8. Економічна свідомість — погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення і переконання стосовно економічних процесів і явищ, ставлення до власності тощо.

З економічною свідомістю пов'язане економічне мислення, яке ґрунтується на економічній практиці.

9. Економічне мислення — система поглядів індивіда на закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ, процесів і причини їх виникнення; діалектичне поєднання і взаємодія економічних знань, ідей, теорій тощо в економічній системі.

Економічне мислення є структурним елементом мислення людини взагалі. Зміст економічного мислення людини залежить від типу існуючих суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, культурних), особливостей законодавчої бази, умов її життя, місця у соціальній структурі та ін. Визначальним його фактором є характер існуючих відносин власності. Правильне економічне мислення забезпечує раціональне управління діями людини на робочому місці, підприємством (об'єднанням), галуззю, національним господарством.

Залежно від творчого потенціалу економічне мислення може бути шаблонним (ухвала рішення на рівні здорового глузду) і творчим (вироблення нових методів у розв'язанні завдань, досягнення мети, критичний підхід до існуючих економічних форм тощо). Економічне мислення перебуває у діалектичній взаємодії з економічною практикою, взаємообумовлюючись і взаємозбагачуючись. Визначальним чинником цієї взаємодії є економічна практика. Економічне мислення не менш активно впливає на практику, стимулюючи економічну діяльність людей, реалізуючись у ній.

Пізнанню корінних стимулів економічної діяльності й економічної поведінки людей сприяє розкриття їх економічних інтересів.

10. Економічні інтереси — усвідомлені економічні потреби людей, колективів, соціальних верств і класів, об'єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені їх місцем у суспільному поділі праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею.

Економічні інтереси спонукають людину (групу, спільноту) до певної соціально-економічної діяльності, сприяють узгодженню взаємодії індивідів, груп, верств, відображають роль конкретних суб'єктів у системі суспільного поділу праці, є рушійною силою розвитку економічних відносин. Вони є об'єктивними, належать реальним суб'єктам економічних відносин, їх структура настільки різноманітна, наскільки різноманітні суб'єкти господарських відносин. Вони змінюються із зміною ролі їх носіїв у суспільному поділі праці.

Економічні інтереси є найконкретнішою формою вияву відносин економічної власності. Відповідно до основних типів власності (приватної, колективної, суспільної) розрізняють індивідуальні (особисті), колективні та суспільні економічні інтереси.

11. Економічна соціальна роль — виконувані соціальними суб'єктами функції, обумовлені їх місцем у системі економічних відносин, пануванням певного типу економічних відносин.

Економічні ролі залежать від системи власності, методів управління економікою, умов економічної мобільності тощо. Аналіз економічних ролей різних соціальних суб'єктів пов'язаний зі з'ясуванням категорії «економічна активність».