Питання:
1. Що слід розуміти під безспірними вимогами щодо боржника? Які особи визначають безспірність вимог?
2. Чи підлягають задоволенню вимоги боржника, викладені у відзиві?
3. Вирішіть ситуацію.
Задача № 25. Прокурор Дніпровського району м. Києва в інтересах районної державної податкової інспекції подав позов до господарського суду про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ентузіаст". Господарський суд, порушуючи провадження у справі про банкрутство, зобов'язав ініціюючого кредитора дати оголошення у пресі про порушення справи про банкрутство за рахунок податкового органу, запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого та забезпечити його явку до суду. В передбачений строк вимоги суду не було виконано. Представник позивача пояснив у суді, що вимоги не були виконані через відсутність коштів на рахунку ТОВ "Ентузіаст", а бюджетне фінансування зазначених витрат не передбачене. За цих обставин суд залишив справу без розгляду, про що виніс відповідну ухвалу із посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор м. Києва опротестував рішення господарського суду.
Питання:
1. Чи можливе порушення справи про банкрутство за поданням прокурора в інтересах державних органів?
2. У якому порядку та за рахунок яких коштів має здійснюватися провадження у справі про банкрутство у разі відсутності необхідних сум у боржника?
3. У якому порядку та які особи можуть здійснювати необхідні дії в разі неможливості залучення арбітражного керуючого та відсутності посадових осіб підприємства-боржника?
4. Вирішіть ситуацію.
Задача № 26. До господарського суду м. Києва звернувся керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпієць" із заявою про порушення справи про банкрутство щодо зазначеного підприємства, надавши необхідні документи, а також план санації боржника. Господарський суд, порушуючи справу про банкрутство, визначив, що підприємство не в змозі розрахуватися зі всіма кредиторами та зобов'язав керівника боржника вчиняти дії щодо розпорядження майном, а в подальшому — провести санацію боржника. Керівник боржника відповідно до покладених на нього обов'язків дав відповідне оголошення у пресі та сформував реєстр вимог кредиторів. Ряд кредиторів пропустили місячний строк, тому їх вимоги не були внесені до реєстру вимог, що було ними оскаржено в судовому порядку. Суд не задовольнив вимоги кредиторів через відсутність підстав для поновлення місячного строку.
У подальшому було запропоновано укласти мирову угоду між сторонами, за умовами якої 50% заборгованості списувалося, а інша частина підлягала виплаті протягом 3 років. Проти укладення угоди виступив представник податкових органів, який наполягав на прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом, аргументуючи це тим. шо він є представником кредитора із найбільшими вимогами. Крім того, він зазначив, що кредитори, вимоги яких не внесені до реєстру вимог, подали відповідні позови до боржника в загальному порядку до господарського суду.
