Тазовий відділ

Тазовий відділ птахів складається з трьох парних кісток: клубових (os ilium), сідничних (os ischium) та лобкових (os pubis) (див. рис. 16.1). Перетворення передніх кінцівок на крила спричинило ряд змін і в інших частинах скелету, зокрема в скелеті задніх кінцівок і їх поясу. Оскільки передні кінцівки змінили свою функцію і весь тягар при рухах на землі і гілках, при злітанні, посадці припадає на тазовий пояс, то ця частина скелету значно змінилась. Ці зміни, пов'язані з необхідністю дати міцну опору заднім кінцівкам, а також - з відкладанням великого розміру яєць, вкритих твердою шкаралупою, привели до того, що кістки тазового поясу зрослися між собою, їх черевні відділи широко розсунуті, через що таз називають відкритим.

Внаслідок злиття кісток тазу утворилася дуже вкорочена і нерухома тулубова частина хребта, що створює надійну опору під час рухів по землі і забезпечує більш надійне положення його при польоті. Цим і досягається значна міцність тазу. Найширший і найстійкіший таз у птахів, що ведуть наземний і лазячий спосіб життя, найбільш вузький у птахів, що добре пірнають.

Задня кінцівка птахів складається з ряду кісток: стегно, гомілка, цівка, фаланги пальців. Стегно (femur) - коротка і міцна кістка. Шийка стегна розташована під прямим кутом до його основної частини, що обмежує рухомість стегна, але зміцнює зчленування стегна з тазом.

Гомілка складається з двох кісток - великої (tibia) і малої (fibula) гомілкових, з яких краще розвинена велика гомілкова. Мала гомілкова кістка - рудиментарна і приросла до великої. До дистальної частини гомілки приростає проксимальний ряд кісточок передплесна (tarsus), утворюючи складну кістку - тибіотарзус (tibio - tarsus).

Цівка у дорослого птаха представлена однією довгою кісткою, яка ембріональне виникла в результаті зростання кісток плесна і нижнього (дистального) ряду кісток передплесна. Розміри цівки змінюються залежно від способу життя птаха,

У птахів, що лазять по гілках дерев, вона, як правило, вкорочена, у болотних птахів - видовжена. Довга і тонка цівка полегшує відштовхування птаха при злітанні. Гомілкостопне зчленування розташовується між двома рядами кісток передплесна. Це зчленування називається міжпередплесневим або інтертарзальним. До цівки приєднуються фаланги пальців.

У голуба, як і в більшості птахів, є чотири пальці: три з них спрямовані вперед, один - назад. У деяких (дрохва, кулики) пальців три, а у африканського страуса їх лише два. Скорочення кількості пальців, як правило, спостерігається у птахів, які живуть у сухих, відкритих місцях. Найбільш характерним у будові задніх кінцівок птахів є зростання ряду кісткових елементів. Така будова обумовлює їх міцність і стійкість, зокрема полегшує підтримання рівноваги птаха при посадці.

Отже, скелет птахів характеризується низкою особливостей, зумовлених загальним пристосуванням до польоту. Основними з них є: видозміни передніх і задніх кінцівок та їх поясів, міцність і легкість скелету, поява великої за об'ємом мозкової коробки, очних западин тощо.