Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни

Самостійна робота є невід’ємною частиною навчального процесу і основою пізнавальної діяльності студента магістратури. Метою методичних вказівок є конкретизація самостійної роботи студента для всебічного підвищення рівня знань, раціоналізації процесів підготовки, виконання і захисту самостійної роботи, єдності навчання та науково-дослідної роботи.

Освоєння курсу відповідно до програми передбачає самостійне опрацювання студентом літературних джерел, вивчення теоретичних питань тем, виконання практичних завдань і написання рефератів.

Навчальні завдання за кожною темою містять перелік питань, літературних джерел і практичних завдань.

Викладач курсу спрямовує і контролює самостійну роботу студента, встановлює час консультацій та термін виконання самостійної роботи за кожною темою курсу.

Практичні завдання студент виконує в окремому зошиті.

З метою поглибленого вивчення теоретичного і практичного матеріалу студент пише реферат.

Підготовка реферату — один з етапів вивчення курсу «Стратегічний аналіз». Його метою є розширення і поглиблення теоретичних знань та практичних навичок аналітичної роботи з певної теми на основі самостійного узагальнення зібраного матеріалу.

Реферат виконується студентами магістратури денної та вечір­ньої форм навчання і є результатом самостійного дослідження з обраної теми.

При написанні реферату студент повинен показати вміння користуватися нормативними документами, літературними джерелами, узагальнювати матеріали, формулювати обґрунтовані висновки і пропозиції.

Підготовка реферату включає такі етапи: вибір теми; визначення завдань дослідження та складання плану реферату; підбір літературних джерел і фактичного матеріалу; написання та оформ­лення реферату.

Вибір теми

Тема реферату обирається студентом з переліку тем самостійно або з допомогою наукового керівника.

При виборі теми реферату необхідно враховувати науково-дослідні інтереси студента і актуальність теми для практичної діяльності. Студент може також запропонувати свою тему, при цьому вона повинна мати теоретичне або практичне значення для конкретного підприємства, галузі або народного господарства України. Важливо, щоб тема реферату була пов’язана з темою дослідження магістерської роботи студента.

Обрана тема затверджується на підставі письмової заяви студента на ім’я завідувача кафедри.

Визначення завдань дослідження і складання плану реферату

Обравши тему реферату, необхідно визначити мету і об’єкт дослідження. Це допоможе встановити сукупність завдань, які потрібно вирішити при підготовці реферату.

Мета реферату — закріплення теоретичних знань з курсу «Стратегічний аналіз», поглиблене вивчення і розробка окремих проблем, систематизація, узагальнення та підготовка на цій основі пропозицій з використання аналітичних методів стратегічного аналізу в підприємницькій діяльності.

Після визначення мети і завдань дослідження студент разом з науковим керівником складає план реферату і відповідно до учбового графіка визначає строки його написання та захисту.

Реферат виконується студентом з використанням одержаних знань при вивченні фінансового та управлінського обліку, економічного аналізу, фінансового менеджменту та інших курсів.

Реферат складається із вступу, кількох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. План реферату повинен передбачати послідовний взаємопов’язаний виклад матеріалу і відображати його зміст. При написанні реферату обов’язково використовується фактична інформація базового підприємства, де студент працює або проходить практику. Використані матеріали наводяться як в тексті реферату, так і в додатках.

Реферат повинен містити критичну оцінку літературних джерел, практичного та теоретичного досвіду проведення стратегічного аналізу і характеризувати самостійну роботу майбутніх магістрів з методики і техніки проведення стратегічного аналізу виробничої та інвестиційної діяльності, прогнозування фінансових показників підприємства та ін.

Загальний обсяг реферату не повинен перевищувати 15—20 сторінок (без додатків і списку літератури).

Підготовлений реферат може мати приблизно таку структуру.

Вступ (1—2 стор.).

Загальнотеоретичний розділ (3—4 стор.).

Розділ з оцінки аналітичних методів (4—5 стор.).

Розділ з практичного використання аналітичних методів відповідно до стратегії розвитку підприємства (5—6 стор.).

Висновки (2—4 стор.).

Список використаної літератури.

Додатки.

У вступі слід обґрунтувати вибір теми, її актуальність та наукову новизну проведених досліджень, визначити об’єкти дослідження.

У загальнотеоретичному розділі розкриваються теоретичні та практичні аспекти теми реферату, законодавче та нормативне забезпечення аналізованих проблем.

У розділі з оцінки аналітичних методів відповідно до теми реферату критично оцінюються існуючі аналітичні методи, методики, літературні джерела.

В розділі щодо практичного використання аналітичних методів розкривається можливість використання рекомендованих сту­дентом методів прогнозування відповідно до стратегії розвитку підприємства. В цьому розділі розробки і пропозиції доцільно обґрунтувати розрахунками, графіками та схемами.

У висновках слід викласти самостійні узагальнення і пропозиції, які послідовно відображають результати дослідження студентом даної теми.

Список використаної літератури містить лише ті джерела, які були безпосередньо використані при написанні реферату. При складанні списку літератури слід дотримуватися такої послідовності:

1. Закони України.

2. Укази Президента України.

3. Постанови Верховної Ради України.

4. Постанови, декрети, рішення Кабінету Міністрів України.

5. Інструктивні матеріали міністерств і відомств.

6. Монографії, наукові праці, статті, навчальна література.

7. Матеріали базового підприємства або галузі.

У переліку літературних джерел законодавчі та нормативні матеріали розташовуються у хронологічному порядку, монографії, статті та ін. — в алфавітному порядку за прізвищем автора.

В додатках до реферату містяться використані студентом при розробці даної теми первинні документи, звітні форми, графіки та інші матеріали, які роблять результати дослідження більш наочними.