- •Куперштейн л.М.
- •Та інтелектуальних систем
- •Рецензент: к.Т.Н., доцент Ревенок в.І.
- •Тема 1. Програмне забезпечення системного оброблення інформації
- •1.2 Системне програмування
- •1.3 Поняття мови програмування та їх історичний розвиток
- •1.4 Етапи підготовки програми
- •1.5. Поняття операційної системи
- •2.1. Класифікація засобів розробки додатків
- •Тема 2. Засоби створення програмних додатків
- •2.2. Класифікація додатків, що використовують бази даних
- •Тема 3: Структурована мова запитів sql
- •3.1. Компоненти скбд
- •3.2. Основні поняття sql
- •3.3. Типи даних sql
- •Символьні дані
- •Точні числа
- •Закруглені числа
- •Дата і час
- •3.4 Базові команди sql
- •Розділ group by
- •Розділ having
- •4.2. Перенесення додатку на інший комп'ютер.
- •5.3. Сталі та змінні.
- •5.4.Типи даних
- •5.5. Представлення значень у комп’ютері.
- •6.1.Арифметичні операції над даними
- •6.3.Команда присвоєння, суміщена з арифметичною операцією. Математичні функції
- •7.1. Умовні оператори Оператор if
- •7.3. Оператори вибору Оператор switch
- •Оператор break
- •Оператор continue
- •Оператор повернення
- •Оператор goto
- •Помічений оператор
- •Порожній оператор
- •Тема 9. Вступ до проблеми штучного інтелекту
- •9.1. Поняття та проблеми штучного інтелекту
- •Проблеми штучного інтелекту
- •9.2. Представлення знань
- •9.3. Рішення задач
- •9.4. Експертні системи
- •9.5. Засоби спілкування з еом на природній мові. Навчання.
- •9.6. Когнітивне моделювання. Обробка візуальної інформації і робототехніка
- •Тема 10. Експертні системи як різновид систем штучного інтелекту
- •10.1. Сучасний рівень розвитку експертних систем. Критерії вибору задач, що реалізуються методами і засобами штучного інтелекту
- •10.2. Ведення в експертні системи
- •10.3. Класифікація експертних систем
- •10.4. Інструментальні засоби для побудови експертних систем
- •Тема 11. Методологія проектування експертних систем
- •11.1. Етапи проектування експертних систем
- •Тема 12. Технологія проектування експертних систем на основі продукційної моделі
- •12.1. Продукційна модель експертних систем
- •Представлення знань.
- •12.2. Особливості організації логічного висновку
- •Запит користувача
- •12.3. Організація пошуку рішень у простих та складних ес
- •12.4. Приклади використання пм
- •Тема 13. Технологія проектування експертних систем на основі логічної моделі подання знань
- •13.1. Поняття логічної моделі знань
- •13.2. Характеристика мови предикатів першого порядку. Особливості подання знань
- •13.3. Апарат логічного висновку
- •13.4. Особливості машинної реалізації мови предикатів першого порядку
- •Тема 14. Поняття семантичної мережі та її використання в експертних системах.
- •14.1. Поняття та компоненти семантичних мереж
- •14.2. Класифікація семантичних мереж
- •14.3. Побудова та використання семантичних мереж
- •Тема 15. Технологія проектування експертних систем на основі фреймової моделі подання знань
- •Структура фрейма
- •15.2.Базові елементи фреймів
- •15.3. Загальний вигляд фреймової моделі.
- •Тема 16. Характеристика програмних засобів створення експертних систем
- •16.1. Експертна система «експерт»
- •16.2. Практична робота з системою «експерт». Робота користувача по створенню власної бази знань
- •16.3. Представлення знань і формування бази знань в системі internist
- •Тема 17: Базові концепції нейронних мереж
- •17.1. Історія нейронних мереж
- •17.2. Нейрон. Штучний нейрон. Принцип роботи
- •17.3. Активаційна функція та її різновиди
- •Лінійна функція активації з насиченням Лінійна передавальна функція
- •17.4. Обґрунтованість застосування нейромереж
- •Машина фон Неймана у порівнянні з біологічною нейронною системою
Лінійна функція активації з насиченням Лінійна передавальна функція
Сигнал на виході нейрона лінійно пов'язаний із ваговою сумою сигналів на його вході.
, де t - параметр функції. В штучних нейронних мережах із шаруватою структурою, нейрони з передавальними функціями такого типу, як правило, складають вхідний шар. Крім простої лінійної функції можуть бути використовуватись також її модифікації. Наприклад напівлінійна функція (якщо її аргумент менше нуля, то вона дорівнює нулю, а в інших випадках, поводить себе як лінійна) або крокова (лінійна функція з насиченням), яку можна виразити формулою [9]:
При цьому можливий зсув функції по обох осях (як зображено на малюнку).
Недоліками крокової і напівлінійних активаційних функцій щодо лінійної можна назвати те, що вони не є диференційовними на всій числової осі, а отже не можуть бути використані при навчанні за деякими алгоритмам.
Порогова передавальна функція
Порогова функція активації
Інша назва - Функція Хевісайда. Являє собою перепад. До тих пір поки зважений сигнал на вході нейрона не досягає певного рівня - сигнал на виході дорівнює нулю. Як тільки сигнал на вході нейрона перевищує зазначений рівень - вихідний сигнал стрибкоподібно змінюється на одиницю. Найперший представник шаруватих штучних нейронних мереж- перцептрон [10] складався виключно з нейронів такого типу [4]. Математична запис цієї функції виглядає так:
Тут - зсув функції активації щодо горизонтальної осі, відповідно під слід розуміти зважену суму сигналів на входах нейрона без урахування цього доданку. З огляду на те, що ця функція не є диференційовною на всій осі абсцис, її не можна використовувати в мережах, що навчаються за алгоритмом зворотного поширення помилки та іншим алгоритмам, що вимагають диференційованої передавальної функції.
Сигмоїдальна передавальна функція
Один з найбільш часто використовуваних, на даний момент, типів передавальних функцій. Введення функцій сигмоїдального типу було обумовлене обмеженістю нейронних мереж з порогової функцією активації нейронів - за такої функції активації будь-якоий з виходів мережі або дорівнює нулю, або одиниці, що обмежує використання мереж не в задачах класифікації. Використання сигмоїдальних функцій дозволило перейти від бінарних виходів нейрона до аналогових[11]. Функції передачі такого типу, як правило, властиві нейронам, що знаходяться у внутрішніх шарах нейронної мережі.
Сигмоїдна функція активації
17.4. Обґрунтованість застосування нейромереж
Нейромережі не можна вважати рішенням для всіх обчислювальних проблем. Традиційні комп'ютери та обчислювальні методи є ідеальними для багатьох застосувань. Сучасні цифрові обчислювальні машини перевершують людину по здатності робити числові і символьні обчислення. Однак людина може без зусиль вирішувати складні задачі сприйняття зовнішніх даних (наприклад, впізнавання людини в юрбі по його обличчю) з такою швидкістю і точністю, що наймогутніший у світі комп'ютер у порівнянні з ним здається безнадійним тугодумом. У чому причина настільки значного розходження в їхній продуктивності?
