Лекція 14. Виховний потенціал української обрядовості

Зміст

1. Народний календар, його виховні потенції та філософські основи.

2. Виховні традиції народного календаря.

3. Народний календар і національна система виховання.

4. Дитина як учасник свят родинного циклу.

Література:

1. Весняно-літня поезія трудового народу. - К., 1963.

2. Виховний потенціал народного календаря // Рад. школа. - 1990. - №9.

3. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. — К., 1991.

4. Етнографія України. - Львів, 1994.

5. Концепція національного виховання // Освіта. - 1996. - 7 серпня.

6. Основи національного виховання. - К., 1993.

7. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К., 1997.

8. Скуратівський В. Місяцелік. Український народний календар. - К., 1993.

9. Українська минувщина. - К., 1994.

1. В українського народу впродовж століть склалися багаті тради­ційні знання, які надавали змогу вижити в нелегких умовах на­турального і напівнатурального способу господарювання. Ці знання допомагали хліборобам орієнтуватися в просторі, пристосовува­тися до природних умов, здійснювати потрібні виміри й обрахун­ки, прогнозувати результати праці, пізнавати світ.

Важливе місце в такій діяльності посідав народний кален­дар, який чітко визначав етапи господарської діяльності, регла­ментував працю і час відпочинку. У ньому втілювалася етнічна історія, традиційний побут, весь уклад життя народу. Кожна дата, свято народного календаря рясніють традиціями і звичаями, які тісно пов'язані з природою рідної місцевості та трудовою діяль­ністю людини. Тут немає нічого надуманого і штучного, усе від­повідає традиційному способу життя народу. Ідейно-моральна наснаженість, зміст народного календаря мудро спрямовані на виховання в людини почуття господаря рідної землі, працьовито­сті хазяїна, ініціативності й підприємливості, якостей турботливо­го сім'янина, порядності, добродійності та багатьох інших чеснот.

Невід'ємною складовою українського народного виховання є традиції, звичаї, обряди, дійства, пов'язані з народним календарем.

Народний календар - це система історично визначених дат, подій, свят, традицій, звичаїв і обрядів, які в певній послідовності відзначаються всім народом протягом року. Народний кален­дар - це енциклопедія життя, трудової діяльності, культури, побу­ту, дозвілля народу, могутній комплекс засобів ідейно-морального, емоціонально-естетичного виховання підростаючого покоління. Це природовідповідна програма національного виховання. Ве­ликий виховний зміст народного календаря в тому, що його ос­новою є природа в її величі, природа людини, трудова діяльність людей, їхній побут і дозвілля залежно від пори року. Оскільки український народ хліборобський, в основі його лежить кален­дар землеробський.

Український народний календар ґрунтується на стійких тра­диціях матеріального і духовного буття людей праці. Він відо­бражає етнічне, суспільно-політичне, культурно-історичне життя народу, його багатогранну духовність.

Народний календар - це той цементуючий матеріал, який віками зберігав нашу національну ментальність, національний дух, нашу українську націю.

Перші зразки народного календаря сягають початку нашої ери. Люди певними знаками, символами накреслювали основні види трудової діяльності. З часом чільне місце в календарі від­водиться важливим життєвим подіям, явищам природи, порам року. Так, явища пробудження природи, зародження життя, оно­влення всього живого на землі пов'язувалися з приходом весни.

З розвитком народу збагачувався і його календар, укріплювалися його звичаї і традиції. Так, у роки нашого національного відродження в життя і побут увійшли і входять такі свята і і урочистості, як День незалежності України (24 серпня), День со­борності України (22 січня), Свято козацької слави (3-5 серпня), День матері та родини, День знань, свято квітів.

Народний календар передбачає дати і урочистості, які мають регіональний характер (свято проводів на полонину).

Виховний потенціал народного календаря пов'язаний з про­відним принципом народної педагогіки - принципом природовідповідності. Народна мудрість виходить з того, що людина - частина живої природи. Генотип дитини адаптований до приро­ди, яка характерна для етнічної групи українців. Українська національна психологія, характер, світогляд історично виникли в умовах природи, яка обумовлювала специфічні ознаки нашої нації. Народний календар враховує закономірності розвитку природи України, а також анатомію, психологію, фізіологію, національні і регіональні особливості дітей. Педагогіка народно­го календаря, як і вся українська національна система вихован­ня, є природовідповідною. Принцип природовідповідності - це непорушна основа формування особистості. Педагогіка народно­го календаря і сам календар - це високі зразки реалізації приро-довідповідного виховання.

Педагогіка народного календаря - це педагогіка життя і праці, добра і краси. Традиції, звичаї, обряди народного календаря комп­лексно впливають на особистість, всебічно розвивають її. Зміст народного календаря спрямований на виховання добропоряднос­ті, добродійності, милосердя, почуття рідної землі, дому, дбайливо­сті, працьовитості, турботливості, природолюбності, високого по­чуття громадянськості і патріотизму.

Основою народного календаря є народна філософська думка, яка розвивалася протягом століть. Народ постійно поглиблю­вав своє філософське світосприйняття, відкривав і обґрунтовував закономірності розвитку навколишньої дійсності, виявляв взає­мозв'язок і взаємозалежність багатьох явищ, подій. Наші пред­ки помітили нерозривні зв'язки людини з природою. У народ­ному розумінні людина - органічна частина Матері-Природи. Саме з глибин народної філософії випливають ідеї гуманного ставлення до природи, її багатств, збереження її краси, неповтор­ності і цілісності. Народна філософія славить Бога Господаря, Бога Сонця, богинь Весну, Зорю, Хмару, Ладу.

Важливим у виховному плані є те, що давня українська етно-софія найвище підносить культ родини, сімейних цінностей, ро­динних стосунків, які за своїм змістом і характером і нині при­таманні українській нації як найдорожчі родовідні традиції. Неоціненне виховне значення мають такі народні філософські ідеї, як безкінечність світу, безперервність і вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ, всепро-никність сонячної енергії, сонце як джерело життя, земля як годувальниця всього живого, взаємозв'язок людини і природи.

Вивчення народного календаря, реалізація в житті його тра­дицій, звичаїв, обрядів дають змогу збагачуватися народним сві­тосприйманням і світорозумінням, світоглядом рідного народу.

Завдяки своєму природовідповідному характеру педагогіка народного календаря створює умови для усвідомлення і відчуття належності людини до живої природи.