Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторна робота_16.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
460 Кб
Скачать
☆

Сечостатева система

Органи виділення у птахів і рептилій дуже схожі. В ембріональному стані розвивається тулубова н и р к a (mesonephros). Пізніше вона замінюється, як і в усіх амніот, тазовою ниркою (metanephros]. Нирки - парні видов­жені плоскі тіла, що розділяються на три лопаті: передню, середню і задню, а в деяких птахів (лиска) - на п'ять лопатей. Нирки розташовуються вздовж хребта і щільно прилягають до складних крижів. Відносний розмір нирок у птахів більший, ніж у рептилій і навіть у ссавців, що пов'яза­не з підвищеним обміном ре­човин. Так, у крячка він стано­вить 1,6% маси тіла, у шпака – 1,2%, креха – 2,6%. Від кожної нирки з її черевного боку відходить сечовід, який відкривається в середній відділ клоаки.

Сечового міхура у дорослих птахів (як і у деяких рептилій) немає, хоча в ембріональному стані він закладається (як гомолог алантоїса) і рудимент його зберігається у деяких аж до однорічного віку. В зв'язку з відсутністю сечово­го міхура кашоподібна сеча, що складається, як і в рептилій, головним чином із сечової кислоти і погано розчиняється у воді, дуже швидко проходить че­рез шляхи видільної системи.

.Органи розмноження

У самців птахів с і м' я н и к и представлені парою бобоподібних тіл, які розташовані біля нирок. Розмір, забарвлення і форма сім'я­ників змінюються залежно від сезону року. В період розмноження вони збільшуються. У зяблика, наприклад, їх об'єм зростає в 1125 разів, у горобця хатнього - у 1127, у шпака - в 1500 разів. У цей час вони набувають овальної форми і світлого кольору.

Після закінчення періоду розмноження вони помітно зменшуються в об'ємі, набувають темного забарвлення. На внутрішніх краях сім'яників розміщені придатки (epididymis), гомологічні переднім відділам тулубових нирок ембріона. Від кожного придатка відходить покручений виносний канал -с і м' я провід (vas deferens], який перед входом у клоаку в деяких птахів утворює невелике розширення - сім'яний міхурець, що є резервуа­ром для сім'я.

Отже, через клоаку у птахів виводяться назовні не лише кал і сеча, а й ста­теві продукти. Копулятивного органу в голуба, як і в більшості птахів, немає. Непарний копулятивний орган, що є випинанням клоаки і подібний до такого у крокодилів, є у бігаючих, гусеподібних та ін. У лелек, чапель, дрохв, копуля­тивний орган рудиментарний. У птахів, які не мають парувального органу, внутрішнє запліднення досягається за допомогою зближення отворів клоаки самця і самиці, під час якого самець викидає сперму.

Яєчник самиці, як і яйцепровід (цілком розвинений), у більшості птахів є тільки лівий. Це тіло неправильної форми, яке в стані спокою має зернисту структуру і змінюється в розмірі залежно від ступеня зрілості яєць. Весною в ньому розвивається кілька тисяч слабо диференційо­ваних яйцеклітин. Окремі з них починають швидко нагромаджувати жовток, в результаті чого яєчник помітно збільшується, набуваючи при цьому гронопо­дібної форми і жовтого забарвлення. Яєчник розташований біля переднього верхнього краю лівої нирки. Верхній кінець яйцепроводу відкривається роз­ширеною лійкою в порожнину тіла біля яєчника. Яйцепровід це товстостінна, покручена трубка, яка нижнім кінцем відкривається в клоаку. Яйцепровід скла­дається з кількох відділів. Верхній, найдовший відділ яйцепроводу - фалопієва труба (tuba Fattopii) всередині вкритий численними білковими зало­зами і складками. Далі міститься широкий, але порівняно тонкостінний відділ, що називається маткою (uterus). Матка переходить у вузьку піхву (vagina), яка відкривається в клоаку. Правий яєчник розвивається (і то не по­вністю) лише інколи у деяких хижих птахів, а також гагароподібних, куроподі­бних, пастушкових. Редукція правої половини статевих органів у самиць пов'я­зана, очевидно, з відкладанням відносно великих яєць з твердою шкаралупою і повільним рухом їх по яйцепроводу (1-2 доби). Яйцеклітина, яка формується у яєчнику, нагромадивши необхідну кількість жовтка, звисає в порожнину тіла над лійкою яйцепроводу у вигляді стеблоподібного фолікула. Після дозріван­ня яйця стінка фолікула розривається і яйце через лійку потрапляє в яйце­провід, у верхній частині якого і запліднюється.