Види тас труктура наукового т ексту

Метою наукового т ексту є знайомство читача з результатамидосліджень учених у різних галузях знань. Їй підпорядковані і спосіб викладенняматеріалу, і, відповідно, мовні засоби, що використовуються. Вони повинні забезпечувати повне й точне осмислення теми, послідовністьі взаємозв’язок думок. Усі міркування автора твору спрямовані на переконливеобґрунтування висновків, результатів, які були досягнуті під час досліджень.Чітка послідовність мислення автора передбачає насамперед логічн істьсприйняття , а тому емоційно-експресивні мовні засоби не доміную ть у тексті .

Особливість науковогостилю визначається частим вживанням термінів, спеціальної лексики, складнихречень. Хоча, безпере чн о, не треба забувати і про лексичне багатство мови, її виражальні можливості інамагатися писати не тільки змістовно, але й цікаво.

Логіка науковогодослідження визначає структуру твору. Його композиція складається з двохвзаємопов’язаних частин: описової(оглядової) та основної. У першій, якправило, відбивається хід наукового дослідження та його актуальність. Тут варто також торкнутись (наскільки дозволяєобсяг твору) історії вивчення проблем. Вописовійчастині йдеться про предмет і методи дослідження. В основній – висвітлюються методика, результати, робляться висновки.Композиція наукового твору, безумовно, залежить від завдання, методикидослідження, належності до певної галузі знань.

Найбільш поширеними видами наукових творів є конспект, анотація, реферат,рецензія (відгук) тощо.

Конспект (лат. conspectus – огляд) – стислийписьмовий виклад змісту лекцій, доповіді, роботи. Коротко сформульовані основніположення цих матеріалів вже називають тезами. Вміння написати тези, конспектдозволяє краще, глибше засвоїти матеріал. Конспект можна порівняти з тезами вдещо розширеному вигляді. До нього входять цитати, тобто фактичний матеріалпершоджерела, яке конспектують. Конспект може включати план, тези, цитати, томуним найчастіше користуються. План складається з питальних чи розповіднихречень, які є ніби заголовками до окремих частин книжки, лекції чи статті.Завдяки плану дотримується порядок, послідовність викладу матеріалу. План ітези можна порівняти зі словом і реченням. Перше щось називає, друге передаєзакінчену думку. Так чи інак ше , автор тез відбирає значущу саме для нього інформацію, цевже прихована оцінка її.

У процесі навчаннястудент послуговується науковою літературою, а деякі види наукових текстів йомудоводиться готувати самостійно.

Анотація (лат.annotatio – зауваження) – це гранично стисла характеристика друкованихвидань щодо їх змісту, форми, призначення. Вона відповідає на за питання: про що йдеться впершоджерелі? Іноді в анотації навіть дається критична оцінка наукового твору.Завдяки анотації читач отримує можливість скласти попереднє уявлення пронезнайомий друкований твір, відшукати, відібрати необхідну наукову інформацію.Саме тому в анотації треба зазначити характер публікації (стаття, монографія,підручник), її будову, актуальність теми, на кого розрахована і який має обсяг.Крім цього, необхідно вказати , що нового в цьому виданні порівняно з іншими на таку ж тему.