Тема 6. Українські землі у складі Речі Посполитої й інших іноземних держав (друга половина хvi – перша половина xvіі ст.). Рання історія українського козацтва ....(6 год.)

Зовнішньо- та внутрішньополітичні проблеми ВКЛ та Корони Польської: шлях до Люблінської унії. Суть та значення Люблінської унії для українських земель. Поширення польського адміністративного устрою на українські території ВКЛ. Проблема польської експансії на українські терени кінця 16 – початку 17 ст.

Національно-культурне та релігійне становище українських земель у 16 – першій половині 17 ст.: загальна характеристика. Поділ Київської митрополії. Зміни у становищі православної церкви у 16 ст. та впливи процесів Реформації та Контрреформації. Право патронату. Виникнення та діяльність братств. Шлях до унії: спроби вирішення проблем православної церкви. Укладення Берестейської церковної унії та ї наслідки. Ужгородська унія. Становище греко-католицької та православної церков на початку 17 ст. Проблема католизації українського населення. Поступове відновлення позицій православної церкви та значення у цих процесах козацтва.

Термін “козак”: проблема походження (коза; коса; молодь, яка проходила ініціації; інші). Теорії походження козацтва (боярська, захисна, уходницька, кочывницька, бродницька, ін.). Перша згадка козаків у Початковій монгольській хроніці під 1240 р. Перші згадки про українських козаків у генуезькій хроніці під 1474 р., хроніці М. Бєльського під 1489 р., листі-скарзі Менглі I Гірея польському королеві через напад козаків на татар. Класифікація козацтва (Військове Запорозьке реєстрове, Військо Запорозьке низове, городові козаки), його статус. Соціальна база для утворення різних видів козацтва (реєстровці і надвірна варта – міщани, православна шляхта, запорожці – збідніла шляхта, збіглі селяни). Причини утворення і питання часу утворення для кожного з видів козацтва (реєстровці – нестача у Польщі в стані частих війн чи постійних військових сутичок відносно дешевої військової сили), (запорожці – посилення феодального пригноблення (зростання панщини, втрата селянами права користування землею, а відтак селянський протест, бунт, втрата шляхтою маєтків), (надвірна варта – потреба захисту південних колонізованих земель). Ознаки реєстровця (“людина при зброї” (отриманий дозвіл на носіння зброї), “вільна людина” (звільнений від виконання феодальних повинностей), землевласник (набув право власності на землю). Міста-фортеці: Біла Церква, Канів, Черкаси, Бар, Вінниця, інші. Діяльність гетьманів реєстрового війська – І. Підкови, М. Дорошенка, Я. Оришовського, С. Кішки, Г. Крутневича, П. Конашевич-Сагайдачний (битва під Хотином, 1621 р.). М. Дорошенка (Куруківська угода 1625 р.), Г. Чорного, Т. Орендаренка.

Козацько-селянські війни кінця XVI – першої третини XVII ст.: соціальний, національний чи релігійний характер. Рушійні сили повстань. Причини участі у повстаннях окремих суспільних станів (шляхта (заможна і збідніла), козаки (реєстрові, нереєстрові, запорожці), селяни). Повстання – К. Косинського, С. Наливайка, М. Жмайла, Т. Федоровича (Трясила), І. Сулими, П. Бута (Павлюк), Д. Гуні, Я. Острянина. Вимоги повстанців: протиріччя між ними. Причини поразок повстань (соціальні, політичні, військові). Подальша доля їх учасників і керівників.

Запорозька Січ: обставини (причини й умови) заснування на о. Хортиця. Особи Д. Вишневецького (Байди), Б. Ружинського. Військово-адміністративний устрій, тактико-технічна характеристика Січі й січового війська, кошові отамани, органи управління. Запорозьке звичаєве право. Морські походи запорожців проти турків і татар. Неоднозначна оцінка ролі Запорозької Січі в українській історії.

Будівництво фортеці Кодак. Скасування самоуправління реєстровців. Ординація Війська Запорозького реєстрового 1638 р. Подальша доля колишніх реєстровців, характер і місце їх діяльності перед Хмельниччиною (1638–1648 рр.).