3. Траншейні резервуари

Траншейні резервуари влаштовують у ґрунтовій виїмці, яка має витягнуту прямокутну в плані форму. Бічні стіни (відкоси) і дно виїмки захищають від контакту з продуктом лицюванням. Лицювання виконує роль ізоляційної, а не несучої конструкції, у зв’язку з чим траншейні резервуари перекривають на всю ширину виїмки без встановлення проміжних колон.

Для підтримки резервуарів необхідна більша площа, ніж для циліндричних і звичайних прямокутних резервуарів. В них менше використовується об’єм резервуара, а пошкодження лицювання призводить до значних втрат продукту. Ці недоліки стримують застосування даного типу резервуарів при проектуванні великих споруд для зберігання продуктів. Але на будівництво траншейних резервуарів витрачають менше матеріалів, особливо сталі. Вони досить прості у виготовленні і успішно можуть застосовуватись там, де не вимагається зберігання великих об’ємів продукту.

Лицювання траншейних резервуарів здійснюють, у більшій мірі, із стальних листів. Металічні листи товщиною до 4 мм подають на будівельний майданчик у вигляді рулонів. Вкладені в проектне положення полоси лицювання зварюють між собою, утворюючи герметичне днище і стінки. У деяких проектних рішеннях лицювання на рівні стінок приварюють до внутрішніх діафрагм, утворюючи несучу оболонку, здатну самостійно витримувати гідростатичний тиск від продукту. Цим досягається ще більша економія матеріалів (виключається необхідність влаштування спеціальної стінки). Стальне лицювання укладають на бітумінозований гідрофобний шар ґрунту товщиною 10...15см. Вертикальну частину лицювання захищають від зовнішньої дії фарбуванням у декілька шарів гарячим бітумом.

У той же час слід відмітити, що стальне лицювання, як правило, погано захищене від дії вологи в ґрунті, легко піддається корозії і швидко виходить із ладу. Особливо це небезпечно тим, що контролювати стан лицювання в траншейних резервуарах досить складно. В даний час ведуться досліди щодо використання лицювань у траншейних резервуарах із неметалевих матеріалів. Цікавим, в конструктивному плані, є розроблений проект траншейного резервуару місткістю 10 тис.м³ з гумово-тканиною оболонкою - вкладишем (рис.1.26), розроблений Союзводоканалпроектом (Москва). Стіни цього резервуару збираються із залізобетонних панелей заводського виготовлення розмірами 3,62,8 м , армованих зварними сітками зі сталі класу А 400. Покриття збирається із залізобетонних ребристих плит розміром 123м, армованих арматурою класу А 400 С, які встановлюються під кутом одна до одної в коньку і з’єднуються по низу металевими затяжками, утворюючи ферму. Така конструкція покриття перекриває проліт 24 м. Оболонка – вкладиш це замкнута геометрична камера, в яку подається і з якої вибирається продукт.

Рис.1.26. Траншейний резервуар місткістю 10 тис.м³з оболонкою – вкладишем із гумово-тканевого матеріалу: 1 – утрамбований ґрунт; 2 – оболонка – вкладиш при пустому резервуарі; 3 – оболонка – вкладиш при заповненому резервуарі; 4 – люк в оболонці; 5 – збірні з/б плити покриття; 6 – прийомо-роздаточна труба; 7 – монолітний бетон В 10