому стилі зумовлене його призначенням– образно відтворювати дійсність, тобто змальовувати життя через образи,втілені в основі твору. Тому найхарактернішою ознакою мови красного письменстває гранична чуттєва конкретність при відтворенні образів людей та явищнавколишньої дійсності, глибока виразність, емоційність, картиннамальовничість. Поширені всі типи речень, повною міроюпредставлені стилістичні фігури (синтаксичний паралелізм, повтори, алітераціятощо), періоди, риторичні питання, звертання та ін.

Художній стиль – це переважно стиль художньоїлітератури. Він обслуговує різні види мистецтва, культуру, освіту, літературу.