7 Слайд.

Один із найзначніших творів Цицерона — «Тускуланські бесіди» в 5 книгах, у якому розгортається широкий спектр філософських питань. У ньому він називає філософію «наукою про зцілення душі», «вихователькою чесноти, гонителькою пороків», що об'єднала «у суспільство розсіяних по землі людей».

Цицерон вважав, що справжня філософія як прагнення до мудрості й морального вдосконалення збагачує основу повсякденного існування — дружбу, пом'якшує й наповнює змістом неминучі тяготи всякого життя: старість, біль, смерть близьких і чекання власної («Про старість», «Про дружбу»).

8 Слайд.

Найвидатнішим філософом давньоримської доби був Лукрецій Кар (приблизно 99 - 55 рр. до н.е.), представник матеріалізму, атомістичного пантеїзму. К Маркс високо цінував філософію мислителя, а його працю "Про природу речей" назвав найвеличнішим документом матеріалістичної філософії всіх часів і народів.

9 Слайд.

Біографічні відомості про Лукреція майже не збереглися. Цілком ймовірно, Лукрецій отримав філософську освіту в популярній у той час неаполітанській епікурейській школі, яку очолював Філодем.

Збереглася одна філософська поема Лукреція, не опублікована при його житті і, очевидно, не закінчена. За свідченням Светонія її відредагував і опублікував Цицерон (імовірно, не Марк Туллій Цицерон, а його брат Квінт). Пізніше вона отримала назву «Про природу речей» (лат. «De rerum natura»), назва якої цілком виражає її зміст. Цей твір Лукреція — єдина повністю збережена пам'ятка матеріалістичної думки античності, у ній систематично й аргументовано викладений античний матеріалізм і особливо повно найвище його досягнення — атомістичне вчення Епікура.

У ставленні до релігії Лукрецій постає як її головний ворог. Він свідомо відкидає релігію, вважає її причиною багатьох бід, що породжує страх, забобони, підлість. Лукрецій прагнув сформувати світогляд, котрий виходив би із самої природи, її законів. Заперечував, що світ створений богами для людей. Визнавав, що він недосконалий, і природа існує сама по собі. Людина - частина світу, а не його господар і мета. І тому сама теж підпорядкована законам природи.

10 Слайд.

Заперечуючи релігію, Лукрецій все ж визнавав існування богів. Безтурботним богам він протиставляє звичайних людей, котрі шукають життєвий шлях і досить тяжко помиляються. Вони вічно перебувають у турботах, працюють вдень і вночі, щоб досягнути величі й бути власниками світу. Головна цінність людини - це розум. В ньому цілісна сила людини.

Лукрецій критично аналізує філософську традицію Геракліта, з повагою ставиться до Емпедокла, обходить мовчанням софістів, Сократа, Платона, Арістотеля, стоїків, скептиків. Він картає Анаксагора за термінологічну перенавантаженість, і надто хвалить Епікура - як наймудрішого, того хто знає істину й викликає "божественну радість".

11 Слайд.

Головна істина "із нічого не твориться нічого" лежить в основі світогляду Лукреція. Він визнає вічність і нестворюваність матерії, її незнищуваність. Вважає, що коли б не було матерії, то кожна річ чи світ цілком і повністю загинули б. На його думку, навіть "смерть матерію не вбиває".Лукрецій спростовує думку про переселення душ, прагне розглянути будову душі, досліджує співвідношення душі, духу і розуму тощо. Відкидає страх смерті, оскільки остання є природним явищем.