Кровоносна система

Відносна маса серця у добрих літунів більша, ніж у поганих. Маса серця у підсоколика малого становить 1,7%, у дещо гіршого літуна боривітра - 1,2%, у сороки - 0,9%, у фазана, який рідко літає, - 0,4% загальної маси тіла, а у дея­ких видів колібрі може сягати 1/3 або 30%.

Число скорочень серця у птахів більше, ніж у ссавців. У голуба - 136-360 ударів за хвилину, в куроподібних - 128-340, качки - 150-250, горобця хатньо­го - 745-860. Отже, частота скорочень у дрібних птахів досягає кількохсот за хвилину і подвоюється під час польоту. Великий об'єм серця у птахів і велика частота його скорочення зумовлюють і високий порівняно із ссавцями, кро­в'яний тиск.

Кровотворним органом у птахів є селезінка, яка має вигляд овального червоного тільця, що прикріплюється з правої сторони залозистого шлунка. Прогресивною рисою птахів є також загальне збільшення обсягу крові. У кісткових риб маса крові становить приблизно 3% від маси тіла, у безхвостих амфібій - 6%, у птахів - 9%. Вміст кисню у крові птахів приблизно в 2 рази більший ніж у рептилій.

Органи травлення

Всі птахи, за винятком дрімлюги і деяких інших, мають невелику ротову по­рожнину, якою і починається травний тракт. Функцію відсутніх у птахів зубів, як органу захоплювання і утримування їжі виконують рогові чохли, які покривають верхню і нижню щелепи. Форма дзьоба дуже різноманітна і залежить від харак­теру їжі та способу її добування. До дна ротової порожнини прикріплений язик. Він дуже рухливий, кінець часто загострений і зроговілий. Слинні залози у птахів розвинені по-різному. У дятлів вони розвинені добре, їх клейкі виділення, якими змащується язик, сприяють добуванню комах зі щілин та інших порожнин у де­реві. У хижих птахів слинні залози призначені для змочування харчової маси, внаслідок чого вона легко просувається по стравоходу. В деяких птахів (дрімлюга) слинні залози недорозвинені. Довгий стравохід у голуба, хижих, куроподібних і деяких інших птахів утворює значне розширення - в о л о. Воно розташовується в самій основі шиї і призначене як для тимчасо­вого перебування, так і для початкового травлення проковтнутої їжі.

У голуба стінки вола під час виведення пташенят мають здатність виділя­ти особливу сироподібну масу - "м о л о ч к о" (містить понад 10% білків і 12-15% жирів), яким птах вигодовує своїх пташенят.

Стравохід веде в шлунок. У зв'язку з грубою їжею, яку використовують птахи, і значною її кількістю, шлунок у них досить великий. Він скла­дається з двох відділів: переднього тонкостінного залозистого, де їжа зазнає хімічного впливу секрету травних залоз, і заднього товсто­стінного м'язового, де їжа подрібнюється механічно. У хижих, комахої­дних та деяких інших птахів задній відділ шлунка тонкостінний, м'який, дещо втягнутий і є по суті резервуаром для їжі, що зазнає впливу концентрованих шлункових соків, які виділяються залозистим відділом. У рослиноїдних (куроподібні) птахів, їжа яких грубша, м'язовий відділ шлунка, навпаки, досягає 'значного розвитку. Зсередини він вкритий досить щільною оболонкою. Внутрішні стінки м'язового шлунка виділяють речовину, яка, твердіючи, утворює рогову плівку. М'язовий шлунок містить так звані гастроліти - спеціально проковтнуті камінці та інші тверді предмети, що полегшують перетравлення рослинного корму.

Подрібнення корму досягається ско­роченням стінок м'язового шлунка (до 30 скорочень за 1 секунду). У зерно­їдних птахів у м'язовому шлунку ство­рюється тиск до 20-30 кг/см². Від м'язового шлунка, поряд з отвором залози­стого, відходить дванадцятипа­лий відділ кишківника, що утворює характерну петлю навколо щільної підшлункової залози. Відносно довга тонка кишка вигинається спірально і переходить в короткий чадній відділ. Останній не диференційо­ваний на товсту і пряму кишку. Задня кишка безпосередньо відкривається в клоаку.

Відносна довжина кишківника різна і залежить від характеру їжі. Наприклад, у баклана і шуліки кишківник в 11 -12 разів довший за тіло, у деяких соколоподібних у 7-8 разів, а в більшості комахоїдних птахів - у 4-7 разів. На межі тонкого і товстого кишківника у голуба, як і в багатьох інших птахів, розташовується два невеликих порожнистих відростки - сліпі відростки. Від верхньої стінки клоаки відходить сліпий виріст - фабрицієва сумка, що відіграє роль залози внутрішньої секреції. Цей орган продукує лімфатичні клітини і характерний лише для птахів (з віком зменшується в розмірах).

У великій дволопатевій печінці нагромаджується і зберігається особливий вуглевод - глікоген, який є запасним харчовим продуктом. Жовчного міхура у голубів немає, але у більшості птахів він є. Жовчна протока відкри­вається у дванадцятипалу кишку.

Швидкість перетравлювання їжі у птахів велика. До прикладу, у горобця хатнього зерна перетравлюються за 3-4 години, жук - за 1 годину, гусінь - за 15 хвилин.