Оформлення курсової роботи.

Перш ніж представляти роботу на перевірку, курсант (студент, слухач) повинен уважно перечитати її текст, критично оцінюючи власну логіку викладу, ясність опису матеріалу, ступінь переконливості і доказовості, стилістичне і граматичне оформлення письмової мови.

Курсова робота включає наступні частини: титульний лист; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); основна частина (вступ, розділи, висновки до розділів, висновки); список використаних джерел; додатки (за необхідності).

Титульний лист роботи оформлюється так, як показано в додатку А.

Наступна після титульного листа сторінка – «Зміст». Вона містить у собі назви всіх розділів і підрозділів тексту роботи, починаючи зі вступу і закінчуючи літературою з зазначенням сторінок, на яких вони знаходяться. Всі розділи роботи, крім вступу, висновків, списку літератури і додатків нумеруються арабськими цифрами. Наприклад: Розділ 1. Нумерація параграфів здійснюється окремо в кожному розділі і складається з двох цифр: перша – це номер розділу, друга – власне параграфу. Наприклад: 1.3 означає, що це третій параграф першого розділу.

Кожний розділ роботи починається з нової сторінки. Назва розділу друкується посередині сторінки (симетрично до тексту) заглавними літерами: (ВСТУП, РОЗДІЛ 1, ДОДАТКИ, тощо). Крапка після назви не ставиться.

Параграфи друкуються на тій же сторінці, де завершився попередній. Їх номери та назви слід друкувати прописними літерами (перше слово – з заглавної) в підбір до тексту. Після назви параграфу ставиться крапка.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам (через 1 порожній рядок).

Якщо курсант, студент чи слухач використовує в роботі ілюстраційний матеріал (фотографії, малюнки, схеми, графіки тощо) чи подає таблиці, їх оформлення підлягає певним правилам.

Кожна таблиця повинна мати назву, яка друкується під словом «Таблиця» і її номером перед власне таблицею. Таблиці нумеруються арабськими числами в межах розділу. Номер таблиці - це дві цифри, перша з яких – номер розділу, а друга – власне таблиці. Наприклад: «Таблиця 2.1» – перша таблиця в другому розділі. Слово «Таблиця» пишеться повністю і розміщується у правій частині сторінки. Назва таблиці друкується з абзацного відступу посередині і виділяється жирним шрифтом. В ній обов'язково вказуються одиниці виміру, в яких представлені кількісні дані, що наведено в таблиці. Таблицю розміщують у тексті після її першого згадування. Якщо таблиця займає більше, ніж одну сторінку, її виносять в додаток.

Всі ілюстрації позначаються як «Рисунки» і нумеруються послідовно в межах розділу (аналогічно таблицям). Кожна ілюстрація підписується знизу в такій послідовності: скорочене слово рисунок (Рис.), номер і назва (в тому ж рядку). Їх розміщення підлягає тим же правилам, що і розміщення таблиць. Зразок оформлення таблиці та ілюстративного матеріалу дивись в додатку Б.

Наприкінці курсової роботи надається повний список літератури («СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ»), яку курсант, студент чи слухач використовував при роботі над темою. При цьому обов’язково на усі з названих джерел мають бути посилання в тексті (принаймні, один раз).

Дані про використану літературу наводять безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів та бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів та скорочень мовою оригіналу. Джерела розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».). Приклади оформлення літературних джерел всіх видів подано у Додатку Д.

Якщо в роботі цитуються кілька статей зі збірника праць або журналу, то одиницями бібліографічного опису є кожна з цих статей, а не весь збірник або журнал. Журнал, як правило, не використовується як одиницю бібліографічного опису. Збірник праць може використовуватися в цій якості, якщо в тексті характеризуються і, відповідно, цитуються загальні ідеї, підходи, теми, характерні для статей усього збірника.

При оформленні списку літератури важливо приділити особливу увагу як правильному бібліографічному описові джерел, так і точності їх вихідних даних.

Після списку літератури (за необхідності) даються додатки. Їх оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Справа сторінки над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток » і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: «Додаток А».

Обсяг курсової роботи повинен бути достатнім для розкриття розглянутої проблеми. Найчастіше для курсової роботи 1 курсу буває досить 25-30 сторінок друкованого тексту. Текст роботи друкується на одній стороні стандартного листа білого паперу формату А4, кегль 14 через 1,5 інтервали. Поля: ліве —30 мм, праве 10 мм, верхнє та нижнє—20 мм. Сторінки варто нумерувати арабськими цифрами в правому верхньому кутку. Нумерація сторінок роботи починається з титульного листа, при цьому дотримується наскрізна нумерація по всьому тексту. На титульному листі номер сторінки не ставиться. Робота повинна бути зброшурована (прошита).