Машина фон Неймана у порівнянні з біологічною нейронною системою

Характеристики	Машина фон Неймана	Біологічна нейрона система
Процесор	Складний Високошвидкісний Один чи декілька	Простій Низькошвидкісний Велика кількість
Пам'ять	Відділена від процесора Локалізована Адресація не по змісту	Інтегрована в процесор Розподілена Адресація по змісту
Обчислення	Централізовані Послідовні Збережені програми	Розподілені Паралельні Самонавчання
Надійність	Висока вразливість	Живучість
Спеціалізація	Чисельні і символьні операції	Проблеми сприйняття
Середовище функціонування	Строго визначена Строго обмежена	Погано визначена Без обмежень
Функції	Логічно, через правила, концепції, обчислення	Через зображення, рисунки, керування
Метод навчання	За правилами (дидактично)	За прикладами (сократично)
Застосування	Числова та символьна обробка інформації	Розпізнавання мови Розпізнавання образів Розпізнавання текстів

Представимо деякі проблеми, розв'язувані в контексті нейромоделювання, які представляють інтерес для вчених і інженерів.

Класифікація образів. Завдання полягає у визначенні приналежності вхідного образа (наприклад, мовного сигналу чи рукописного символу), представленого вектором ознак, одному чи декільком попередньо визначеним класам. До відомих застосувань відносяться розпізнавання букв, розпізнавання мови, класифікація сигналу електрокардіограми, класифікація кліток крові.

Кластеризація/категоризація. При рішенні задачі кластеризації, що відома також як класифікація образів "без вчителя", навчальна множина з визначеними класами відсутня. Алгоритм кластеризації заснований на подобі образів і розміщує близькі образи в один кластер. Відомі випадки застосування кластеризації для видобутку знань, стиснення даних і дослідження властивостей даних.

Апроксимація функцій. Припустимо, що є навчальна вибірка ((x₁,y₁), (x₂,y₂)..., (x_n,y_n)) (пари даних вхід-вихід), яка генерується невідомою функцією F, спотвореної шумом. Завдання апроксимації полягає в знаходженні невідомої функції F. Апроксимація функцій необхідна при рішенні численних інженерних і наукових задач моделювання.

Передбачення/прогноз. Нехай задані n дискретних відліків {y(t₁), y(t₂), ..., y(t_n)} у послідовні моменти часу t₁, t₂,..., t_n . Завдання полягає в передбаченні значення y(t_n+1) у деякий майбутній момент часу t_n+1. Передбачення/прогноз мають значний вплив на прийняття рішень у бізнесі, науці і техніці (передбачення цін на фондовій біржі, прогноз погоди).

Оптимізація. Численні проблеми в математиці, статистиці, техніці, науці, медицині й економіці можуть розглядатися як проблеми оптимізації. Задачею алгоритму оптимізації є знаходження такого рішення, що задовольняє системі обмежень і максимізує чи мінімізує цільову функцію.

Пам'ять, що адресується за змістом. В традиційних комп'ютерах звертання до пам'яті доступно тільки за допомогою адреси, що не залежить від змісту пам'яті. Більш того, якщо допущена помилка в обчисленні адреси, то може бути знайдена зовсім інша інформація. Асоціативна пам'ять, чи пам'ять, що адресується за змістом, доступна за вказівкою заданого змісту. Вміст пам'яті може бути викликано навіть по частковому входу чи спотвореному змісту. Асоціативна пам'ять надзвичайно бажана при створенні мультимедійних інформаційних баз даних.

Керування. Розглянемо динамічну систему, задану сукупністю {u(t), y(t)}, де u(t) є вхідним керуючим впливом, а y(t) - виходом системи в момент часу t. В системах керування з еталонною моделлю метою керування є розрахунок такого вхідного впливу u(t), при якому система діє по бажаній траєкторії, заданою еталонною моделлю. Прикладом є оптимальне керування двигуном.

Але, незважаючи на переваги нейронних мереж в часткових галузях над традиційними обчисленнями, існуючі нейромережі є не досконалими рішеннями. Вони навчаються і можуть робити "помилки". Окрім того, не можна гарантувати, що розроблена мережа є оптимальною мережею. Застосування нейромереж вимагає від розробника виконання ряду умов.

Ці умови включають:

• множину даних, що включає інформацію, яка може характеризувати проблему;

• відповідно встановлену за розміром множину даних для навчання і тестування мережі;

• розуміння базової природи проблеми, яка буде вирішена;

• вибір функції суматора, передатної функції та методів навчання;

• розуміння інструментальних засобів розробника;

• відповідна потужність обробки.

Новий шлях обчислень вимагає вмінь розробника поза межами традиційних обчислень. Спочатку, обчислення були лише апаратними і інженери робили його працюючим. Потім, були спеціалісти з програмного забезпечення: програмісти, системні інженери, спеціалісти по базах даних та проектувальники. Тепер є нейронні архітектори. Новий професіонал повинен мати кваліфікацію відмінну від його попередників. Наприклад, він повинен знати статистику для вибору і оцінювання навчальних і тестових множин. Логічне мислення сучасних інженерів програмного забезпечення, їх емпіричне вміння та інтуїтивне відчуття гарантує створення ефективних нейромереж.