12 Слайд.

Сенека Луцій Анней – видатний філософ, державний діяч, представник стоїцизму у Стародавньому Римі, вихованець імператора Нерона.

13 Слайд.

Народився близько 4 року до нашої ери в місті Кордова (Іспанія) в родині римського оратора Марка Аннея Сенеки. Спочатку сам намагався оволодіти риторичним мистецтвом і навчався цієї спеціальності, потім – філософією, увагу якого привернув грецький стоїк Посидоній. Молоді роки Сенеки проходили в місті Римі. Сенека займав дуже високі посади при імператорі Нероні.

Вся філософія Сенеки - прикладна наука, оскільки, на його думку, знання заважають мудрості, тому й слід обмежувати себе в знанні. Для мудрості необхідно мати багато вільного простору в голові, а знання забиває голову дурницями. Ніяка наука, окрім філософії, не досліджує добро і зло.

Мислитель вважав, що соромно вчитися із підручників: "Добудь, що-небудь із себе", оскільки "одна справа пам'ятати, а інша справа знати".

Філософія, на його думку, формує характер і здатність протистояти всім ударам долі, "виховує і загартовує душу, підкоряє життя порядку, управляє вчинками і вказує, що слід робити...".

14 Слайд.

Сенека поділяв філософію на етику, логіку, фізику, розрізняючи в якості її предметного змісту мораль, розум і природу.

Сенека стверджує, що "не може бути природи без Бога і Бога без природи". Бог тлумачиться ним як внутрішня сила, що цілеспрямовує всі процеси природи, "світовий розум" як гармонія і краса природи.

Рабство як соціальне явище не засуджується Сенекою. Він вважав, що рабом стає той, у кого немає мужності вмерти. Розрізняє рабство добровільне й недобровільне. Стосовно соціального рабства він стверджував, що рабовласникові належить лише тіло раба, а не його душа. Проповідує терпиме ставлення до рабів, гуманність, заявляючи, що й раби теж люди, і вони вимагають доброго ставлення до себе.

В етиці Сенека проповідував песимізм, закликав героїчно і стійко долати всі труднощі життя, оскільки в ньому нічого не можна змінити. Краще залишити все так як є, перетерпіти те, чого не можеш змінити, і "не скиглячи" слідувати Богу.

Прослідковується у нього і очевидний фаталізм, але не абсолютна бездіяльність. Схвалюється здоровий глузд і розум, мужність і енергійний дух, витривалість і готовність до будь-якого повороту долі. По суті - це песимістично-оптимістичний фаталізм.

15 Слайд.

Епіктет – давньогрецький філософ-стоїк. Епіктет – прізвисько раба, що перекладається з грецької мови як «придбаний». Справжнє ім'я філософа невідоме.

16 Слайд

Епіктет народився близько 50 року в місті Фригія . Був рабом одного із охоронців римського імператора Нерона. Згідно наказу Нерона отримав право на свободу. Коли римський імператор Доміціан у 94 році видав указ про вигнання усіх філософів з Риму, остерігаючись небезпеки і ризикуючи ціною власного життя, Епіктет змушений був тікати до Нікополя на Балканські острови. У цьому місці він створює філософську школу. Філософ не писав, проте проповідував своє вчення в усній формі.

17 Слайд.

Головне питання його філософії: як стати внутрішньо вільним при зовнішньому рабстві. В його філософії прослідковується близькість, а можливо й тотожність з позицією Сенеки.

Епіктет порівнює життя з театром, а людей з акторами, котрі змушені грати ту чи іншу роль. Дає настанови філософу, застерігає його розповідати про правила й філософські закони невігласам. Подібно до стоїцизму, поділяв філософію на фізику, логіку й етику.

Епіктет вважає людину розумною істотою. Її сутність полягає в її розумі, котрий є частиною світового (космічного). Розум від людини він не відчужує. На його думку, відняти розум означає знищити людину. Людина не лише розумна, а й наділена свободою думки і свободою волі. Ці якості від неї невідчужувані, і ніхто їх не в змозі відняти, навіть забравши власність, сім'ю й саме тіло. Це, по суті, фаталістичний, примирливий із дійсністю світогляд.

18 слайд. Марк Аврелій Антонін— Римський імператор з 161 року, належить до династії Антонінів. Відомий як філософ-стоїк.