2. Дефекти правової соціалізації

Існує загальна|спільна| схема процесу деморалізації з|із| подальшою|наступною| криміналізацією (дефекти соціалізації) дітей, підлітків:

1. конфлікти з|із| батьками (дефекти сімейної|родинної| соціалізації);

2. труднощі, невдачі в школі (дефекти соціалізації в школі);

3. контакти, зближення з|із| деморалізованими однолітками (дефекти соціалізації в групах однолітків).

3. Психологічні умови дієвості правових норм

Оскільки правова норма завжди пов'язана з людськими стосунка­ми, то оцінити дієвість правової норми можна лише на основі аналі­зу соціальних факторів, у тому числі й тих, які мають психологічне забарвлення.

Виділяють такі групи умов дієвості правових норм:

1. макросоціальні умови (рівень соціально-економічного розвит­ку суспільства, правова система і культура, соціальні інститу­ти, ідеологія і т. д.);

2. мікросоціальні умови (найближче оточення людини — формаль­ні і неформальні малі групи);

3. особистісні умови суб'єкта, який реалізує право - відноситься до інди­відуально-психологічних особливостей індивіда, який ухвалює рішен­ня про правильність поведінки. Річ у тім, що вибір варіанта поведінки залежить не лише від сили впливу зовнішніх обставин (макросоціальні умови), а й від особистості, зокрема від її інтелектуальних, емоційних і вольових особливостей, системи потреб, нахилів, інтересів, психічного стану тощо, які є як наслідком середовища і виховання, так і особисто вроджених якостей.

Мотиви правослухняної поведінки особистості різні:

а) переконаність у суспільній корисності вчинку, який здійснюється;

б) правовий обов'язок, обов'язок перед суспільством;

в) професійне почуття відповідальності;

г) практична корисність вчинку для інших людей;

ґ) стереотип, звична поведінка;

д) конформізм (підкорення більшості);

е) боязнь правової чи моральної відповідальності;

є) особиста користь від здійснення вчинку;

ж) егоїстичні інтереси;

з) негативні мотиви (помста, ревнощі та ін.), які реалізуються правомірними засобами.

Відповідно суспільна поведінка суб’єкта може бути правомірною і неправомірною.

Залежно від психологічного ставлення суб'єкта до права, а також сформованих психологічних установок, правомірна поведінка, може бути:

1. активною (соціально-усвідомленою)

2. пасивною (звичаєвою)

3. конформістською

4. маргінальною,

Неправомірна поведінка виникає у випадку накладення негативної психологічної установки щодо права і негативної діяльності, тобто правопорушення.

ЛЕКЦІЯ 9

Кримінальна психологія.

Психологія злочинця та злочинних груп

1. Поняття особистості злочинця і типологія злочинців

2. Психологічні особливості (риси|межі|) особистості|особистості| злочинця

3. Психологія неповнолітнього злочинця

4. Психологія злочинних груп

Кримінальна психологія — сфера юридичної психології, яка ви­вчає психологічний механізм правопорушень і психологію правопо­рушників, проблеми утворення, структури, функціонування і розпа­ду злочинних груп.