- •Загальні положення
- •Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни
- •Вибір теми
- •Підбір літературних джерел і фактичного матеріалу
- •Написання і оформлення реферату
- •Критерії оцінок
- •Тема 1. Стратегічний аналіз, його місце в управлінні економікою підприємства.
- •Тема 2. Аналіз досягнутих результатів діяльності підприємства
- •Тема 4. Класифікація та економічне оцінювання виробничих одиниць
- •Тема 5. Аналіз розподілу виробничих ресурсів у галузі виробництва:
- •Тема 3. Нормативи для стратегічного аналізу
- •Тема 6. Розроблення та економічне обґрунтування стратегії виробничої програми:
- •Тема 7. Розроблення та економічне обґрунтування стратегії фінансової програми
- •Тема 8. Стратегічний аналіз структури капіталу підприємства
- •Тема 9. Стратегічний аналіз фінансових показників діяльності підприємства.
- •Тема 10. Стратегічний аналіз інвестицій
- •Тести для перевірки рівня знань
- •1. Яка і зазначених функцій не є функцією прогнозування в системі стратегічного планування:
- •19. Підходами до проведення управлінського аналізу можуть бути:
- •20. Діагностичний підхід до оцінки діяльності підприємства означає:
- •33. Премія за ризик - це:
- •38. Для проектів, в яких інвестиції здійснюються не одно моментно, а протягом кількох періодів, слід розраховувати такі критерії ефективності проектів:
- •39. Чистий приведений (дисконтований) дохід (npv) визначається як:
- •40. Матриця портфельного аналізу фірми Артур д. Литтл (adl/ lc) мас такі основні особливості:
- •Тематика рефератів
- •Контрольні питання з теорії дисципліни
- •Рекомендована література
Тема 2. Аналіз досягнутих результатів діяльності підприємства
Характеристика систем стратегічного вимірювання виробничих одиниць; сутність збалансованої системи ВSC, сфери її застосування; система показни-ків Мейзела і класична модель Каплана і Нортона, їх сутність і відмінності; характеристика системи показників відповідальності (ASC) і моделі ділової переваги (ВЕМ); піраміда результативності і особливості її використання.
Економічне обґрунтування виробничих одиниць здійснюється шляхом визначення сфери їх застосування і їх впливу на результати діяльності підпри-ємства. Тому аналіз виробничих одиниць і їх вплив на результати діяльності здійснюється на основі використання однакових систем і показників.
У цілому економічне обґрунтування виробничих одиниць і аналіз результативності бізнесу здійснюється в три етапи. На першому етапі збирають необхідні дані, на другому - ці дані аналізують та оцінюють, на третьому отримані результати об'єднують.
Для здійснення цих напрямів аналізу використовують наступні системи показників: ВSС (Ваlапсеd Sсогесаd - ВSC), система показників відповідальності (АSС), модель ділової переваги (Вusiness Ехсеllence Моdel - ВЕМ), піраміда результативності МакНейра.
Система показників ВSС охоплює стратегічно важливі напрями компаній і виробничих одиниць. Основна сфера впровадження ВSС - це переважно великі міжнародні диверсифіковані компанії. Для впровадження цієї системи з самого початку повинна бути створена проектна група, до складу якої входять відпові-дальні працівники підприємства і консультанти. Саме ця група спеціалістів реалізовує проект впровадження і вона ж несе відповідальність за його успіх. Перше завдання проектної групи - визначення цілей. За допомогою представлення обраних цілей і завдань у вигляді моделі стратегічних зв'язків проектна група визначає взаємозв'язки "причина - результат" між обраними цілями. Потім обрані показники аналізують і пропонують висновки для здійснення управлінських дій.
Система показників відповідальності (АSС)- призначена для пошуку своєрідного "балансу інтересів" між самим підприємством і різними зацікавленими сторонами (виробничими одиницями). Послідовність впровадження моделі АSС є такою:
Ідентифікація зацікавлених сторін.
Визначення внесків, отриманих від кожної зацікавленої групи осіб, і стимулів, наданих підприємством цим групам.
Ранжування внесків і стимулів за пріоритетом (важливістю).
Визначення показників для кожного внеску і стимулу.
Практичне застосування вибраних показників для підготовки і прийняття стратегічних управлінських рішень.
Модель ділової переваги (Вusiness Ехсеllence Моdel - ВЕМ) має в цілому статичний характер; її елементами виступають виробничі одиниці і взаємозв'язки між ними, що визначаються з допомогою так званої "імовірнісної логіки". У системі стратегічного управління ВЕМ може застосовуватися на двох рівнях:
На пасивному рівні – як шаблон або контрольний тест для структуризації цінностей і стратегій підприємства згідно з дев’ятьма критеріями моделі.
Активний рівень здійснення щорічної перевірки результативності діяльності фірми, її управління і системи планування бізнесу; визначення змін, які потрібно внести до систем планування і управління.
Піраміда результативності МакНейра використовується для тотального управління якістю, організації виробництва та функціонального бухгалтер-ського обліку виробничих одиниць. Піраміда результативності включає чотири організаційні рівні підприємства, а також двосторонню комуні-каційну систему, яку використовують для впровадження корпоративної кон-курентної стратегії. Завдання з впровадження стратегічного бачення вищого керівництва у практичну діяльність фірми і показники ефективності її роботи розглядають як зв'язуючі ланки між такими поняттями, як стратегія і діяльність.
Для групування даних використовують матрицю “Важливість / Результативність”. Цю модель використовують під час розробки стратегії функціонування виробничих одиниць для групування та ранжування факторів конкурентноздатності, таких як рівень витрат, якість, гнучкість тощо. У процесі аналізу вибирають лише ті фактори, які є суттєвими для прийняття стратегічних рішень. Кожний з цих факторів повинен мати відповідну вагу, згідно з якою оцінюється їх відповідна важливість.
Задача 2.1. Визначте стратегічні цілі для Академії, у якій навчаєтесь. Підберіть відповідні показники для чотирьох перспектив моделі BSC, попередньо побудувавши модель стратегічних зв’язків.
Задача 2.2. Фірма “Аркада”, яка володіє мережею магазинів з продажу авто-мобілів, отримала банківській кредит під заставу нерухомого майна. Визначте перелік зацікавлених сторін, внесків і стимулів, а також відповідних кількісних індикаторів, які потрібно включити до системи показників відповідальності (ASC).
