Рецензування курсової роботи

Виконана і належно оформлена курсова робота у визначений кафедрою термін здається науковому керівнику, який протягом тижня робить висновок щодо можливості допуску курсової роботи до захисту. Допущена до захисту робота передається рецензентові не пізніше, ніж за тиждень до захисту. Склад рецензентів затверджують на засіданні кафедри.

Завдання рецензента – допомогти кафедрі всебічно й об’єктивно оцінити курсову роботу щодо її наукового та літературного рівня. Визначаючи якість курсової роботи, рецензент повинен проаналізувати її, керуючись принциповими міркуваннями. Зазвичай рецензія складається з трьох частин: загальної, докладного аналізу та висновків. У загальній частині рецензент:

– Визначає місце курсової роботи серед праць подібної тематики, тобто конкретизує, що нового в ній, або чим вона відрізняється від них.

– Оцінює актуальність теми дослідження, ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків та сформульованих у курсовій роботі рекомендацій. В оцінці обґрунтованості наукових положень, їхньої достовірності й новизни мають відбиватися як позитивні, так і негативні аспекти курсової роботи. Зокрема рецензент має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, які викликають сумніви. Рецензент також указує новизну, перспективність, практичну цінність, можливі конкретні шляхи використання результатів дослідження.

– Виявляє відповідність матеріалу, зокрема ілюстративного, сучасним досягненням мистецтвознавства, а також чинним нормативним документам.

– Визначає характер використання найновіших інформаційних джерел, зокрема літератури (за потреби слід указати, які джерела застаріли).

– Характеризує знання і правильність вживання музикознавчої термінології, структуру й стиль курсової роботи.

– Визначає відповідність оформлення курсової роботи чинним вимогам щодо наукових досліджень.

У докладному аналізі курсової роботи наводиться перелік помічених недоліків, наприклад: неточних і неправильних визначень та формулювань, смислових і стилістичних вад тощо.

У висновках рецензент обов’язково оцінює курсову роботу за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно». Оцінка «незадовільно» не є підставою для відхилення курсової роботи від її захисту.

Після рецензування робота повертається студентові для ознайомлення з рецензією та підготовки до захисту.

Підготовка курсової роботи до захисту

Готуючись до захисту, студент має скласти тези свого виступу обсягом 2‑3 сторінки друкованого тексту (4000–6000 знаків із пропусками). У тезах має бути вміщено характеристику актуальності і значущості теми, розкрито зміст курсової роботи і показано підхід автора до вирішення порушеної у роботі проблеми.

Зі структурного погляду, тези виступу можна поділити на три частини, кожна з яких є самостійним смисловим блоком. У першій частині зазвичай повторюють вступ курсової роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим змістовим аспектам, якими характеризується актуальність теми, формулюються мета і завдання, визначаються застосовані методи, описується структура праці. У другій частині виступу в послідовності, визначеній логікою дослідження, характеризують кожний розділ роботи. При цьому особливу увагу звертають на кінцеві результати. Третю частину будують за змістом загальних висновків та основних рекомендацій курсової роботи, доцільно акцентувати свій підхід до вирішення проблеми. Дуже важливо, щоб виступ був науковим, тобто добре аргументованим, зрозумілим, граматично точним, переконливим. Під час підготовки письмового тексту виступу варто скористатися такими порадами:

– підкреслити слова, на яких робиться логічний наголос;

– звести до мінімуму вживання займенників;

– уживати переважно прості слова й прості стверджувальні речення.

Тези виступу мають стати показником високого рівня теоретичної підготовки студента з історії зарубіжної музики, його всебічної ерудованості та вміння доступно, логічно і переконливо викласти основні результати дослідження.