Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з Юрид.психол..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

2. Професійно-психологічна підготовленість юриста

Професійно-психологічна підготовленість професіонала юридичного спрямування - це його підготовленість до розуміння і враховування психологічних аспектів при здійсненні своєї професійної діяльності, до подолання психологічних труднощів на шляху вирішення професійних завдань.

- Професійно-психологічні знання - інформованість юриста з питань психології людини, груп, про вплив психологічних чинників на стан законності і правопорядку. - Професійно-психологічні уміння - освоєні способи практичного використання психологічних аспектів в правоохоронній, правочинній і правовиконавчій діяльності.

- Професійно розвинені психологічні якості. Цей компонент професійно-психологічної підготовленості включає різні психологічні якості, що мають спеціальне значення для діяльності співробітника правоохоронних органів.

- Професійно-психологічна стійкість — четвертий компонент професійно-психологічної підготовленості співробітника.

3. Професійна спрямованість юриста

Професійна спрямованість юриста - особлива система його спонукань до застосування своїх сил і здібностей в зміцненні законності і правопорядку в країні.

Основними елементами професійної спрямованості є:

- Соціально-мотиваційні якості — перша підгрупа якостей професійної спрямованості юриста. Серцевина соціально-мотиваційних якостей — соціальний зрілий світогляд — сукупність ідей, переконань, поглядів на життя і суспільство. Потреба — стійка сильна потреба людини, що тривало виявляється, в чомусь. - Професійно-мотиваційні якості — друга підгрупа спонукальних сил співробітника правоохоронної діяльності. Задатки цих якостей лежать в загальній спрямованості молодої людини, що прийняла рішення вибрати професію юриста.

Правосвідомість юриста — сукупність правових поглядів, що реально існують у нього, і уявлень, виражають розуміння правової дійсності, знання конкретних правових норм, відношення до них і подій у сфері правопорядку, діяльності правоохоронних органів.

4. Морально-психологічні особливості особи юриста

Мораль — сфера життя суспільства і поведінки людей, яка характеризується поняттями добра і зла, справедливості і несправедливості, честі і відповідальності і пов'язана з ними системою норм людської поведінки (моральних норм). Морально підготовлений той, хто завжди і скрізь слідує цим нормам, виконує свій обов'язок, захищає добро і справедливість, бореться із злом і несправедливістю завжди і скрізь. Можна стверджувати, що правоохоронна діяльність пронизана мораллю. У ній поєднуються правові і етичні засади.

5. Здібності юриста

 Здібності юриста - виступають одним з важливих внутрішніх умов успішного оволодіння певною спеціальністю, високопродуктивної праці і постійного вдосконалення.

Здібності юриста - це сукупність тих або інших якостей, структура яких чітко відповідає вимогам юридичної праці.

- Соціально-юридичні здібності обумовлені соціальним призначенням і статусом юриста. Основні вимоги до особистості і його здібностей якісно досягати цілей в зміцненні законності і правопорядку — визначаються його соціальною роллю, його статусом державної людини, представника влади.

Громадянськість - одна з якостей, що відповідають соціально-юридичним вимогам. Юристи завжди належали до прогресивної і авангардної частини суспільства. Громадянськість знаходить вираз в здатності керуватися вищими суспільними ідеалами, йти до їх реалізації наполегливо, відноситися до цього відповідально і оптимістично.

Моральність юриста — друга соціально-психологічна якість. Юрист повинен бути в принципі чесною, порядною, працелюбною, сумлінною, вимогливою до себе людиною, обізнаною.

Гуманність (людський, людяний) — якість, яка визначає здатність юриста бути справжнім професіоналом в правоохоронних органах.

Діловитість — необхідна якість юриста. Бути діловитим — означає бути здатним побудувати роботу так, щоб кінцевий результат був безумовно досягнутий.

- Спеціально-юридичні здібності юриста — особливі якості, які визначаються специфікою юридичної праці, тим, що відрізняє її від інших видів праці, і які важливі саме для юриста, але не обов'язкові для інших.