- •Лекція 3. Управління формуванням і використанням прибутку. Цінова та дивідендна політика підприємства. Хід заняття
- •Навчальні питання:
- •Література
- •План лекції
- •Використання операційного аналізу в управлінні формуванням прибутку.
- •Змінні та умовно-постійні витрати
- •Вплив зміни обсягу виробництва продукції на змінні та умовно-постійні витрати
- •Поріг рентабельності.
- •2. Визначення базової ціни і розробка напрямів цінової політики
- •2.1. Метод маржинальний витрат та прямих витрат
- •Маржинальний доход.
- •2.2. Метод рентабельності інвестицій та метод маркетингових оцінок
- •2.3. Метод повних витрат та метод вартості виготовлення.
- •3. Вибір дивідендної політики
- •4. Методи нарахування і виплати дивідендів
4. Методи нарахування і виплати дивідендів
Обрана дивідендна політика реалізується в методах визначення розміру дивідендного фонду. Відомі наступні методи нарахування дивідендів.
Постійне процентне розподілення прибутку – дивідендний фонд складає деякий відсоток від чистого прибутку мінус дивіденди по привілейованим акціям. Такий підхід використовується рідко, тому що при суттєвих коливаннях прибутку різко змінюються і дивіденди.
Фіксовані дивідендні виплати – метод регулярних виплат дивідендів в незмінному розмірі на протязі довго проміжку часу незалежно від змін курсової вартості акцій. Даний метод дозволяє уникнути коливань дивідендів, природно, що стабільність виплат приваблює акціонерів, але якщо прибуток сильно знижується, виплата фіксованих дивідендів підриває ліквідність підприємства.
Виплата гарантованого мінімуму та екстра дивідендів – виплата регулярних фіксованих дивідендів та періодичних екстра дивідендів як разової премії у випадку успішної діяльності. Причому, вони не повинні виплачуватись часто, тому що стануть очікуваними і втратять роль премії.
Виплата дивідендів акціями – фінансові менеджери розраховують на те, що більшість акціонерів задовольняються отриманням додаткових акцій, якщо вони достатньо ліквідні і їх курс не знижується. В залежності від розмірів виплачених акціями дивідендів ринкова ціна може бути різною. Ринок не відчує збільшення кількості акцій, якщо воно не перевищує 20%. Якщо видати більше акцій, ринкова ціна може знизитись.
Періодичність виплати дивідендів регулюється законодавством країни. В українському законодавстві передбачено, що дивіденди виплачуються щорічно по результатам роботи акціонерного товариства за рік, але сама процедура виплати законодавчо не регламентується.
В більшості країн застосовується наступна стандартна процедура:
1. Оголошення дивідендів – день, коли Рада директорів приймає рішення про виплату дивідендів. Оголошується розмір дивідендів, дата перепису акціонерів і дата виплати. Друкується в пресі.
2. Призначення екс дивідендної дати, тобто без дивідендів. Особи, які купили акції до цієї дати, мають право на дивіденди за звітний рік, а ті, що купили в цей день або пізніше – не мають. Зазвичай ця дата оголошується за декілька днів до дня перепису. Відзначено, що в день екс дивідендної дати ціна акції може впасти приблизно на величину оголошених до виплати дивідендів.
3. Перепис акціонерів – день реєстрації акціонерів, які мають право на отримання оголошених дивідендів (приблизно через 4 дні після дати ексдивідендів).
4. Виплата - день виплати дивідендів (зазвичай через 2-4 тижні після перепису).