Урок №5 Структура уроку:

1. .Організаційний момент

2. . Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

3. Вивчення нового матеріалу.

• Політичні режими: поняття і види.

• Форми територіального устрою держави: поняття і види.

4. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

5. Підсумки уроку

6. Домашнє завдання

Обладнання уроку: підручник, схема «Демократичний режим».

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.

Фронтальне опитування:

1. Які складові містить поняття «державний лад»?

2. Який зміст містить поняття «форма правління»?

3. Як поділяються держави з огляду на форму правління?

Підбиваючи підсумки цієї частини уроку, учитель зауважує, що держави відрізняються за внутрішньою будовою, зокрема порядком організації та вза­ємодії вищих органів державної влади, тобто за формою державного правління. Основними формами державного правління є монархія і республіка. Двома іншими важливими характеристиками державного ладу є форма по­літичного режиму та форма територіального устрою.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Політичні режими: поняття й види.

Розповідь учителя.

Форма політичного (державного) режиму — це сукупність засобів, прийо­мів і способів реалізації державної влади, форма взаємодії державно-владних структур та населення.

Політичний режим у державі визначається тим, наскільки до формування влади долучається народ, як ураховується суспільна думка під час прийняття владних рішень, яку роль відіграють недержавні та неполітичні організації та структури; який характер мають існуючі в суспільстві заборони, яку роль відіграє ідеологія в житті суспільства. Політичний режим є показовим і з огляду на характер політичного лідерства, обсяг прав та свобод громадян, становище засобів масової інформації, роль політичних партій, типи полі­тичної поведінки; співвідношення між законодавчою та виконавчою владою, роллю і значенням органів примусу.

З урахуванням наведених характеристик розрізняють демократичний та недемократичний режими.

Основними ознаками демократичного режиму є гарантії особистих прав і свобод, захищеність особи від свавілля та беззаконня, свобода особи у сфері економічної діяльності, плюралізм у політичній, ідеологічній та духовній сферах життя людей, правовий характер діяльності державного апарату тощо.

У сучасному суспільстві демократичний режим проявляється в трьох різновидах:

Ліберально-демократичний: заснований на системі гуманістичних принципів здійснення державної влади, визнанні свободи людини ,її діяльності, забезпеченні рівності всіх перед законом.

Консервативно-демократичний: побудований на переважному застосуванні таких принципів державного управління, які склались історично, отримали закріплення у свідомості суспільства, є характерними саме для цієї держави ,що не бажає перейти до нових форм і методів державного управління.

Радикально-демократичний: здійснюється шляхом постійного введення нових форм реалізації державної влади, використання рішучих заходів для підвищення ефективності державного управління.

Недемократичний режим поділяється на тоталітарний та авторитарний.

Тоталітарний режим — це сукупність таких засобів, прийомів і способів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства й кож­ного окремого громадянина (особи) повністю (тотально, від латин.— увесь, цілий) регламентована: влада на всіх рівнях формується однією особою або кількома людьми з правлячої верхівки, не контролюється населенням, від­сутня будь-яка можливість вільного виявлення інтересів усіх груп населен­ня, звичним є грубе втручання в особисте життя людини й громадянина.

Авторитарний режим передбачає таку організацію державної влади, ;іа якої вона концентрується в руках правлячої верхівки; припускається не­значне розмежування політичних сил, відстоювання інтересів певних верств населення.

Серед недемократичних режимів розрізняють військово-поліцейський, фашистський, расистський, терористичний, диктатуру певної партії, класу, іншої групи чи прошарку в соціально-неоднорідному суспільстві.

Обговорення в загальному колі

Питання для обговорення: Як ви розумієте зміст висловлювання: «Сутність демократії не у владі більшості, а в захисті всіх меншин від більшості»? Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Чому?