1. Змінні та умовно-постійні витрати

Змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва (витрати на сировину, матеріали, електроенергія та паливо, технологічні, заробітна платня робочих (сдельная) та ін.).

Умовно-постійні витрати не змінюються або змінюються несуттєво при зміні обсягів виробництва продукції. До них відносяться амортизаційній відрахування, відсотки за кредит, орендна плата, управлінські витрати, почасова заробітна платня, витрати на рекламу та ін.

Деякі елементи витрат складаються із постійної та змінної частин (поштові витрати, плата за електроенергію, витрати на оплату праці, на поточний ремонт обладнання та ін.).

2. Вплив зміни обсягу виробництва продукції на змінні та умовно-постійні витрати

Обсяг виробництва (реалізації)	Змінні витрати		Постійні витрати
	Сумарні	На одинцю продукції	Сумарні	На одиницю продукції
Збільшується	Збільшуються	Незмінні	Незмінні	Зменшуються
Зменшується	Зменшуються	незмінні	Незмінні	Збільшуються

Із-за умовно-постійних витрат підприємство, реалізуючи кожну одиницю продукції (робіт, послуг) з прибутком, закладеним в ціні, буде залишатись збитковим, доки не досягне такого обсягу реалізації цієї продукції, виторг від якого покриє всі умовно-постійні витрати.

Операційний аналіз називають також аналізом беззбитковості, оскільки він пропонує розрахунок суми виторгу від реалізації або обсягу реалізації (в кількісному вимірюванні), при яких забезпечується покриття всіх витрат – і змінних, і умовно-постійних, тобто беззбитковість, але прибуток ще дорівнює нулю.

3. Поріг рентабельності.

Поріг рентабельності, або точку беззбитковості, можна визначити графічно або розрахувати:

Умовно-постійні витрати

П оріг рентабельності =

1- частка змінних витрат у виторгу

За цією формулою розраховують „порогову” (граничну) суму виторгу від реалізації.

Кількість продукції (в натуральному вимірюванні), яке відповідає граничному виторгу, можна визначити по формулі:

Умовно-постійні витрати по підприємству

„ Порогова” =

кількість продукції ціна одиниці продукції – змінні витрати на одиницю продукції

При виробництві декількох видів продукції „порогову” кількість продукції кожного виду розраховують так:

Всі умовно-постійні витрати * Питома вага продукції „А”

по підприємству в загальному виторгу

„ Порогова” =

кількість продукції ціна од-ці продукції „А”– змінні витрати на од-цю продукції „А”

Підприємство починає отримувати прибуток, коли фактичний виторг перевищує „пороговий”. Чим більше це перевищення, тим більше „запас міцності підприємства” і більше сума прибутку. Запас фінансової міцності – це різниця між фактичним (або запланованим) виторгом від реалізації та „порогом рентабельності”.

Чим вищий поріг рентабельності, тим складніше його перейти. Добитись його зниження можна різними шляхами – підвищуючи ціну, обсяг реалізації, знижуючи змінні та умовно-постійні витрати. За допомогою операційного аналізу фінансовий менеджер здійснює пошук найбільш вигідних сполучень змінних та умовно-постійних витрат, ціни та обсягів реалізації. Наприклад, іноді краще знизити ціну і за рахунок цього збільшити кількість продукції, що реалізується, іноді доцільно збільшити деякі умовно-постійні витрати (наприклад, витрати на рекламу), в результаті чого збільшиться реалізація.