III. Взаємодія дсмк з іншими аварійно-рятувальними службами

Важливим елементом управління службою МК в різні періоди її діяльності є організація взаємодії.

ДСМК України, з одного боку, є підсистемою (складовою частиною) не тільки МОЗ і МНС України, а в першу чергу, єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру; з іншого боку, ДСМК об’єднує служби медицини катастроф МОЗ, МО, сили і засоби інших міністерств, які приймають участь в ліквідації медико-санітарних наслідків у відповідності до покладених на них обов’язків. Це визначає, що успішне виконання завдань служби можливе тільки при умові стислої оперативної і ефективної взаємодії з іншими підсистемами МНС і між органами управління, закладами і формуваннями ДСМК на всіх рівнях.

Для забезпечення ефективності заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій необхідна злагоджена робота сил і засобів, які приймають у цьому участь. Виходячи з багатоплановості і різноспрямованості дій учасників робіт, найбільш актуальною є проблема їх взаємодії, координації і концентрації зусиль на найважливіших напрямках діяльності у кожному певному випадку і проміжку часу. Узагальнено можна сказати, що взаємодія – це коли всі розуміють, знають і роблять те, що від них вимагається.

Взаємодія ДСМК уявляє собою систему погоджених і взаємопов’язаних за цілями, завданнями, місцем, часом, способами і обсягом заходів з

• підготовки органів управління, формувань і закладів служби різної підпорядкованості до прогнозування і оцінки обстановки в НС;

• зниження тяжкості медико-санітарних наслідків НС;

• планування і здійснення медико-санітарного забезпечення населення в НС;

• управління силами і засобами при ліквідації наслідків НС.

Взаємодія здійснюється на основі наступних принципів:

• єдність державної політики в області попередження і ліквідації НС, охорони здоров’я населення і профілактики захворювань;

• пріоритет збереження життя і здоров’я населення при виникненні і ліквідації НС, викликаних стихійними лихами, аваріями, катастрофами, епідеміями;

• єдність підходів і критеріїв при прогнозуванні і оцінці медико-санітарної обстановки в різних ситуаціях, обліку можливостей аварійно-рятувальних і медичних підрозділів, формувань і закладів.

Основними учасниками (сторонами) взаємодії ДСМК є її органи управління, формування і заклади на центральному, регіональному, місцевому і об’єктовому рівнях.

В організації взаємодії органів управління, формувань і закладів ДСМК приймають участь на всіх рівнях (державному, регіональному, місцевому, а іноді і на об’єктовому):

• Міністерство охорони здоров’я (МОЗ України);

• Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України);

• Міністерство оборони (МО України);

• Міністерство внутрішніх справ (МВС України);

• Міністерство транспорту (Мінтранс України);

• системи охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, областей України, міст Києва та Севастополя.

На всіх рівнях відповідні органи управління організують взаємодію з закладами і підприємствами постачання медичного майна і техніки.

Взаємодія органів управління, формувань і закладів ДСМК організується і здійснюється на кожному рівні у відповідності до Планів медико-санітарного забезпечення населення на випадок НС.

Сумісні зусилля сторін спрямовані на рішення наступних завдань:

• організація постійного медико-санітарного спостереження за потенційно небезпечними в плані виникнення НС об’єктів, проведення комплексу заходів з недопущення або зниження тяжкості медико-санітарних наслідків можливих НС;

• своєчасне і чітке планування медико-санітарного забезпечення при ліквідації наслідків НС;

• оперативне забезпечення інформацією про виникнення НС, їх медико-санітарні наслідки, зміни медичної і санітарно-епідемічної обстановки, наявність і створення органів управління, формувань і закладів ДСМК;

• підтримання високої готовності органів управління, формувань і закладів ДСМК;

• забезпечення постійним, стійким зв’язком органів управління, формувань і закладів ДСМК;

• своєчасне прийняття і оперативна реалізація оптимальних рішень з висування в зону НС формувань взаємодіючих сторін, їх ефективного використання при проведенні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, а також з забезпечення медичним майном;

• створення і чітке ведення єдиних обліково-звітних документів;

• збереження здоров’я особового складу аварійно-рятувальних підрозділів, формувань і закладів, а також населення, які приймають участь в ліквідації наслідків НС.

Взаємодія сторін в області попередження і ліквідації медико-санітарних наслідків НС включає наступні заходи:

• розробка і впровадження в практику охорони здоров’я єдиної доктрини підготовки і використання сил і засобів охорони здоров’я, організації і проведення комплексу лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в НС;

• чітке визначення конкретних завдань всіх взаємодіючих органів управління, формувань і закладів і організація їх рішень на даному рівні ДСМК і в конкретних НС;

• сумісна участь в розробці нормативно-правових і нормативно-розпорядчих документів;

• підготовка угрупувань сил і засобів до проведення лікувально-евакуаційних заходів, а також спеціалізованих формувань держсанепідслужби для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в зонах НС;

• обмін інформацією про медичну і санітарно-епідемічну обстановку, яка складається;

• організація заходів з підтримання санітарно-епідемічного благополуччя населення в зоні НС;

• доукомплектування формувань, що залучаються для ліквідації медико-санітарних наслідків НС;

• створення системи управління, організація оповіщення і всебічного забезпечення органів управління, формувань і закладів ДСМК;

• проведення сумісних тренувань (навчань) для перевірки реальності планів, підготовки органів управління, формувань і закладів ДСМК;

• сумісна розробка і постійне уточнення питань взаємодії в планах медико-санітарного забезпечення населення на випадок НС;

• взаємний обмін інформацією з питань попередження і ліквідації медико-санітарних наслідків НС, які відносяться до компетенції взаємодіючих сторін;

• сумісна розробка змісту і методів спеціальної підготовки особового складу органів управління, формувань і закладів ДСМК;

• участь в підготовці населення з надання першої медичної допомоги в НС;

• координація наукових досліджень з організації ДСМК, її підготовки і діяльності, удосконалення взаємодії сторін, з питань медичного захисту населення і особового складу аварійно-рятувальних формувань, удосконалення оснащення формувань і закладів служби;

• обмін досвідом, участь в конференціях, семінарах з проблем попередження і ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Взаємодія органів управління, формувань і закладів ДСМК організується на державному, регіональному і територіальному рівні центральною і територіальними координаційними комісіями ДСМК, на місцевому рівні – керівником органу охорони здоров’я, на об’єктовому рівні – керівником закладу охорони здоров’я.

Пропозиції щодо організації взаємодії, як правило, включаються в розпорядження (завдання) про/на планування медико-санітарного забезпечення населення на випадок НС, розробку плану роботи (дій) формувань (закладів) при виникненні НС. Вони повинні змістить: стислі висновки із оцінки обстановки, які відображають умови медико-санітарного забезпечення в можливих НС (зміст, обсяг і організацію заходів, що треба виконати, потребу в силах і засобах); перелік органів управління, формувань і закладів, з якими необхідно організувати взаємодію; завдання кожного із учасників взаємодії (зміст і обсяг заходів, покладених на них, строки і принципові рекомендації з їх виконання); організацію контролю.

Основні положення з організації взаємодії органів управління, формувань і закладів ДСМК, що приймають участь в попередженні і ліквідації медико-санітарних наслідків НС, відображаються у відповідних розділах плану медико-санітарного забезпечення населення на випадок НС, який розробляється на державному, регіональному, місцевому і об’єктовому рівнях. За необхідністю розробляються окремі плани взаємодії.

В окремих формуваннях і закладах ДСМК розробляються таблиці взаємодії. Витяги із плану (таблиці) в письмовому вигляді доводяться до всіх учасників взаємодії в частині, що їх стосується.