Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2009 МАКЕТ.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

2. Напрями в сучасній зарубіжній психології

Біхевіоризм. Генетична психологія. Гештальтпсихологія. Глибинна психологія. Гуманістична психологія. Розуміюча психологія. Психоаналіз.

23. Біхевіоризм – напрям в американській психології, що вважає психічні явища тотожними поведінковим реакціям організму, одиницею яких є зв'язок стимулу і реакції2. Реакція на стимули зовнішнього середовища – основний постулат біхевіоризма про поведінку (сукупність рухових, вербальних реакцій) як предмет психології.

24. Генетична психологія (Ж.Піаже, Дж.Брунер) – галузь психології, що вивчає походження і розвиток психічної діяльності в онто- і філогенезі3. Розвиток форм психічної діяльності – філогенез психіки і свідомості, онтогенез основних форм психіки4 .

25. Гештальтпсихологія – напрям в німецькій психології, що вважає основними елементами психіки гештальти (образи) як прагнення свідомості утворювати «хороші» фігури5. Цілісність (образ) як основна якість психіки – початкова властивість, зокрема, сприйняття, визначуване іманентними законами свідомості6.

26. Глибинна психологія – напрям в психології, який базується на уявленні про провідну роль несвідомих ірраціональних, афектно-емоційних інстинктивних, інтуїтивних процесів в житті і діяльності людини1. Провідна роль несвідомого: а) гормічна психологія (У.Макдаугалл) – підкреслення ролі інстинктів і потягів в детермінації психічних явищ і поведінки2; б) психоаналіз (З.Фройд) – підкреслення базальної ролі несвідомого (потяги, інтенції, лібідо) в детермінації психічних явищ і поведінки3; в) неофройдизм – К.Хорні (базальна тривожність як джерело внутрішніх конфліктів), Г.Саллівен (вплив міжособистісних стосунків на особистість людини).

27. Гуманістична психологія (А.Маслоу, Г.У.Олпорт, К.Роджерс) – напрям в американській психології, що розглядає особистість в процесі її самореалізації і самоактуалізації при рішенні життєвих проблем під впливом конструктивних установок людини як основний предмет психології4. Самоактуалізація – прагнення людини до найбільш повного виявлення і розвитку своїх можливостей.

У гуманітарній парадигмі пізнаване – інша людина або колективний суб'єкт – не є жорстко детермінованою системою, що підкоряється строгим законам, а, володіючи внутрішнім розвитком (стосовно людини) і свободою волі, виступає не рівним, не тотожним самому собі в кожен новий момент часу. Чим розвиненіша система, тим більше мір свободи вона має, і стосовно особистості людини або соціальної спільності некоректними є еквіфіналистські моделі і прогнози, побудовані на принципі детермінізму. Мова може йти тільки про сценарні варіанти розвитку подій, де людина або суспільство реалізує одну можливість з «віяла» потенційних можливостей в кожен момент часу5.

28. Розуміюча психологія (В.Дільтей, Е.Шпрангер) – напрям в німецькій психології, що розглядає душевне життя людини в контексті її смислових утворень і засвоєних культурно-історичних цінностей. Згідно Е.Шпрангеру, існують шість типів поведінки (осіб): теоретичний, економічний, естетичний, соціальний, політичний, релігійний1 . Розуміння цілісності душевного життя – душевне життя людини не піддається аналітичному опису. Його можна зрозуміти тільки на основі інтуїтивного осмислення психічних реакцій людини2.

29. Психоаналіз – напрям в психології, який вважає несвідоме (потяги, інтенції, лібідо) базальним джерелом мотивації, що знаходиться в опозиції до свідомості. Згідно З.Фройду, психіка включає сфери свідомого, передсвідомого, несвідомого. Особистість містить три психічні інстанції: Воно, Его, Супер-его. Несвідоме виявляється у вільних асоціаціях, сновидіннях, невротичних симптомах3. Інстинкти – спадково закріплені, природжені форми психічного віддзеркалення і поведінки, що забезпечують здійснення базальних життєвих функцій (виживання, продовження роду) шляхом настройки систем аналізаторів, активізації нервово-модельних центрів4. Потяг – психічний стан, викликаний неусвідомлюваною потребою, наприклад, в психоаналізі потребою в самозбереженні як суб'єкта або як виду (сексуальний потяг)5.