Тема 10. Українська революція 1917–1920 рр. …………………………………..(10 год.)

Лютнева революція в Росії і початок демократичних процесів в Україні. Діяльність українських соціалістичних партій як відображення тогочасних політичних настроїв населення. Утворення Центральної Ради: проблема легітимності. I-й Універсал та автономія як стратегічна мета. Утворення коаліційного уряду через призму боротьби за державну владу. Жовтневий переворот, спроба повторити його в Україні чи вірною була позиція нейтралітету ЦР? III-й Універсал – відновлення державності українського народу. Зовнішня політика УНР: результати й можливість альтернативного сценарію розвитку подій.

Трансформації у ставленні суспільства до ЦР і державний переворот 29 квітня 1918 р. як результат цього. Вплив зовнішніх сил на зміну влади в Україні. Внутрішня політика: виклики часу й правильність прийняття рішень. Взаємовідносини П. Скоропадського з соціалістичною опозицією. Зовнішня політика Української Держави: проблема вибору вектора.

Утворення Директорії: лідери, особовий склад, причини популярності. Відродження УНР. С. Петлюра і В. Винниченко: “вождизм” в українській політиці. Дискусія щодо радянського і європейського шляху розвитку України, пошук третього варіанту. Акт Злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р. як надана історією можливість спільної боротьби за державність, невиправдані сподівання. Друга війна радянської Росії проти УНР. Політика “воєнного комунізму”: в розріз інтересів українців. Територіальне питання як складова зовнішньої політики УНР й УСРР: засади соборності чи політичної доцільності?

Нові принципи міжнародної політики як підстава для проголошення утворення Західноукраїнської Народної Республіки у листопаді 1918 р. Причини поразки УГА у війні з Польщею. Західноукраїнські землі (Східна Галичина, Західна Волинь, Північна Буковина, Південна Бессарабія) як об’єкт уваги й знаряддя досягнення провідними країнами Європи власних зовнішньополітичних інтересів.

Тема 11. Українські землі між двома світовими війнами

(1920 – 1930-ті роки) ………………………………………………………………(10 год.)

Запровадження НЕПу. Міжнародне становище. Внутрішнє становище на початку 1920-х років. Перехід до НЕПу. Голод у південних губерніях. Утворення Союзу РСР. Договірна федерація. Курс на ліквідацію національної державності. Компромісна ідея В. Леніна. Народне господарство в умовах НЕПу. Хто кого? НЕП у командних висотах. Кооперативи чи колгоспи? Ленінська альтернатива комуністичній доктрині. Повернення дот гасла колективізації. Еволюція тоталітарної влади. Компартійно-радянський апарат. Організаційна будова вищого партійного керівництва. Запровадження посади Генерального секретаря ЦК. Відносини ЦК РКП(б) з Харківським партійно-радянським центром. Органи державної безпеки. Профспілки в системі влади. Комнезами – опора партії на селі. Духовне життя суспільства. Гасло культурної революції. Українізація: форма та зміст. Здобутки й проблеми культурного життя. Релігійне життя. Кінець НЕПу. Проблема фінансових ресурсів для індустріалізації. Заміна економічної політики. Початок “великого перелому”. Колективізація сільського господарства. Генеральна лінія вождів Комуністичної партії. Ліквідація куркульства як класу. Невдала спроба формування темпів колективізації. Завершеня суцільної колективізації. Труднощі становлення колгоспного ладу. Голодомор 1932 – 1933 рр. Колгоспи в системі командної економіки. Труднощі й успіхи індустріалізації. Новий господарський механізм. Індустріальна гонитва. Соціалістичне змагання. Освоєння нової техніки. Будови перших п’ятирічок. Підсумки індустріалізації. Тоталітарний режим і суспільство. Сталінська диктатура. Масові репресії. Перші депортації за національною ознакою. Сталінська Конституція. Духовне життя. Успіхи в ліквідації неписьменності. Стан шкільної освіти. Розвиток вищої школи. Розвиток науки. Література та мистецтво. Підсумки “культурної революції”.

Наслідки Першої світової війни для західноукраїнських земель. Місце західноукраїнських земель у післявоєнних мирних договорах. Сен-Жерменський (10 вересня 1919 р.), Тріанонський (4 червня 1920 р.), Ризький (18 березня 1921 р.) мирні договори. Рада амбасадорів (15.03.1923).

Входження західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. Оформлення їхнього адміністративного статусу в 1920-30-ті рр. Територіально-аміністративні реформи. Соціально-економічне становище населення.

Громадсько-політичне життя в західноукраїнських землях. Діяльність легальних партій. Створення наймасовішої у Східній Галичині партії українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). Д. Левицький. В. Мудрий. Від легіону СС до армії ЗУНР. Націоналістичні підпільні організації. Виникнення Організації Українських Націоналістів. С. Бандера, А. Мельник. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин.

Антиукраїнська політика Румунії в Північній Буковині і Бессарабії. Адміністративна реформа – ліквідація автономії в приєднаних українських землях. Заборона демократичних прав і свобод – шлях до румунізації краю. Провід ОУН на Буковині. Діяльність студентських організацій, активізація жіночого та молодіжного рухів. Видавнича діяльність у краї.

”Собор русинів” – Народні збори в Хусті (21 січня 1919 p.). Створення громадських, науково-культурних і освітніх центрів українців Закарпаття. Відкриття Українського вільного університету та інших вищих навчальних закладів для українців. Мюнхенська змова 1938 р. та її наслідки для населення Закарпаття.

Національно-культурне життя краю у міжвоєнний період. Діяльність УГКЦ. Митрополит А. Шептицький. О. Кобилянська. О. Ольжич.