- •Навчальні питання і розподіл часу
- •Навчально-матеріальне забезпечення
- •I. Основні положення міжнародного гуманітарного права
- •Основні положення права захисту життя і здоров'я громадянина України
- •II. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Організаційна структура державної системи Цивільного захисту України
- •Формування системи Цивільної захисту
- •Начальник цз об’єкта – керівник об’єкта
- •5 Ланок санітарних дружинниць по 4 чоловіка в ланці
- •Формування медичної служби і медичні заклади цивільного захисту
- •Організація підготовки кадрів цз і навчання населення
- •Режими діяльності системи цз
- •III. Основні заходи захисту населення і територій
- •1) Своєчасне оповіщення населення
- •2) Укриття населення у захисних спорудах
- •3) Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Засоби захисту органів дихання:
- •Засоби захисту шкіри
- •Засоби медичного захисту
- •4) Евакуація та тимчасове переселення населення
- •Висновки
III. Основні заходи захисту населення і територій
Захист населення в особливий період і при надзвичайних ситуаціях є найважливішим завданням ЦО, виконавчих органів державної влади, а також місцевого самоврядування всіх рівнів, керівників підприємств, закладів і організацій всіх форм власності.
Захист населення в особливий період і при НС – це сукупність взаємопов’язаних за часом, ресурсами і місцем проведення заходів, що направлені на запобігання або граничне зниження втрат населення та загрози його життю і здоров’ю від вражаючих факторів зброї масового ураження (ЗМУ) і надзвичайних ситуацій (НС).
Під час організації захисту населення в особливий період і при НС необхідно керуватися такими принципами, як:
захисту підлягає усе населення України, а також іноземні громадяни і особи без громадянства, які находяться на території України;
завчасна підготовка та здійснення захисних заходів здійснюється заздалегідь за територіально-виробничим принципом і одночасно від НС всіх видів – природного, техногенного, воєнного характеру тощо;
диференційний підхід до визначення характеру, обсягу та термінів проведення захисних заходів (залежно від ймовірності і реальної небезпеки НС природного і техногенного характеру для конкретних районів, міст і об’єктів економіки, для конкретних природнокліматичних і інших місцевих умов);
обсяги, зміст і терміни проведення заходів з захисту населення визначаються виходячи з принципу розумової достатності, економічних можливостей їх реалізації, ступеня потенційної небезпеки технологій і виробництва, стану рятувальних служб;
комплексність проведення захисних заходів під час ліквідації наслідків НС (перевага повинна надаватися розумному поєднанню таких засобів захисту, які найповніше будуть відповідати обставинам, що склалися).
Захист населення досягається (до, в період і після виникнення НС) проведенням наступних заходів:
прогноз можливих НС і наслідків їх виникнення для населення;
безперервне спостереження і контроль за станом навколишнього середовища;
оповіщення (попередження) населення про загрозу виникнення і факт НС;
евакуація людей із небезпечних зон і районів;
інженерна, медична, радіаційна і хімічна розвідка;
застосування спеціальних режимів захисту населення на забрудненій (зараженій) території;
оперативне і достовірне інформування населення про стан його захисту від НС, прийняті міри щодо забезпечення безпеки, прогнозуємі і виниклі НС, порядок дій;
підготовка до дій в НС населення, керівників всіх рівнів, персоналу підприємств, закладів і організацій, а також органів управління і сил ЦЗ;
проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт в районах НС і осередках пожеж;
забезпечення захисту від вражаючих факторів ЗМУ і НС продовольства і води;
створення фінансових і матеріальних ресурсів на випадок виникнення НС.
Для ефективності захисту населення медична служба ЦЗ приймає активну участь в виконанні наступних заходів:
навчання населення і рятівників правилам захисту від небезпеки, що викликані ЗМУ, аваріями, катастрофами, стихійними лихами, епідеміями тощо, в тому числі способам надання першої медичної допомоги і методам профілактики інфекційних захворювань;
морально-психологічна підготовка населення і рятівників з метою готовності до активних дій при ліквідації наслідків НС і попередження паніки;
використання захисних споруд (сховищ, протирадіаційних укриттів, пристосованих приміщень) як засобів колективного захисту населення, в тому числі і для розгортання і забезпечення роботи медичних закладів в умовах радіоактивного, хімічного забруднення території і інш.;
використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) органів дихання, шкірних покривів від забруднення радіоактивними, хімічними речовинами, бактеріальними засобами;
дотримання відповідних режимів протирадіаційного і протихімічного захисту, правил поведінки; проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів при проживанні (перебуванні) на території, що забруднена РР і ХР, або в осередках інфекційних захворювань, небезпечних до зараження населення і рятівників при ліквідації наслідків ЗМУ чи НС;
проведення заходів медичного захисту (складова частина медико-санітарного забезпечення населення і особового складу, який приймає участь в ліквідації наслідків НС).
Основними способами захисту населення в особливий період і при НС є:
своєчасне оповіщення населення;
укриття населення у захисних спорудах;
використання засобів індивідуального та медичного захисту;
евакуація та тимчасове переселення населення.
