2.2. Перепис населення

Хоча обліки населення відомі з найдавніших часів, вираження перепис населення відноситься тільки до так називаних сучасних переписів, що ведуть свою історію з 1790 р., коли в США був проведений перший подібний перепис⁴, і які проводяться по визначених строгих правилах. Спочатку ці правила відкривалися чисто емпіричним шляхом, до них йшли як би на ощупь. Строго систематично вони були узагальнені великим бельгійським вченим Адольфом Кеглі (1796—1874) при підготовці першого загального перепису населення Бельгії 1846 р. Ці правила в доробленому виді були затверджені Санкт-Петербургским конгресом Міжнародного статистичного комітету в 1872 р. Надалі правила і принципи проведення переписів постійно розвивалися й удосконалювалися. В даний час цю роботу веде Статистична комісія ООН, що регулярно видає відповідні методологічні посібники і довідники⁵.

Перепис населення — це основне джерело даних про населення. Саме перепису населення надають у розпорядження демографів, економістів, соціологів, інших фахівців, а також державних органів і інших зацікавлених організацій зведення про населення, про його чисельність і склад на визначений момент часу.

Що ж таке перепис населення? Найбільш повне і вичерпне визначення перепису населення було дано Статистичною комісією ООН. Відповідно до цього визначення, перепис населення — це «єдиний процес збору, узагальнення, оцінки, аналізу і публікації, чи поширення іншим способом, демографічних, економічних і соціальних даних, що відносяться за станом на визначений час до всіх облич у чи країні чітко обмеженої частини країни»⁶.

Для сусстатььства інтерес і значення перепису в тім, що вона дає йому дзеркало, у яке, хочеш не хочеш, подивиться все сусстатььство і кожний з нас. Л.Н. Толстой.

Усеросійський перепис населення являє собою процес збору зведень про обличчя, що знаходяться на визначену дату на території Російської Федерації, організований на всій території Російської Федерації по єдиній державній статистичній методології з метою одержання узагальнених демографічних даних.

Федеральний закон про Всеросійський перепис населення. Прийнятий Державною Думою в 3-м читанні 27 грудня 2001 р. Затверджений Радою Федерації Федеральних зборів РФ 16 січня 2002 р. Стаття I¹.

Див.: http://www.akdi.ru/gd/proekt/087729GD.SHTM У цьому визначенні виділені найважливіші принципи і найбільш істотні риси, що характеризують сучасні переписи населення і відрізняють їх від обліків населення, що проводилися в минулому. Нижче ми докладно зупинимося на цих і інших принципах проведення переписів, а поки коротенько їх перелічимо. З приведеного визначення випливає, що перепис — це спеціальна статистична операція збору, узагальнення й аналізу демографічних, економічних і соціальних даних. При цьому інформація, що збирається, прив'язана до деякому, цілком визначеному моментуу часу і стосується кожного жителя чи країни території. Тому можна сказати, що сучасні переписи характеризуються загальністю, одномоментностью, наявністю єдиної програми, поименностью, а також самовизначенням, конфіденційністю і строгою централізацією керування. Завдяки строгому дотриманню цих принципів перепису населення є джерелом найбільш точних і надійних даних про населення.

Говорячи про сучасні переписи населення, необхідно підкреслити таку їхню рису, як безвідносність до яких-небудь приватних інтересів чи держави якої-небудь соціальної групи. Сучасний перепис населення проводиться, так сказати, заради її самої. Зрозуміло, дані переписи можуть використовуватися й активно використовуються в самих різних областях державного і громадського життя. Але її мети набагато ширше, ніж просто збір зведень про потенційних платників податків чи солдатах, чи взагалі про що-небудь конкретному. Перепис населення дає як би миттєвий портрет сусстатььства, його фотографію, що дозволяє судити про стан сусстатььства, його економіки, соціальної сфери, моралі і т.п., що дає можливість більш ефективно вирішувати ті чи інші проблеми.

Можна сказати, що ступінь демократичної зрілості сусстатььства, ступінь розвиненості в ньому цивільних інститутів відбивається в тім, чи проводяться в країні, як і з якою регулярністю перепису населення. Тому регулярне проведення переписів населення є одним з найважливіших ознак демократичного сусстатььства, що прагне відбити і врахувати інтереси всіх складових його соціальних груп.

2.2.1.

Категорії населення, що враховуються при переписах

Під категорією населення розуміється загальна характеристика сукупності жителів того чи іншого населеного пункту, тієї чи іншої території в залежності від їхнього зв'язку з цією територією⁷. Хоча цей зв'язок може бути найрізноманітнішої/у даному випадку мається на увазі те, чи є те чи інше обличчя постійним жителем даного населеного чи пункту чи території воно знаходиться тут тимчасово.

Теоретично можна представити населення як сукупність людей безвідносно до місця їхній обитания. Однак звичайно, говорячи про населення, ми маємо на увазі населення конкретної чи країни тієї чи іншої її частини (області, району, міста). Оскільки люди пересуваються, змінюючи місце проживання, щоб визначити населення даної території, потрібно вирішити, яких людей вважати приналежними до населення цієї території, яких — немає. Курс демографії. М„ 1985. С. 171.

Коли проводиться перепис населення, статистиків насамперед цікавить, ли живе дане обличчя в даній місцевості постійно⁸ чи воно просто знаходиться в даній місцевості в момент проведення перепису, чи воно вважається жителем цієї місцевості відповідно до прийнятого в даній країні правилами реєстрації жителів. Це необхідно знати для відповіді на більш загальне питання пр тім, кого узагалі вважати жителем тієї чи іншої країни: тих, хто живе в даній країні на постійній основі, чи тих, хто просто знаходиться на її території в період перепису, йди тільки її громадян (підданих). У різних країнах на це питання відповідають по-різному, але в будь-якому випадку для цього використовують саме поняття категорія населення.

У статистику населення прийнято розрізняти три категорії населення: постійне, наявне і приписне (юридичне). Ці категорії ввів у статистику населення А. Кетле.

Постійне населення — це сукупність обличчя, що постійно живуть у даній місцевості, незалежно від того, де вони реально знаходяться в момент проведення перепису населення і чи складаються вони в списках жителів цієї території. Говорячи більш строго, постійне, чи звичайне, населення визначається як основна категорія населення, що поєднує сукупність людей, для яких даний населений чи пункт територія являє собою місце звичайного проживання в даний час.

Раз мова йде про достоянном населення, то, отже, повинний існувати критерій віднесення тієї чи іншої людини до цієї категорії. Як такий критерій звичайно використовується час проживання (чи відсутності) людини в даній місцевості, у даному населеному пункті. У різних країнах величина цього критерію різна, але звичайно мова йде про декілька місяців.

У СРСР така величина цього критерію дорівнювала шістьом місяцям. Так, під час проведення останнього перепису населення 1989 р. до постійного населення відносили всіх, постійно (звичайно), що проживали в даному приміщенні по стані на 0 годин 12 січня, включаючи тимчасово відсутніх, якщо термін їхньої відсутності не перевищував 6 місяців. У постійне населення включали також тих, хто прибув у дану місцевість на постійне чи проживання на постійну роботу, студентів денних відділень вузів, учнів навчальних закладів з терміном навчання 6 місяців і більш незалежно від терміну вибуття з місця останнього постійного проживання. Постійно проживаючими в даній місцевості вважалися також ті, у кого немає іншого місця постійного проживання, ті, хто не міг указати такого місця, і ті, хто виїхав з місця постійного проживання в інше, якщо перепис застав їх у третім місці під час переїзду⁹. Зі сказаного видно, що при віднесенні людини до постійного населення необхідно використовувати не тільки формальні критерії, але і змістовні характеристики.

В даний час у нашій країні при підготовці перепису населення за критичну величину прийнятий один рік.

Наявне населення — це сукупність людей, що знаходяться в даній місцевості в той чи інший момент часу, незалежно від того, скільки часу вони тут чи знаходяться припускають знаходитися, числяться вони чи ні в яких-небудь списках. Порядок віднесення обличчя до наявного населення визначається відповідними інструкціями.

Частина наявного населення, що не відноситься до постійного населення, називається тимчасово проживаючими (тимчасово перебувають).

З іншого боку, частина постійного населення, за якимись причинами відсутня в той чи момент часу на даній території, називається тимчасово відсутніми.

Звідси випливає наступне співвідношення між наявним і постійним населенням:

ПН = НН — ВП + У,

де ПН — постійне населення; НІ — наявне населення; ВП — тимчасово перебувають; У — тимчасово відсутні.

Юридичне (приписне) населення — це ті, хто значиться в списках жителів даної території, прописаний чи тут зв'язаний з даною місцевістю якими-небудь іншими правилами реєстрації незалежно від фактичного проживання. Чисто поліцейська категорія, що має дуже древнє походження. У минулому саме юридичне населення було основний категорією військово-приписних і фіскальних обліків, що проводилися до початку регулярних переписів сучасного типу. Поширення останніх привело до того, що інтерес до обліку приписного населення поступово втратився, оскільки різниця між чисельністю юридичного і фактичного населення могла досягати дуже значних розмірів. У нашій країні, як і у всіх демократичних країнах, прописка є неконституційної, хоча на практиці, на жаль, ще продовжує зберігатися під лукавим ім'ям реєстрація.

Разом з тим введення і поширення в багатьох країнах регістрів населення, можливо, приведе до відродження інтересу статистиків і демографів до цієї категорії населення.

Єдиним вітчизняним переписом населення, у якій враховувалися всі три розглянуті вище категорії населення, був перепис 1897 року. У наступних переписах юридичне населення не враховувалося, оскільки досвід обліку приписного населення в загальному переписі був визнаний невдалим¹⁰. У них враховувалося тільки наявне і постійне населення.

У переписі населення 2002 року буде враховуватися тільки постійне населення. Відповідно до Статті 4 Закону про Всеросійський перепис населення, перепису в нашій країні підлягають громадяни Російської Федерації, іноземні громадяни й обличчя без громадянства, що знаходяться на дату Всеросійського перепису населення на території Російської Федерації, а також громадяни Російської Федерації, що постійно проживають у Російській Федерації, але, що знаходяться на дату Всеросійського перепису населення за межами Російської Федерації. Перепису населення не підлягають іноземні громадяни, що володіють імунітетом і привілеями відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації.

Для цілей міжнародних зіставлень бажаним є, щоб кожна держава, проводячи ' перепис населення, включало в загальне число жителів усіх проведення, що перебувають у країні в момент, перепису, крім іноземного військового, військово-морського і дипломатичного персоналу, розміщений у країні, і членів їхніх родин, але включаючи військовий, військово-морський і дипломатичний персонал і членів їхніх родин, що знаходиться в момент перепису за кордоном. Ці категорії жителів з'являються ні населенням de facto, ні населенням de jure, однак інформація про їх необхідна для порівнянності даних по окремих країнах і для розрахунку загальної чисельності населення чи регіону світу в цілому. Відповідні числа, що також можуть бути бажаними і для числення загальної чисельності населення країни, можуть бути визначені як «міжнародні конвенціональні дані». Категорії, що включаються до складу населення кожної країни і використовувані як її загальна чисельність, повинні бути детально описані при публікації підсумків перепису. Несуттєво при цьому, чи є дані категорії de facto чи de jure. Необхідно лише ясно вказати, які з нижчеперелічених груп включені в загальну чисельність населення країни, а які виключені з її:

А. Автохтонне осіле населення, чи кочові племена.

Б. Військовий, військово-морський і дипломатичний персонал. находящийся за рубежем, і члени їхніх родин. В. Моряки торгового флоту, що постійно проживають у країні, але перепису, що знаходяться в момент проведення, у море.

М. Інші цивільні постійні жителі країни, що тимчасово знаходяться за кордоном під час перепису. Д. Іноземний військово-морський і дипломатичний персонал, що знаходиться в країні, і члени їхніх родин. Е. Інші іноземні громадяни, що тимчасово знаходяться в країні в момент проведення перепису. Principles and Recommendations for National Population Censuses//Statistical Papers, Series M, No 27. UN, t958. P. 10.