2. Структура особистості у вітчизняній психології7

Структура особистості (С.Л. Рубіншейн). Системна модель особистості (Б.Г. Ананьєв). Теорія інтегральної індивідуальності (В.С. Мерлін). Диспозиційна структура особистості (В.О. Ядов). Концепція персоналізації (В.А. Петровський). Психічний склад особистості (Н.І. Рейнвальд). Ієрархічна структура особистості (К.К. Платонов).

6. С.Л. Рубіншейн (1889 – 1960), структура особистості: спрямованість (потреби, інтереси, переконання, домінуючі мотиви діяльності і поведінки, світогляд); знання, уміння, навички (отримуються в процесі життя і пізнавальної діяльності); індивідуально-типологічні особливості (темперамент, характер, здібності).

7. Б.Г. Ананьєв (1907 – 1972), системна модель особистості: єдність біологічного і індивідуального – єдність макрохарактеристик «індивід», «суб'єкт» (внутрішнє, психічне життя), «індивідуальність».

8. В.С. Мерлін, теорія інтегральної індивідуальності: система індивідуальних властивостей організму (біохімічні, загальносоматичні, нейродинамічні); система індивідуальних психічних властивостей (властивості темпераменту, психічні властивості); система соціально-психологічних індивідуальних властивостей (соціальні ролі в групі, колективі, суспільстві).

9. В.О. Ядов, диспозиційна структура особистості: диспозиції (усвідомлена готовність до оцінок ситуації і поведінки, яка обумовлена минулим досвідом): 1) елементарні фіксовані установки; 2) соціальні фіксовані установки; 3) базові соціальні установки як загальна спрямованість на певну сферу соціальної активності; 4) ціннісні орієнтації.

10. В.А. Петровський, концепція персоналізації: інтраіндивідна (індивідуальність), інтеріндивідна (представленність в міжособистісних стосунках), метаіндивідна підсистеми (представленність в інших людях).

11. Н.І. Рейнвальд, психічний склад особистості: психічні домінантні стани; риси характеру; системна якість в системі «людина – суспільство».

12. К.К. Платонов, ієрархічна структура особистості: основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності.

12.1. Спрямованість – переконання, світогляд, ідеали, схильності, інтереси, бажання. Біологічного майже немає. Ставлення до відображуваного на основі досвіду. В основному містить усвідомлення майбутнього. З потребами пов'язана через віддзеркалення соціальної потреби. З активністю пов'язана через переконання. Формується у вихованні. Рівень аналізу – соціально-психологічний.

12. 2. Досвід – звички, уміння, навики, знання. Значно більше соціального. Є змістом форм віддзеркалення. Пов'язаний з необхідністю усвідомлення минулого. З потребами пов'язаний через звички. З активністю пов'язаний через вольові навички. Формується в навчанні. Рівень аналізу – психолого-педагогічний.

12.3. Психічні процеси – воля, почуття, сприйняття, відчуття, емоції, пам'ять. Частіше більше соціального. Є формами психічного віддзеркалення. Характеризуються усвідомленням сьогодення. З потребами пов'язані через нужду особистості. З активністю пов'язані через волю. Формуються через вправу. Рівень аналізу – індивідуально-психологічний.

12.4. Біопсихічні властивості – темперамент, статеві, вікові, патологічні властивості. Соціального майже немає. Є механізмами психічного віддзеркалення. Характеризують тільки стиль усвідомлення. З потребами зв'язані через біологічну нужду. З активністю зв'язані через силу і рухливість нервових процесів. Формуються в тренуванні. Рівень аналізу – психофізіологічний, нейропсихологічний.

12.5. Характер – це загальна якість особистості в цілому, сукупність ряду її рис, в яких найвиразніше виражена її своєрідність; це каркас особистості. Всі риси характеру – це властивості особистості; але властивості особистості тільки тоді стають рисами характеру, коли вони виражені виразніше за інших, тісно взаємозв'язані, визначають одна одну і властивий даній людині стиль дій і ставлення до того, що оточує.

12.6. Здібності – це сукупність таких властивостей особистості, які визначають успішність навчання якої-небудь діяльності і вдосконалення в ній.