Класифікація системоутворюючих факторів

Підстава класифікації	Фактор
	Різновид	Характеристика
Активність	Активний Пасивний	Активний формуючий прояв Пасивність, слабкість впливу
Спосіб прояву	Відкритий Латентний	Виявляє себе відкрито Не виявляється зовні, відрізняється прихованістю
Положення стосовно системи	Зовнішній Внутрішній	Знаходиться в зовнішньому стосовно системи середовищі Знаходиться усередині системи
Аспекти системи	Цільовий Часовий Структурний Організаційний Функціональний	Виступає у вигляді цільових проявів Представляється як формуючий систему час Структуроутворююче явище Виступає у вигляді проявів організованості Представляється у вигляді функцій
Відповідність реальності	Штучний Природний	Носить штучний, пробний характер Властивий природі реальних об'єктів
Характер дії	Стабілізуючий або благосприяння Дестабілізуючий або загрози	Впливає стабілізуюче, чим забезпечує формування системи Через загрозу дестабілізації, загибель елементів забезпечує їхню інтеграцію в систему

Якщо представити дану класифікацію у вигляді дерева, рівнями якого є підстави класифікації, а гілками — конкретні різновиди, то одержимо детальні описи наявних системоутворюючих факторів.

Системоутворюючі фактори виконують цілком визначені функції стосовно систем:

• виступають джерелом виникнення систем, тому що виникнення системоутворюючого фактора означає припинення існування невпорядкованості, появу загостреної нужди в системі;

• відіграють важливу роль у підтримці рівноваги системи. Система, яка вийшла з рівноваги, спонукає, ''включає" системоутворюючий фактор, який забезпечує досягнення нею стану гомеостату;

• забезпечують процес спадковості в системах, пам'ять про її код.

Системоутворюючі фактори далеко не завжди проявляють себе відкрито. Це приховані фактори, що вимагає спеціальних і тривалих досліджень.

Системоутворюючі фактори часто розглядають як фактори середовища, які сприяють виникненню і розвитку систем. Вони підрозділяються на механічні, фізичні, хімічні та ін.. Зазначені фактори діють на всіх рівнях матерії. Прикладом може бути: скупчення людей, яке існує під впливом кліматичних, політичних, соціальних або інших умов; скупчення й упорядкування атомів під впливом якого-небудь поля (магнітного, теплового, гравітаційного та ін.). Інакше кажучи, системоутворюючі фактори – сили, які сприяють утворенню системи, є чужими для її елементів, не обумовлюються і не викликаються внутрішньою необхідністю до об'єднання. Вони не можуть відігравати головну роль, вони випадкові, але можуть бути внутрішніми і необхідними в масштабі тієї системи, в яку розглянута входить як елемент. Ці фактори нерідко бувають вкрай протилежними тій системі, яку вони утворюють. У політиці і повсякденному житті людей відомий фактор зовнішнього ворога, який приводить до консолідації націй, формування державних коаліцій і т.п..

Внутрішні системоутворюючі фактори породжуються окремими елементами, які поєднуються в систему, групами елементів або всією множиною. Їхній перелік досить великий:

• спільність природної якості елементів дозволяє існувати багатьом природним системам тому, що елементи будь-якої природної якості мають тільки їм властиві, особливі зв'язки (атоми одного елемента, мономери в полімері, клітини одного органа, організми в популяції та ін.);

• взаємодоповнення — забезпечує зв'язок як однорідних, так і різнорідних елементів у системі;

• фактори індукції — відображають властивість усіх систем живої і неживої природи "добудовувати" систему до завершеності (наприклад, уламок кристала при дорощуванні відновлює первісну форму кристала);

• постійні стабілізуючі фактори системоутворення включають постійні тверді зв'язки, які забезпечують єдність системи (прикладами можуть бути каркас будинку, кістяк організму); крім того, вони не тільки системоутворюючі, але й системозберігаючі;

• зв'язки обміну — являють собою сутність будь-якої взаємодії елементів, але характер обміну і його субстрат залежать від рівня розвитку взаємодіючих елементів або підсистем у системі. У неорганічній природі як субстрат обміну виступають різні види речовини, поля, енергія, інформація. Жива природа несе більшу розмаїтість: речовина, інформація, енергія, різні сили, звукові коливання та ін.. У людському суспільстві — основна форма зв'язку такого типу — економічна;

• функціональні зв'язки виникають у процесі специфічної взаємодії елементів систем. Можна назвати функціональними зв'язки, які виникають між різними хімічними елементами, взаємодії між тваринами під час полювання, між людьми при спільних діях. Ці зв'язки нерідко носять тимчасовий характер, і утворені ними системи можуть розпадатися, якщо ще немає більш сильних, постійних системоутворюючих факторів.

Дані фактори носять як внутрішній, так і зовнішній характер. Зовнішні — елементи утвореної системи індиферентні по відношенню одне до одного (купа каменів, мішок зерна); внутрішні — утворена ними система виступає як єдність подібних елементів.

Деяка сукупність об'єктів завжди є системою. Призначення людини полягає в тому, щоб зрозуміти, у якому відношенні дану сукупність можна вважати системою. Три вулиці великого міста — це не закінчена територіальна, господарська, політична, екологічна система. Але вони можуть складати етнічну систему, оскільки історично склалося так, що на цих вулицях проживають переважно представники одного етносу. Тому проблема полягає тільки в правильному визначенні системоутворюючого фактора.